Jacobaea vulgaris
| Jacobaea vulgaris | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Jacobaea |
| Вид: | J. vulgaris
|
| Біноміальна назва | |
| Jacobaea vulgaris | |
| Синоніми | |
|
Senecio jacobaea L. | |
Jacobaea vulgaris (укр. Якобея звичайна[1]) — вид квіткових рослин родини айстрові (Asteraceae). Етимологія: від лат. Jacobus — квітка святого Джеймса, лат. vulgaris — «звичайний»[2].
Систематика[ред. | ред. код]
Вперше цей вид описаний Карлом Ліннеєм у 1753 році під назвою Senecio jacobaea L.[3] Лінней відніс його до роду Жовтозілля (Senecio). Наступного року Філіп Міллер виділив з роду Senecio окремий рід Jacobaea,[4] до якого разом з деякими іншими колишніми представниками роду Senecio і увійшов вид Jacobaea vulgaris. При цьому видовий епітет Senecio jacobaea послужив базіонімом для назви нового роду. В українській науковій літературі цей вид часто зустрічається під синонімічною назвою Ліннея Senecio jacobaea (жовтозілля лучне[5][6][7][8], жовтозілля Якова[8][9]).
Опис[ред. | ред. код]
Зазвичай дворічна, а іноді й багаторічна трав'яниста рослина, що досягає висоти від 30 до 100 сантиметрів. У перший рік утворюється розетка листя близько 20 сантиметрів завдовжки. Листки ліроподібні, перисті. Стебло з суцвіттями розвивається тільки на другий рік. Головки жовтих квітів мають діаметр приблизно від 15 до 25 міліметрів. Сім'янки вінчає чубчик.
Поширення[ред. | ред. код]
Північна Африка: Марокко; Туніс. Азія: Китай — Синьцзян; Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Узбекистан; Монголія; Туреччина. Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Росія — Передкавказзя, Сибір, Європейська частина. Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; Україна; Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія; Данія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство; Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія; Франція; Португалія; Гібралтар; Іспанія. Натуралізований в деяких інших країнах. Зокрема інвазивний неофіт в Аргентині, Новій Зеландії, Австралії, Канаді та Сполучених Штатах. Досить частий по краях полів, луках, парових полях, луках, піднімається до висоти 1710 м.
Хімічний склад, токсичність[ред. | ред. код]
З рослини виділений алкалоїд яконін.
Рослина отруйна, що обумовлено вмістом в ньому різних отруйних алкалоїдів, які можуть призвести до ураження печінки з подальшим ураженням центральної нервової системи. Рослина становить небезпеку для коней, великої рогатої худоби, домашньої птиці.
Описано масове отруєння телят в Англії силосом, що містить 10% нібито звичайної. З 271 теляти у віці до одного року 66 попадало й 32 було зарізано. У тварин спостерігалися проноси, запори, виснаження, а в останній стадії - сліпота; при розтині були виявлені цироз печінки і крововиливи в різних органах. Випадки смертельного отруєння телят якобеей звичайної описані також у однорічних телят в Якутії при годуванні їх сіном з великою домішкою рослини; у тварин спостерігався пронос, при розтині були виявлені збільшення печінки і потовщення слизової оболонки товстого відділу кишківника.
Гусениця ведмедиці кривавої (Tyria jacobaeae) на нібито звичайної
Спостерігалися випадки отруєння каченят при додаванні до їх корму розмелених рослин нібито звичайної і крестовника звичайного (Senecio vulgaris) в кількості 10%.
Методи боротьби[ред. | ред. код]
Jacobaea vulgaris захоплює на нових територіях пасовища, будучи при цьому отруйним для худоби та виділяючи в ґрунт алелопатичні речовини, здатні пригнічувати види природної флори у Північній Америці, Австралії та Новій Зеландії. Для боротьби з ним у 1920-х роках був вивільнений представник лускокрилих, таких як Tyria jacobaeae L. (ведмедиця кривава) був вивільнений для стримування інвазії ще в 1920-х роках. В результаті цього був досягнутий лише тимчасовий успіх на розрізнених територіях, крім того, від вивільнення цього виду постраждали представники місцевої флори у Північній Америці, такі як Senecio triangularis Colla, Packera pseudaurea (Rydb.) W.A.Weber et A.Löve, а також декоративний вид Jacobaea maritime. У 1930-х та 1980-х роках були інтродуковані ще два види комах — Botanophila jacobaeae (Hardy) та Longitarsus jacobaeae (Waterhouse). Перший вид уражає основу суцвіття та насіння. Результат регулювання з'явився вже через 4-5 років після інтродукції. У багатьох штатах США, де спостерігали інвазії Jacobaea vulgaris, унаслідок використання подібних програм контролю вдалося досягти зменшення популяцій цього виду на 95-99 %.[10]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Réal Sarrazin —Fleurs sauvages du Canada. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.
- ↑ [Senecio jacobaea L. на сайті [[The Plant List]] (англ.). Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 29 квітня 2016. Senecio jacobaea L. на сайті The Plant List (англ.)]
- ↑ Jacobaea на сайті [[The International Plant Names Index]] (англ.). Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.
- ↑ Енциклопедія українознавства. Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 9 грудня 2015.
- ↑ Академічний тлумачний словник. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 грудня 2015.
- ↑ Довідник назв рослин України
- ↑ а б Senecio jacobaea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Харитонов М. М. Екологічна оцінка перспектив біологічної консервації шахтних відвалів західного Донбасу // Вісник [[Полтавська державна аграрна академія|Полтавської державної аграрної академії]], № 4, 2008 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.
- ↑ [[Мосякін Андрій Сергійович|Мосякін А. С.]] Сучасні методи біологічного контролю (біологічного регулювання) активності інвазійних рослин: приклади й перспективи застосування // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. — 2012. — Том 3(10), № 1. — С. 93-109. — ISSN 2220-3087 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 травня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Flora Vascular [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Taxonomy — GRIN-Global Web v 1.9.4.2 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- The Euro+Med PlantBase
Галерея[ред. | ред. код]
|
| ||||||||