Жовтанці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Жовтанці
Zhovtanci Cemetery1.JPG
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Кам'янка-Бузький район
Рада/громада Жовтанецька сільська рада
Код КОАТУУ 4622183301
Основні дані
Засноване 1358 рік
Населення 3251 особа
Площа 20,46 км²
Густота населення 158 осіб/км²
Поштовий індекс 80431[1]
Телефонний код +380 3254
Географічні дані
Географічні координати 49°59′33″ пн. ш. 24°14′18″ сх. д. / 49.99250° пн. ш. 24.23833° сх. д. / 49.99250; 24.23833Координати: 49°59′33″ пн. ш. 24°14′18″ сх. д. / 49.99250° пн. ш. 24.23833° сх. д. / 49.99250; 24.23833
Середня висота
над рівнем моря
235 м
Місцева влада
Адреса ради 80431, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Жовтанці, тел. 3-31-49; 3-31-33
Карта
Жовтанці. Карта розташування: Україна
Жовтанці
Жовтанці
Жовтанці. Карта розташування: Львівська область
Жовтанці
Жовтанці

Жовтанці у Вікісховищі?

Жовта́нці — село в Україні, в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області. Населення становить 3251 особу. Орган місцевого самоврядування - Жовтанецька сільська рада.

Інфраструктура села добре розвинена в селі налічується приблизно 10 продуктових магазинів, піцерія, а також супермаркет «Рукавичка». Крім того через село проходить міжобласна дорога Львів — Луцьк, що робить проїзд як в одну, так і в іншу сторону доступним і зручним. Через село проходить однойменна річка «Жовтанка».

Село озташоване в долині річки Жовтанки, притоки Західного Бугу, за 18 км на південний схід від районного центру і за 3 км від залізничної станції Велике Колодно.[2]

У селі є середня школа, бібліотека, Будинок культури. Функціонує дільнична лікарня. На околиці Жовтанців археологи дослідили поховання III—IV століть нашої ери.

Перша згадка про село відноситься до 1358 року. На той час воно налічувало 22 двори і проживало в ньому 157 чоловік. Населення займалося, головним чином, землеробством.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Жовтанці прославилися у всесвітньо відомому творі Я. Гашека «Пригоди бравого солдата Швейка» — Żółtańce. Саме у Жовтанцях Швейк шукав свій полк після того, як його ледь не звинуватили у дезертирстві, а знайшов у Великому Колодні, під час «свинячого бенкету», де й закінчується останній розділ недописаного шедевру чеського письменника.

Перша світова війна. У травні 1915 року російські війська залишили фортецю Перемишль, потім Львів і всю Східну Галичину. Під час затяжного відступу російських військ місцеве населення знову попало під репресії. На початку червня 1915 р. вище російське командування віддало військам жахливий наказ, згідно з яким залишена територія «…повинна бути перетворена у пустелю, тобто звільнена як від населення, так і від усього, що могло становити для ворога певну цінність». З практичного боку це означало масове виселення людей, особливо чоловіків «від 17 до 45 років», вивезення або знищення продовольчих запасів, включаючи посіви зернових культур. Кожного разу, відступаючи, російські війська здійснювали масові репресії над цивільним населенням і тим самим провокували нові хвилі біженців. З прифронтових повітів насильно відселяли людей. Їх будинки та господарства руйнували, грабув

али або спалювали. Газета «Діло» у листопаді 1915 р. повідомляла, що подібної масової еміграції перед ворогом історія кількох поколінь нашої суспільності не знає. Понад півмільйона мешканців із Галичини опинилися на чужині. Загалом перед відступом російська армія не надто переймалася місцевим населенням. За свідченням очевидця, 19 червня 1915 р. в с. Жовтанці біля Львова було справжнє пекло. Від хати до хати ходили жандарми, змушуючи людей силою до переїзду в Росію. На наступний день силою зброї повиганяли людей зі своїх домівок, лякаючи історіями про звірства австрійської армії. Тоді із Жовтанців виїхало 379 родин, що становило близько 2000 чоловік. В селі залишилося тільки половина греко-католицького населення.

На горбі коло дороги між Жовтанцями і Ременовом зберігся австро-угорський військовий цвинтар. До цвинтара з траси ведуть сходи. На прямокутній ділянці, з трьох боків зарослий деревами, під хрестами поховані кілька десятків військових із зазначенням імен та родів військ. Посередині чотириярусна колона, увінчана металевим хрестом. Напис на колоні не зберігся. На цвинтарі також поховані солдати російської армії без ідентифікації імен.

Президент Петро Порошенко вшановує героїв, які загинули у боротьбі за Україну.с. Жовтанці 8 грудня 2018 року

У рамках робочої поїздки 08.12.2018 до Львівської області Президент Петро Порошенко відвідав Жовтанці, де вшанував пам'ять героїв, які загинули у боротьбі за Україну. Глава держави також вшанував пам'ять українців, що віддали життя за свою державу, біля пам'ятника мужнім героям.

Президент Петро Порошенко у храмі Успіння Пресвятої Богородиці
Президент Петро Порошенко у храмі Успіння Пресвятої Богородиці.с. Жовтанці 8 грудня 2018 року




Також Президент відгукнувся на пропозицію служителів місцевої церкви і разом із жителями селища взяв участь у молитві за всіх борців за волю і незалежність України у храмі Успіння пресвятої Богородиці.




Відомі мешканці[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

Проживали, навчались[ред. | ред. код]

  • Ігор Копчик (* 1945) — український скульптор та художник, навчався у місцевій школі.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • В. Лаба. Історія села Жовтанці від найдавніших часів до 1939 року. Львів, 1999.