Жовтець багатоквітковий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жовтець багатоквітковий
Vedrynas002.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Підродина: Жовтецеві (Ranunculoideae)
Триба: Ranunculeae
Рід: Жовтець (Ranunculus)
Вид: Жовтець багатоквітковий
Біноміальна назва
Ranunculus polyanthemos
L., 1753
Синоніми
Ranunculus meyerianus Rupr.
Ranunculus pseudoparviflorus H.Lév.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ranunculus polyanthemos
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ranunculus polyanthemos
EOL logo.svg EOL: 2903831
IPNI: 713553-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 286974
The Plant List: kew-2527047

Обережно! Отруйна рослина. Жовте́ць багатоквітко́вий (Ranunculus polyanthemos L.; народні назви: козелець рясний, куряча сліпота, курячі очки) — квіткова рослина з роду Жовтець (Ranunculus) родини жовтцевих (Ranunculaceae).

Ботанічна характеристика[ред. | ред. код]

«Deutschlands Flora in Abbildungen» укр. «Німецька флора в ілюстраціях» Якоба Штурма

Багаторічна рослина заввишки 25-80 см.

  • Кореневище вкорочене, майже нерозвинене з пучком рясних тонких шнуровидних мочок.
  • Стебло пряме, гіллясте, ребристе, разом з черешками листя опушене рідкими, відстовбурченими часто трохи вгору спрямованими, білими або жовтуватими волосками.
  • Листки волосисті, округло-серцевидні, глибоко і пальчатороздільні долі в свою чергу глибоко розсічені на лінійні або лінійно-ланцетні сегменти; прикороневі ристки на черешках; верхні стеблеві листки сидячі.
  • Квітки яскраво-жовті, чашолистки яйцевидні, по краях плівчасті, волосисті.
  • Цвіте у червні-серпні.
  • Плоди — збірні сім'янки, округло-обернено-яйцевидні або округлі, до 3-3,5 мм завдовжки, стислі з боків, голі, по краях з жолобчастою облямівкою, кілеваті, зверху часто з дещо зсунутим, коротким, до 0,3-1 мм завдовжки, прямим, рідше від основи трохи викривленим, широким при основі, нагорі коротко гачкуватим носиком. Дозрівають у серпні-вересні.

Поширення[ред. | ред. код]

Європейсько-кавказько-середнєазійський вид. В Україні зустрічається в лісових і лісостепових районах, на півночі степових районів, рідше в південних степах.

Ареал[ред. | ред. код]

Екологія[ред. | ред. код]

Росте на сухих луках, трав'янистих схилах, в лісах, серед чагарників.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Рослина містить летючу речовину протоанемонін, що обумовлює її отруйність, різкий запах, пекучий смак і подразнювальну дію, а також 170 мг% аскорбінової кислоти і 12 мг% каротину.

Застосування[ред. | ред. код]

В народній медицині рослину у невеликих дозах використовують внутрішньо при шлункових болях, мігрені, і як тонізуючий засіб; свіжу надземну частину застосовують зовнішньо як болезаспокійливий засіб при невралгії, мігрені, ревматизмі, подагрі, як ранозагоювальне і при фурункулах; квітки — при малярії.

Медонос.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]