Жовтень
| ← жовтень → | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
| 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
| 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
| 28 | 29 | 30 | 31 | |||
| 2024 рік | ||||||
- XII Грудень
Жо́втень — десятий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[1]. Один із семи місяців, що налічують 31 день.
Назва «жовтень» пов'язана з часом жовтіння листя і серед слов'янських мов побутує тільки в українській. У руських стародруках XVI—XVII століть місяць згадується під найменням паздерник(ъ)[a][4]. Ця назва вважається запозиченою з пол. październik і походить од пол. paździerze («костриця», «паздір»)[5]. У цей час переробляли льон та коноплі — отіпа́ли стебла, відділяючи кострицю від волокна. Аналогічне походження має білоруська назва жовтня — кастрычнік, калькована з полонізму паздзернік[6].
У Крилоському Євангелії 1144 р. місяць згадується як: октѧбрь, рекомꙑи листопадъ[b]. Остання назва трапляється також у ранніх староукраїнських джерелах[c], зокрема в оглаві до Анфологіону, виданого Памвом Бериндою 1619 року[3][9]. За даними «Словаря української мови» Бориса Грінченка, ще на початку XX ст. на більшій частині України десятий місяць року називали листопадом[10], у той час як дев'ятий місяць, нині відомий як вересень, іменувався жовтнем[11]. Сучасне значення згаданих слів походить із західноукраїнської літературної практики.
З характерними погодними умовами пов'язані й інші народні назви жовтня: листобі́й, древопи́лень, передзи́мник, весі́льник[12] (після закінчення пори польових робіт і обмолоту хліба наставав час весіль — традиційно на Покрову[13]), а також: гря́зень, хму́рень, листопа́дник, зазимник[14], рі́сень (від діал. рісни́й — «багатий», «густий»)[15].
Назви жовтня в більшості мов походять од лат. October, утвореного від числівника octo («вісім»): у римському календарі рік починався в березні, тому жовтень був восьмим місяцем.
Середня місячна температура повітря в жовтні не перевищує 7 °C на півночі, 10 °C на південному сході, а на Південному узбережжі Криму досягає 14 °С. Абсолютний мінімум температури (мінус 22,6 °C) зафіксовано в 1920 р. у м. Золотоноша, у Криму — мінус 7,5 °C у 1920 р. (м. Севастополь). Абсолютний максимум температури (35,3 °C) спостерігався в 1952 р. у с. Клепиніне.
У жовтні по всій території України виникають заморозки, що найраніше починаються в долинах Українських Карпат (у кінці вересня). На півночі та в центрі заморозки бувають на початку жовтня, на півдні відмічаються в другій декаді, на узбережжі морів — наприкінці жовтня і на початку листопада. Середня кількість опадів становить на півдні 24—27 мм, на решті території України — 32—38 мм, у західних областях та на Закарпатті — 43—56 мм[16].
- У жовтні гріє ціп, а не піч;
- Жовтень на весілля багатий;
- Жовтень-болотник ні колеса, ні полоза не любить;
- Жовтень хоч холодний, але листопад і його перехолодить;
- Настали жнива — лежить баба нежива, а прийшла Покрова — стала баба здорова.
-
Жовтень на Сумщині -
-
Жовтень на Пслі поблизу с. Межиріч -
Жовтень на берегах Ворскли -
-
Жовтень на р. Ворскла -
Жовтень у с. Капустинці -
Осінь на р. Грунь
_-_%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B0_%D0%B2_%D1%81._%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%96.jpg)
- Перша неділя жовтня
- Друга неділя жовтня
- Третя субота жовтня
- Третя неділя жовтня
- Перша неділя жовтня
- Остання неділя жовтня
- Жовтень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31
- Список всіх днів
- ↑ А саме:
- Андрій Римша. Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє («Хронологія»). Острог, 1581[2];
- Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
- Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
- Часослов. Київ, 1633;
- Полуустав. Київ, 1643;
- Псалтир. Київ, [1643—1644];
- Полуустав. Київ, 1672;
- Святці. Київ, 1680;
- Полуустав. Київ, 1691;
- Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;
- Устав молитв. Львів, 1670[3].
- ↑ Оригінальний місяцеслов втрачено, наявний укладено наприкінці XIII — початку XIV століть.
- ↑ А саме:
- Франциск Скорина. Мала подорожня книжка. Вільна, 1522[7];
- Острозький літописець. Острог, 1509—1633, арк. 128 зв.;
- Київський літопис. Б.м.н., поч. XVII ст.[8]
- ↑ Жовтень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
- ↑ а б Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных книгах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: междисциплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
- ↑ Паздерник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 87.
- ↑ Паздерник // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ Кастрычнік // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
- ↑ Скарына Ф. Творы: Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
- ↑ Листопадъ // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. Випуск 16 (Легкомыслность — Лѧчи) / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів, 2013. — С. 47.
- ↑ Анфологіон. — Київ: Друкарня Києво-Печерської лаври, 1619. — 1048 с.
- ↑ Листопад // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Жовтень І // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Жовтень // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 224.
- ↑ Жовтень-весільник — Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- ↑ Жовтень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — Київ: Мистецтво, 1993. — С. 128. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
- ↑ Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
- ↑ Коротка кліматична характеристика жовтня. betaren.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021.
- ↑ Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 10 вересня 2024.