Жовтень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
жовтень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      
2019 рік
Жовте, багряне, червоне листя дерев — символіка осені та жовтня.
Покрова Пресвятої Богородиці. Козацька ікона
Жовтень. Картина Вінслова Гомера

Жо́втень — десятий місяць року в григоріанському календарі, він має 31 день.

Назва[ред. | ред. код]

Назву «жовтень» місяць отримав через те, що на нього припадає час жовтіння листя. За характерні погодні умови в народі його називали також грязень, хмурень, листопадник, зазимник, а також весільник — після закінчення пори польових робіт і обмолоту хліба наступав час весіль (традиційно на Покрову). Ще одна назва, паздерник[1] пов'язана зі словом паздір («костриця»); вона вважається запозиченою з польської мови (październik)[2]. У цей час переробляли льон та коноплі — тіпали стебла, від волокон відділяли кострицю. Аналогічне походження і білоруської назви місяця — кастрычнік.

За даними «Словаря української мови» Б. Грінченка, словом «жовтень» також позначали дев'ятий місяць року, нині відомий як вересень[3].

Кліматична характеристика жовтня[ред. | ред. код]

Середня місячна температура повітря в Україні в жовтні не перевищує 7 °C на Поліссі, 10 °C у Степу, а на Південному березі Криму досягає 14 °С. Абсолютний мінімум температури у жовтні зафіксований у 1920 р.: –22,6 °C в м. Золотоноша, на Південному березі Криму –7,5 °C у 1920 р. (м. Севастополь). Абсолютний максимум температури 35,3 °C спостерігався у 1952 р. в м. Клепиніне. У жовтні по всій території України виникають заморозки найраніше вони починаються в долинах Українських Карпат (в кінці вересня), на півночі та в центрі заморозки бувають на початку жовтня, на півдні відмічаються в другій декаді, на узбережжі морів — наприкінці жовтня і на початку листопада. Середня кількість опадів становить на півдні 24—27 мм, на решті території України 32—38 мм, у західних областях та на Закарпатті 43—56 мм.

Християнські свята в жовтні[ред. | ред. код]

Свята та пам'ятні дні[ред. | ред. код]

Рухомі
Усталені

Планети в жовтні[ред. | ред. код]

  • Меркурій не видно практично вподовж всього місяця, і тільки в останні дні він починає з'являтися перед світанком. Його можна спостерігати в південно-східній частині неба. Тривалість видимості стрімко збільшується з кількох до 45 хвилин. Блиск планети зростає від +3,4 до +1,2 зоряної величини.
  • Венеру можна спостерігати в другій половині ночі, перед світанком у східній частині небосхилу як зорю зоряної величини –4,5. Тривалість видимості на початку місяця становить 3 години 15 хвилин. До кінця місяця вона збільшиться на 30 хвилин.
  • Марс сходить як зірка — зоряної величини 0,3 на північному сході. На початку місяці схід о 22 годині 10 хвилин, а 27 жовтня — близько 21-ї години. Планету видно протягом всієї ночі до світанку. 30 жовтня вона перебуває південніше Місяця на 1,8°.
  • Юпітер можна спостерігати у південно-західній частині неба після настання темряви як зорю зоряної величини –1,9. Тривалість видимості планети триває близько 2 годин, до кінця місяця вона скорочується до півтори години.
  • Сатурн сходить перед світанком на північному сході: на початку місяця о 3 годині 45 хвилин, а 28 жовтня — о 2 годині 12 хвилин. Блиск планети становить +0,8 зоряної величини.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Паздерник // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 87.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  3. Жовтень // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Rbc.ua. День визволення України від фашистських загарбників: історія свята. РБК-Украина (uk). Процитовано 2018-03-06.