Жовтнева залізниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жовтнева залізниця
Moskovskiy rail terminal in SPB.jpg
Роки функціонування: з 1923
Країна: Росія Росія
Штаб-квартира: Санкт-Петербург
Статус: діюча
Підпорядкування: Російські залізниці
Експлуатаційна довжина колій: 10 334 км
Ширина колії: 1 520 мм
Кількість працівників: понад 100 000 осіб
ozd.rzd.ru
Залізнична лінія Санкт-Петербург — Москва
0,20 Санкт-Петербург-Головний
3,00 Санкт-Петербург-Тов.-Московський
4,28 Пост 5 км
10,62 Обухово
СПбКАД
24,56 Колпіно
Санкт-Петербург
Ленінградська область
40,16 Саблино
до станції Шапки
52,53 Тосно
62,79 Ушаки
72,38 Рябово
72,38 Любань
Ленінградська область
Новгородська область
109,34 Торфяне
до станції Волховстрой I
117,82 Чудово-Московське
до станції Новгород-на-Волхові
141,14 Гряди
151,56 Велика Вішера
161,71 Мала Вішера
180,91 Бурга
188,78 Мстинський Міст
Верб'є
р. Верб'є (Вереб'їнський міст)
Оксочі
215,17 Торбино
230,88 Боровенка
до станції Неболчі
249,02 Окуловка
до станції Боровичі
268,71 Угловка
Новгородська область
Тверська область
287,5 Ликошино
296,22 Алешинка
304,92 Березайка
до станції Псков
319,43 Бологе-Московське
до Великих Лук, Ярославля-Головного
326,24 Бушевець
333,4 Бочановка
345,32 Академічна
355,48 Леонтьєво
364,2 Вишній Волочек
370,53 Єлізаровка
379,89 Осеченка
397,83 Спирово
418,58 Калашниково
436,56 Лихославль — Парк — Шлюз
до станції Торжок
441,18 Лихославль
441,18 Крючково
473,3 Брянцево
колишня гілка до Василевський Мох
477,97 Дорошиха
482,95 Твер
M10
517,17 Редкіно
Іваньківське водосховище
531,00 Завидово
Тверська область
Московська область
відгалуження до Конаково ГРЕС
колишнє відгалуження на Туркмен
544,73 Решетниково
колишнє відгалуження на Високовськ
560,60 Клин
584,92 Підсонячна
598,28 Поварово-1
 Велике кільце Московської залізниці 
Московська область
Москва (ЗелАО)
Крюково-Вантажне
611,18 Крюково
Москва (ЗелАО)
Московська область
619,73 Сходня
Московська область
Москва (Молжаниновський район)
M10
Москва (Молжаниновський район)
Московська область
631,17 Хімки
Канал імені Москви
МКАД
Московська область
Москва
635,82 Ховрино
відгалуження на Лихобори
Мале кільце МЗ
Петровсько-Розумовське
 
Останкіно
відгалуження на Москва-Ризька
646,61 Москва-Товарна
відгалуження на Миколаївку
відгалуження на Москва-Ризька
649,45 Москва-Пасажирська

Жовтнева залізниця (рос. Октябрьская железная дорога) — найстаріша залізниця Росії. Пов'язує Санкт-Петербург і Москву. Управління в Санкт-Петербурзі.

Історія[ред.ред. код]

Жовтневу залізницю створено після революції на базі наявних залізниць: Миколаївська залізниця після націоналізації в травні 1918 року перейшла у підпорядкування НКШС, після 1923 залізницю перейменовано і вона стала називатися Жовтневою.

Передісторія[ред.ред. код]

У 1837 стала в дію Царськосільська залізниця: Царськосільський вокзал Санкт-ПетербургаЦарське Село (нині станція Дитяче Село у місті Пушкін)Павловськ, завдовжки 27,6 км, шириною колії 1829 мм. Паровозний потяг, замість конки на протязі всієї залізниці введено навесні 1838.

У 1851 побудовано двоколійну Миколаївську залізницю: Миколаївський вокзал Санкт-ПетербургаМиколаївський вокзал Москви. Залізниця мала довжину 649,7 км. Ухвалена ширина колії 1524 мм стала загальнодержавною колією на мережі залізниць Російської імперії, а згодом і СРСР (до 1970-х). 27 лютого 1923, перейменовано на Жовтневу залізницю.

У 1853, відкрився рух на лінії Варшавський вокзал Санкт-ПетербургаГатчина (44,6 км), в 1857 була відкрита залізниця між Петергофським вокзалом Санкт-Петербурга і Петергофом.

У 1897, Царськосільську залізницю включено до складу приватної Московсько-Виндаво-Рибінської залізниці і перешито на «російську колію 1524 мм». До 1940, ця залізниця входила до складу Північно-Західні залізниці, після до Ленінградської залізниці. Це була перша в Росії двоколійна залізниця з лівостороннім рухом, який було змінено на правосторонній лише наприкінці 1940-х років.

За часів німецько-радянської війни організовано автомобільно-залізничні «Дорога життя» через Ладозьке озеро і «Дорога Перемоги» (ШліссельбургПоляни).

У 1959, Жовтневій залізниці передано Ленінградську залізницю. Також 1959 року до залізниці приєднана Кіровська залізниця (колишня Мурманська), а в 1963 — частина Калинінської залізниці.

Опис[ред.ред. код]

Сучасна Жовтнева Залізниця пролягає з півночі на південь від Мурманська до Москви (понад 2 тис. км), до того ж понад 900 км роозташовані за Полярним колом.

Довжина її колій понад 10 тисяч кілометрів. Усі ділянки залізниці, за винятком ділянки Свір - Мурманськ і ділянки Бабаєво - Нелазьке, електрифіковані постійним струмом 3 кВ. Ділянка Свір - Мурманськ і Бабаєво - Нелазьке електрифіковані змінним струмом 25 кВ.

Найбільший вузол — Санкт-Петербург. Тут розташоване управління залізниці.

Залізниця має шість відділень:

Жовтнева залізниця проходить територією одинадцяти суб'єктів РФЛенінградської, Псковської, Новгородської, Вологодської, Мурманської, Тверської, Московської, Ярославської областей, міст Москва і Санкт-Петербург і Республіки Карелія.

Комбіновані залізнично-водні перевезення вантажів (у тому числі експортно-імпортні) здійснюються через Петербурзький і Мурманський морські порти, порти Білого моря (Кандалакша, Кем, Біломорськ) і Біломорсько-Балтійський канал.

У 2005, Жовтневою залізницею відправлено 107 млн тонн вантажів, що на 5,4 % більше, ніж у 2004.

З 2006 року частина приміських пасажирських перевезень за напрямами від Санкт-Петербурга здійснює ВАТ «Санкт-Петербург-Вітебська приміська пасажирська компанія».

Головний хід ЖЗ «Санкт-Петербург — Москва» з моменту будівництва та по сьогодні — одне з найнапруженіших напрямів Росії. У 1980-ті керівництвом СРСР було прийнято рішення про організацію на ньому швидкісного руху. У результаті колія з Санкт-Петербурга до Москви стала першою та єдиною швидкісною залізницею в СРСР і залишається такою в Росії та СНД.

З кінця травня 2008, для фірмових поїздів сполученням Санкт-Петербург↔Москва встановлено «дзеркальний» розклад[1]

Швидкісні потяги ЖЗ[ред.ред. код]

Між двома мегаполісами курсують три швидкісні фірмові пасажирські потяги:

Швидкісне сполучення Санкт-Петербург←→Гельсінкі[ред.ред. код]

Сенс проекту полягає у зменшенні часу мандрівки між двома містами: станом на 2007, поїзд їде 5,5 годин, для швидкісного поїзда передбачено скоротити цей час до 3-3,5 годин (по Росії поїзд ітиме півтори години).[2] Для реалізації проекту було створено спільне підприємство РЖД і фінської залізничної компанії Karelian Trains, компанії входять у СП рівними частками.

Кожен потяг складатиметься з 7 вагонів і зможе перевозити 352 пасажири двокласним компонованням[3]. Поїздка в першому класі обійдеться у 110 євро (2007 рік — 89,1 євро), у другому – у 69,4 євро(2007 рік — 50,8 євро). Швидкість потягу досягатиме 220 км/год. Попередня сума контракту $130 – 140 млн[4].

Для реалізації проекту у 2003 році досягнуто домовленостей між президентами Росії (Володимир Путін) і Фінляндії (Тар'я Халонен)[4].

Інвестиції в 2007 становили 6 млрд руб.[5].

  • Модернізація колії з наступним відкриттям швидкісного руху з Санкт-Петербурга до Гельсінкі.[2]
  • На цьому напрямі експлуатуватиметься швидкісний потяг Pendolino (en), що проходить обкатку в околицях Санкт-Петербурга[3].
  • У січні 2007 року було оголошено конкурс на поставку рухомого складу. У ньому взяло участь п'ять компаній: Alstom, Siemens AG, Bombardier, Talgo і CAF[4].
  • 5 вересня 2007, підписано контракт на поставку чотирьох швидкісних поїздів для лінії Петербург-Гельсінкі виробництва французької фірми Alstom[4]. Він передбачає постачання 4 швидкісних потягів сімейства Pendolino, а також опціон на поставку ще двох потягів. Сума договору — 120 мільйонів євро. Потяги виготовлять у 2009, на заводі, який розташовано в італійському місті Савильяно[3].
  • Термін пуску перших рейсів — 2010[4].

Швидкісне сполучення Санкт-Петербург←→Москва[ред.ред. код]

  • Для організації швидкісного руху на лінії Петербург – Москва буде використано поїзди Velaro RUS виробництва Siemens.
  • Моторвагонне депо Санкт-Петербург – Московське (ТЧ-10) буде базовим для організації технічного обслуговування цих поїздів, його реконструкція обійдеться ЖЗ понад 2 млрд рублів[6].
  • У 2007 році реалізація проекту зажадала субсидій у розмірі 5 млрд рублів, закінчення проекту планується на 2009.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Діловий Петербург з посиланням на ИА Росбалт (11:32 26 травня 2008 року). Потяги між Петербургом і Москвою ходитимуть за «дзеркальним» розкладом (вид. Діловий Петербург ISSN 1606-1829 (Online)). 
  2. а б Финляндия становится ближе. Регулярное скоростное движение Санкт-Петербург — Хельсинки начнется в 2010 году«Российская Газета» Северо-Запад №4553 от 26 декабря 2007 г.
  3. а б в «Заключён договор на поставку скоростных поездов для линии Петербург-Хельсинки» на сайте Транспорт в России, 6 сентября 2007 года
  4. а б в г д «З Петербурга у Гельсінкі французькою» «Діловий Петербург» ISSN 1606-1829 (Online) з посиланням на РЖД, 5 вересня 2007 года
  5. «ВАТ „РЖД“ вклала в магістраль до Москви ще 4,3 млрд руб» «Діловий Петербург» ISSN 1606-1829 (Online), 19 грудня 2007 года
  6. «„Металлострой“ обійдеться в 2 млрд» «Діловий Петербург» ISSN 1606-1829 (Online) з посиланням на РЖД, 7 вересня 2007 года