Жовтозілля лісове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жовтозілля лісове
Senecio sylvaticus — Flora Batava — Volume v7.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Asteroideae
Триба: Senecioneae
Рід: Жовтозілля (Senecio)
Вид: Жовтозілля лісове
Біноміальна назва
Senecio sylvaticus
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Senecio sylvaticus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Senecio sylvaticus
EOL logo.svg EOL: 484899
IPNI: 247845-1
ITIS logo.svg ITIS: 505138
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 121557

Жовтозі́лля лісове́[1][2] (Senecio sylvaticus) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений на Мадейрі та в Європі крім сходу.

Опис[ред. | ред. код]

Однорічна трав'яниста рослина 20–75 см заввишки, вкрита рясними кучерявими волосками. Листки перисто-роздільні; нижні — з черешками; верхні — сидячі, напівстеблоохопні, з вушками при основі. Обгортка (сукупність приквітків при суцвітті) 3–4 мм в діаметрі. Зовнішні листочки обгортки в 4–8 разів коротше внутрішніх, б. ч. без чорної плями на верхівках, притиснуті. Язичкові квітки світло-жовті, по довжині рівні обгортці або трохи довше її. Кошики (квіткові голови) дрібні, циліндричні, до 3 мм завдовжки, у нещільній щиткоподібній волоті. Сім'янки довгасті, до 3 мм завдовжки[2]. Листові пластини від оберненояйцеподібних до довгастих, 3–7(12) × 1–3(4) см, зазвичай 1–2-перисті, основи конічні, кінцеві поля зубчасті. Квіткових голів 12–24. 2n = 40. [3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений на Мадейрі та в Європі крім сходу; натуралізований у пд.-сх. і пд.-зх. Канаді, сх. і зх. США, Україні, Азорських островах[4][5][6].

В Україні вид зростає в піщаних місцях, на узліссях і галявинах, рідше на полях як бур'ян — У Закарпатті (Великоберезнянський р-н, с. Малий Березний; Берегівський р-н, с. Добросілля), Розточчя-Опольських лісах; у західному Поліссі, нечасто; в Правобережному Лісостепу, рідко[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Senecio sylvaticus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 344. (рос.)(укр.)
  3. Flora of North America. Процитовано 30.04.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 30.04.2019. Процитовано 30.04.2019.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 30.04.2019.  (англ.)
  6. Euro+Med Plantbase. Процитовано 30.04.2019.  (англ.)