Перейти до вмісту

Жозе Пезейру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Футболіст
Жозе Пезейру
Жозе Пезейру
Особисті дані
Народження 4 квітня 1960(1960-04-04) (65 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
  Коруше Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство  Португалія Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція нападник Редагувати інформацію у Вікіданих
Юнацькі клуби
1977—1979 Португалія «Корушенсе»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1979–1980 Португалія «Карташу» ? (?)
1980–1982 Португалія «Корушенсе» ? (?)
1982–1983 Португалія «Орієнтал» ? (?)
1983–1984 Португалія «Амора» 6 (0)
1984–1987 Португалія «Орієнтал» 51 (3)
1987–1988 Португалія «Самора-Корреа» 33 (7)
1988–1989 Португалія «Торрінсе» 5 (1)
1989–1991 Португалія «Уніан» (Сантарем) ? (?)
1991–1992 Португалія «Алканенсе» ? (?)
1992–1994 Португалія «Уніан» (Сантарем) ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1992–1994 Португалія «Уніан» (Сантарем)
1994–1996 Португалія «Уніан де Монтемор»
1996–1999 Португалія «Орієнтал»
1999–2003 Португалія «Насьонал»
2003–2004 Іспанія «Реал Мадрид» (помічник)
2004–2005 Португалія «Спортінг»
2006–2007 Саудівська Аравія «Аль-Хіляль»
2007–2008 Греція «Панатінаїкос»
2008–2009 Румунія «Рапід» (Бухарест)
2009–2011 Саудівська Аравія Саудівська Аравія
2012–2013 Португалія «Брага»
2013–2015 ОАЕ «Аль-Вахда» (Абу-Дабі)
2015–2016 Єгипет «Аль-Аглі»
2016 Португалія «Порту»
2016 Португалія «Брага»
2017 ОАЕ «Шарджа»
2018 Португалія «Віторія» (Гімарайнш)
2018 Португалія «Спортінг»
2020–2021 Венесуела Венесуела
2022– Нігерія Нігерія
Звання, нагороди
Нагороди
Member of the Order of the Niger, Civil Division

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.
CMNS: Жозе Пезейру у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Жозе Пезейру (порт. José Peseiro, нар. 4 квітня 1960, Коруше) — колишній португальський футболіст, виступав на позиції нападника. Після завершення кар'єри — футбольний тренер.

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець клубу «Корушенсе» з рідного міста Коруше. Протягом кар'єри грав у ряді нижчолігових португальських клубів, проте в елітному дивізіоні ніколи не виступав. 34-річний Пезейру заккінчив ігрову кар'єру наприкінці сезону 1993/94 років, будучи граючим тренером клубу «Уніан» (Сантарем) з четвертого за рівнем дивізіону Португалії.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Жозе Пезейру — випускник тих же тренерських курсів, що і Жозе Моурінью, проте він почав тренувати раніше. У 1992 році він очолив аматорський клуб «Уніан де Сантарем». До 1999 року Пезейру працював ще у двох аматорських клубах — «Уніан де Монтемор» та «Орієнтал», перш ніж отримати запрошення в свій перший серйозний клуб — «Насьонал» з Фуншала.

Перші успіхи

[ред. | ред. код]

З клубом з острова Мадейра Пезейру виграв третій за рівнем дивізіон, а потім фінішував на третьому місці в Лізі де Онра, що дозволило «Насьоналу» вийти в Лігу Сагріш, вищий дивізіон Португалії[1]. Закінчивши чемпіонат на 11-му місці і виконавши завдання збереження клубу в Лізі, Пезейру прийняв пропозицію Карлуша Кейроша стати його помічником в іспанському клубі «Реал Мадрид»[2]. Однак Кейруша незабаром звільнили[3], він повернувся в «Манчестер Юнайтед» на посаду помічника, а Пезейру було запропоновано місце в команді «Спортінг» з Лісабону.

«Спортінг»

[ред. | ред. код]

Пезейру прибув до «Спортінга» у складний час. Жозе Моурінью залишив створений ним чемпіонський «Порту», і фанати «Спортінга» сподівалися, що Пезейру зможе повернути в столицю титул. Поганий початок сезону (3 поразки і 2 нічиїх до 9 туру) тим не менш дозволив «Спортінгу» боротися за титул чемпіона, користуючись посередньою грою «Порту» та «Бенфіки». Все вирішилося в останньому турі, коли лідер перегонів «Спортінг» програв «Бенфіці» через помилку воротаря Рікарду[4].

Кубок УЄФА для клубу пройшов більш ніж вдало. Послідовно вибивши з турніру «Феєнорд», «Мідлсбро», «Ньюкасл Юнайтед» та «АЗ» у півфіналі завдяки голу Мігеля Гарсії на останній хвилині компенсованого часу, «Спортінг» вийшов у фінал на московський ЦСКА. Фінал пройшов на домашньому стадіоні «Спортінга» «Жозе Алваладе», і рідні вболівальники гнали «левів Лісабону» вперед. Лісабонці відкрили рахунок зусиллями Рожеріо, але росіяни зрівняли, забив Олексій Березуцький. Другий гол ЦСКА забив Юрій Жирков, а крапку в провальному для «Спортінга» фіналі поставив Вагнер Лав. «Спортінг» програв 1:3.

Старт наступного сезону був ще більш невдалим. Виліт з кваліфікації Ліги чемпіонів (поразка від італійського «Удінезе»[5]) вивів «Спортінг» у Кубок УЄФА, але і з цього турніру португальці вилетіли, на цей раз програвши шведського клубу «Хальмстад»[6][7]. У чемпіонаті країни команда грала середньо. 16 жовтня після поразки 0:1 від «Академіки» з Коїмбри, яка опустила лісабонців на 7 місце в чемпіонаті, Пезейру подав у відставку. 18 жовтня вона була прийнята президентом Антоніу Діашем да Куньєю.

Після того як Пезейру пішов з команди, на нього обрушилася ціла хвиля критики. Йому дорікали в тому, що він слабкий мотиватор, і що він не може підтримувати позитивну атмосферу в роздягальні, а також у відсутності хороших результатів.

Подальша кар'єра

[ред. | ред. код]

Після «Спортінга» він був головним тренером арабського клубу «Аль-Хіляль», з яким виграв чемпіонат Саудівської Аравії. На наступний сезон прийняв грецький «Панатінаїкос»[8]. Однак, завершивши чемпіонат на 3 місці, він був змушений піти з клубу через протести фанатів.

Жозе Пезейру під час роботи з «Панатінаїкосом». 2007 рік.

У 2008 році він підписав трирічний контракт з румунським клубом «Рапід». За сезон 2008/09 Пезейру був двічі видалений на трибуни за відкидання м'яча і участь у скандалі між «Рапідом» і ЧФР у матчі 9 серпня. Після того як 2 жовтня «Рапід» програв клубу «Вольфсбург» в Кубку УЄФА, Пезейру був звільнений[9], але через кілька днів відновлений на посаді[10]. Однак він все одно пішов з клубу 12 січня 2009 року, не зумівши домовитися про новий контракт[11].

Саудівська Аравія

[ред. | ред. код]

У тому ж 2009 році Пезейру запросили на посаду тренера збірної Саудівської Аравії на зміну Нассеру аль-Джохару. Перед ним було поставлено завдання кваліфікувати Саудівську Аравію на Чемпіонат світу 2010 року в ПАР. Почавши з перемоги у Тегерані над збірною Ірану з рахунком 2:1 (це була перша виїзна перемога Саудівської Аравії над Іраном і перша іранська поразка вдома за 40 ігор), збірна саудівців проте не змогла пройти на ЧС, і робота Пезейру опинилася під більш пильним контролем. Збірна кваліфікувалася на Кубок Азії у Катарі. Однак вже після першої гри на турнірі, яку саудівці програли 1:2 збірній Сирії, Пезейру був звільнений[12].

«Брага»

[ред. | ред. код]

Влітку 2012 року Пезейру було призначено головним тренером «Браги»[13]. Він вивів клуб до групового етапу Ліги чемпіонів, лише удруге в історії клубу, пройшовши в кваліфікації в серії пенальті італійське «Удінезе»[14][15].

Наприкінці сезону, незважаючи на перемогу в Кубку ліги і четверте місце в чемпіонаті, «Брага» і Жозе домовились про припинення контракту[16].

«Аль-Вахда» та «Аль-Аглі»

[ред. | ред. код]

З 11 листопада 2013 року по 11 січня 2015 року Пезейру працював з еміратською «Аль-Вахдою» (Абу-Дабі). 9 жовтня того ж року єгипетський «Аль-Аглі» оголосив про підписання тренера. Почувши новини, шанувальники клубу протестували проти рішення, виходячи з його слабкого резюме[17][18].

«Порту» і повернення до «Браги»

[ред. | ред. код]

18 січня 2016 року, після розриву контракту з єгипетським клубом, Пезейру замінив Хулена Лопетегі у «Порту»[19]. Команда йшла на третій позиції на момент звільнення іспанця, проте з приходом Пезейру ситуація не покращилась і при ньому клуб зазнав навіть більше поразок, ніж з попередником[20], залишившись на третьому місці, а також програв фінал Кубка Португалії «Бразі» в серії пенальті[21].

Після цього тренер тріумфаторів Паулу Фонсека покинув клуб, а Пезейру 6 червня 2016 року повернувся в «Брагу», підписавши дворічну угоду[22]. Проте вже 14 грудня, після двох домашніх поразок, що призвели до вильоту з Ліги Європи (2:4 з «Шахтарем» (Донецьк)) та Кубку Португалії (1:2 з «Ковільяном»), його звільнили[23].

«Віторія» (Гімарайнш) і повернення до «Спортінга»

[ред. | ред. код]

З січня по жовтень 2017 року був головним тренером еміратського клубу «Шарджа», а 28 лютого 2018 року очолив тренерський штаб команди «Віторія» (Гімарайнш)[24]. Контракт тренера из клубом був розрахований до літа 2019 року, проте вже у червні того ж 2018 сторони домовилися про його передчасне розірвання.

У липні 2018 року після 13-річної перерви повернувся на тренерський місток лісабонського «Спортінга». Утім робота зі столичною командою також була нетривалою — вже 1 листопада Пезейру було звільнено через незадовільні результати.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Peseiro vs Vingada: sexto duelo marcante dez anos depois [Peseiro vs Vingada: sixth important duel ten years later] (Portuguese) . Mais Futebol. 21 січня 2016. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  2. ↑ Queiroz presenta a Peseiro y Di Salvo [Queiroz presents Peseiro and Di Salvo]. Diario AS (Spanish) . 9 липня 2003. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
  3. ↑ Camacho elegido, Queiroz cesado [Camacho chosen, Queiroz sacked] (Spanish) . Cadena SER. 24 травня 2004. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  4. ↑ Luisão, Ricardo e o golo aos 83’19 [Luisão, Ricardo and the goal at 83’19]. i (Portuguese) . 14 травня 2015. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  5. ↑ Udinese see off Sporting. UEFA. 24 серпня 2005. Архів оригіналу за 24 листопада 2014. Процитовано 7 червня 2016.
  6. ↑ Sporting 2–3 Halmstad. UEFA. 29 вересня 2005. Архів оригіналу за 11 січня 2015. Процитовано 7 червня 2016.
  7. ↑ Dez coisas que precisa saber sobre José Peseiro [Ten things you need to know about José Peseiro] (Portuguese) . Mais Futebol. 20 січня 2016. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  8. ↑ Peseiro answers Panathinaikos call. UEFA. 5 червня 2007. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  9. ↑ Peseiro a fost demis [Peseiro has been sacked] (Romanian) . Ziare. 2 жовтня 2008. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  10. ↑ El portugués Peseiro, restituido como entrenador del Rapid de Bucarest [Portuguese Peseiro, reinstated as Rapid Bucharest manager] (Spanish) . Terra. 9 жовтня 2008. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  11. ↑ Roménia: Rapid Bucareste cumpre acordo com José Peseiro [Romania: Rapid Bucharest honour deal with José Peseiro] (Portuguese) . Relvado. 28 січня 2009. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  12. ↑ Saudi Arabia sack Peseiro after loss. ESPN Soccernet. 10 січня 2011. Архів оригіналу за 12 січня 2011. Процитовано 10 січня 2011.
  13. ↑ José Peseiro certo nos bracarenses [José Peseiro confirmed at the bracarenses]. Record (Portuguese) . 3 червня 2012. Архів оригіналу за 10 січня 2013. Процитовано 19 листопада 2012.
  14. ↑ Micael the hero as Braga oust Udinese in shoot-out. UEFA. 28 серпня 2012. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  15. ↑ Mil adeptos receberam a equipa, Salvador levado em ombros (fotos) [A thousand fans welcomed the team, Salvador lifted in the air (photos)]. A Bola (Portuguese) . 29 серпня 2012. Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 11 жовтня 2012.
  16. ↑ European Football – Braga sack Peseiro despite Cup win. Yahoo! Sports. 29 травня 2013. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  17. ↑ Al Ahly appoint José Peseiro as new manager. KingFut. 9 жовтня 2015. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 9 жовтня 2015.
  18. ↑ جمهور الأهلي يهتف ويطالب برحيل مجلس محمود طاهر [Ahly fans protesting against the signing of Peseiro] (Arabic) . El Ahly. 11 жовтня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 жовтня 2015.
  19. ↑ Pinto da Costa decidiu, está decidido. Peseiro é o sucessor de Lopetegui [Pinto da Costa said it, it is said. Peseiro is Lopetegui's successor] (Portuguese) . Rádio Renascença. 18 січня 2016. Архів оригіналу за 15 травня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  20. ↑ FC Porto: José Peseiro já tem mais derrotas que Julen Lopetegui [FC Porto: José Peseiro has already more losses than Julen Lopetegui] (Portuguese) . Mais Futebol. 7 березня 2016. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  21. ↑ Sp. Braga vence Taça de Portugal [Sp. Braga win Portuguese Cup] (Portuguese) . Rádio Renascença. 22 травня 2016. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  22. ↑ SC Braga anuncia José Peseiro [SC Braga announce José Peseiro] (Portuguese) . S.C. Braga. 6 червня 2016. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 7 червня 2016.
  23. ↑ Sete meses de Peseiro em Braga. Quase tudo falhou [Seven months of Peseiro in Braga. Almost everything went wrong] (Portuguese) . Rádio Renascença. 15 грудня 2016. Архів оригіналу за 16 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
  24. ↑ José Peseiro é o novo treinador. Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жозе_Пезейру&oldid=46242544