Жовківський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жовківський повіт
Основні дані
Країна: Польська республіка (1918—1939)
Воєводство: Львівське
Утворений: 1880
Населення: 95.500
Площа: 1 111 км²
Густота: 112 осіб/км²
Населені пункти та ґміни
Повітовий центр: м. Жовква
Мапа повіту
Мапа повіту
Повітова влада
Староста: Стефан Бернатович, Ян Емерик

Жовківський повіт (пол. Powiat żółkiewski) — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях. Існував від 1880 до 1940 року і входив до складу різних держав (Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та СРСР). Центром повіту було місто Жовква.

Австро-Угорщина[ред. | ред. код]

Утворений 1880 року в межах Австро-Угорської імперії. Охоплював 74 громади і 54 фільварки із загальним числом населення 71 864 осіб, з якого 69 591 особи належали до громад, а 2 273 - до фільварків.

Поділявся на три судові повіти: Жовкву, Куликів, Мости Великі. На 31 грудня 1880 року судовий повіт Жовкви охоплював 30 громад та 15 фільварків, у ньому проживало 28 923 жителів. У судовому повіті Куликова було 26 громад та 20 фільварків, нараховувалося 20 917 осіб. До судового повіту Мостів Великих входило 18 громад, 19 фільварків, проживало 22 024 мешканців. На той час у повіті переважали малі громади: лише 21 громада мала чисельність населення понад 1000 осіб.

1881 року на території повіту були проведені перші вибори Жовківської повітової ради.

На початок Першої світової війни у Жовківському повіті діяли Народний Дім, філії «Просвіти», Руського Педагогічного Товариства, «Сільського господаря», військових організацій «Січові Стрільці», «Сокіл», «Пласт».

ЗУНР[ред. | ред. код]

Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР.

У складі Львівського воєводства[ред. | ред. код]

Включений до складу Львівського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1921 році на окупованих землях ЗУНР.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Жовківський повіт

1 квітня 1930 р. села Батятичі, Рожанка, Костянтинівка і Зубів Міст передані з Жовківського повіту Львівського воєводства до Кам'янко-Струмилівського повіту Тарнопольського воєводства[1].

Згідно з переписом 1931 року у повіті було 3 міські та 68 сільських громад, усього 288 населених пунктів, де проживало 95 206 осіб. У 30 громадах жителів було понад 1000 осіб. За адміністративним поділом від 1 квітня 1932 року до Жовківського повіту входило 3 міста (міські ґміни Жовква, Куликів і Мости Великі). Площа повіту складала 1111 км².

Під час адміністративної реформи 1934 року була введена нова адміністративна одиниця — волость, що об'єднувала кілька громад. Жовківський повіт було поділено на 9 сільських громад — волостей (ґмін).

Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]

  1. м. Жовква
  2. містечко Куликів — місто з 1934 р.
  3. містечко Мости Великі — місто з 1934 р.

Сільські ґміни[ред. | ред. код]

Кількість: 

1920—1930 рр. — 72

1930—1934 рр. — 68

1934—1939 рр. — 9

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Воля Висоцька Воля Висоцька, ДобросинГлинсько (Глинськ)Замочок, ЛипинаПили 6
2 Ґміна Зіболки АртасівБлищиводиЖовтанецька Воля (Воля-Жовтанецька), Желдець, Звертів, ЗіболкиКрасічинНагірціПередриміхи МаліПередрімихи ВеликіТеодорсгоф 11
3 Ґміна Бутини БесідиБутиниДвірціЛюбеляПристань 5
4 Ґміна Колодно ДальничЖовтанці, КолодноКолоденціПечихвости, Честині 6
5 Ґміна Крехів Брище, Вілька КунинськаГутиськоКрехівКунинМайданПровалаРуда Крехівська, Фійна 9
6 Ґміна Мокротин Візенберґ, МацошинМокротинМокротин КолоніяПоляниСкварява НоваСкварява СтараСопошин 8
7 Ґміна Великі Мости БоянецьБоровеВолиця, КупичволяРеклинець, Станислівка, Стремінь 7
8 Ґміна Надичі Дорошів МалийДорошів ВеликийГребенціКошелівМервичіМогиляниНадичіНове СелоПеремивкиСмереківСулимівУднів 12
9 Ґміна Туринка В'язова, ДеревняКуляваТуринка 4
передано до Камʼянського повіту Тарнопільського воєводства Батятичі (до 01.04.1930), Рожанка (до 01.04.1930), Костянтинівка (до 01.04.1930), Зубів Міст (до 01.04.1930) 4

Перейменування[ред. | ред. код]

Рішенням міністра внутрішніх справ 4 травня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські[2]:

Населення[ред. | ред. код]

У 1907 році українці-грекокатолики становили 72 % населення повіту[3].

Станом на 01.01.1939 року в Жовківському повіті проживало 101 970 жителів, із яких: українців-грекокатоликів — 75 855 (74,39 %), українців-латинників — 8 400 (8,24 %), поляків — 7 455 (7,31 %), польських колоністів міжвоєнного періоду — 1 220 (1,2 %), євреїв — 7 420 (7,28 %), німців — 1 590 (1,56 %). Українці домінували у сільській місцевості, у містах більшість складали поляки та жиди[4].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 95 507 населення ніби-то було аж 35 816 (37,5 %) поляків при 56 060 (58,7 %) українців, 3 344 (3,5 %) євреїв і 151 (0,16 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), та пропорціям за допольськими (австрійським 1907 року) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

СРСР[ред. | ред. код]

Після приєднання західно-українських земель до Українською РСР повіт включений 27 листопада 1939 р. до складу новоутвореної Львівської області. Відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 року повіт ліквідований. На території Жовківського повіту було створено три райони: Великомостівський, Куликівський і Жовківський.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]