Жовтокам'янка (могила)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жовтокам'янка
Geltokamenka befor.jpg
Насип кургану Жовтокам'янка до дослідження
Розташування
Країна Україна Україна
Регіон Дніпропетровська область
Найближче місто Жовте (Апостолівський район)
Історія
Культура Скіфи
Період IV ст. до н.е.

Жовтокам'янка (інша назва - Драна Кохта) — скіфський курган біля села Жовтокам'янка Апостолівського району Дніпропетровської області, відноситься до числа найбільших за розміром насипу. Курган датується 30-ми роками IV століття до н. е. Та є могилою родича скіфського царя.[1]

Опис кургану[ред. | ред. код]

Висота насипу - 9,5 метрів, діаметр - 76 м, насип сферична, з пласкою вершиною діаметром близько 20 метрів, посеред якої - западина, явна ознака грабіжницького розкопу. Обсяг насипу до 13000 м3. Курган був оперезаний крепідою, яку до моменту початку розкопок практично повністю розібрали місцеві селяни.

Кам'яна споруда знаходилося в глибокій катакомбної могилі з дромосом.

У прямокутній камері з трьома нішами стіни і підлога були облицьовані тесаним вапняковими плитами. Перед входом в камеру після завершення похорону була складена потужна стіна. Мозолевський вважає, що камера могла мати ще й дерев'яний звід.[2]

Історія дослідження[ред. | ред. код]

Дослідження могили проводилося науковцями Інституту археології АН України під керівництвом Бориса Мозолевського.

Відразу після завершення розкопок Товстої Могили, у 1971 році Борис Мозолевський знайшов Жовтокам'янську Товсту Могилу , або, курган знаний як Драна Кохта, і захопився бажанням її розкопати. Як згадують представники київської школи археологів, в Інституті археології відбувалися жартівливі суперечки про можливі майбутні знахідки, відображені у своєрідному «документі»:

 «У кургані Драна Кохта буде, ой буде!!!
 1. Горит нового типу з металевою накладкою.
 2. Золота фіала.
 3. Меч із золотою ручкою. М.б. і піхви.
 4. Срібний посуд.
 5. Нові зображення скіфів (не виключено, що на гребені, пекторалі і т.ін.).
 6. Небачені [підкреслено п'ять разів. — С.П.], неперевершені, єдині в історії кінські убори.
 + 1 (одна) непограбована гробниця.
  29.02.1972 р.
 Правильно: Б.Мозолевський (підпис)
 Свідки: старшина міліції Подковирін В.Н. (підпис)
 Черненко Є.В. (підпис)
 P.S. Мозолевський припускає відсутність одного чи двох найменувань.
 Б.Мозолевський (підпис)» [3]

Проте надії на знахідки в цьому кургані не виправдалися через подвійне пограбування.

Курган був досліджений протягом двох сезонів 1974-1975 років. [4]

Опис знахідок[ред. | ред. код]

Серед знахідок, залишки людських скелетів (в тому числі дітей та підлітків), каблучка зі щитком, пастові намиста, уламки бронзових прикрас, велика кількість уламків амфор та іншого посуду, кістки тварин. Велика кількість залізних предметів (муфт, дротиків, скоб, кілець, ножі з кістяними руків'ями, бойова сокира.) На двох ручках амфор чітко відстежується клеймо.

Крім того, знайдені фрагменти чорнолакової миски, підвіска-амулет з фаланги великого хижака, срібні намистини і спарені срібні кільця. Залізні бляхи, обкладені сріблом з кінської вузди. Срібні окуття сідла.

Обкладена золотом залізна намистина, золоті намиста, золотий перстень, пронизки і нашивні бляшки зі щирого металу. Більшість коштовностей знайдено на початку первинного грабіжницького ходу.

Цікавини[ред. | ред. код]

  • Існують дані, що при розкопках Кургану «Драна Кохта» серед іншого знайдено поховання скіфа з кістками, роз'їденими сифілісом. Старий сифілітик лежав посеред чотирикутної ями, а в кожному кутку було по дванадцятирічній наложниці. [5]
  • Жовтокам'янка та Огуз є єдиними курганами в Україні, на яких після дослідження був реставрований насип.

Плутанина з іменами[ред. | ред. код]

Аж до 1980-х років на крупномастшатбних мапах курган іменувався Товстою Могилою. Серед археологів, в часи розкопок, могилу називали Драна Кохта (за колишньою назвою села Тарасо-Григорівка). Практично відразу після дослідження за ним закріпилася назва - Жовтокам'янка.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Болтрик Ю. В. Попытка социальной стратификации Скифии второй половины IV в. до н.э. (в:) ред. В. Я. Кияшко, В. А. Ларенок, В. В. Потапов Проблемы археологии юго-восточной Европы. Ростов — на — Дону 1998, с. 89-90, т. XXIV.
  2. Мозолевский Б. И. Скифские курганы.
  3. http://zn.ua/SOCIETY/boris_mozolevskiy_darit_proshloe-45932.html[недоступне посилання з липня 2019]
  4. Мозолевський Б.М., 1982. Скіфський «царський» курган Жовтокам'янка / / Древности степової Скіфії. Київ.
  5. http://old.bratstvo.info/bratstvo-27.html

Література[ред. | ред. код]

  • Мозолевский Б.Н.,1982. Скифский «царский» курган Желтокаменка // Древности степной Скифии. Киев.