Жузе Родрігіш Мігейш

Жузе Родрігіш Мігейш
порт. José Claudino Rodrigues Miguéis
Народився	9 грудня 1901(1901-12-09) Лісабон, Португалія
Помер	27 жовтня 1980(1980-10-27) (78 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна	Португалія
Діяльність	мовознавець, письменник, перекладач, драматург
Alma mater	Лісабонський університет
Знання мов	португальська, французька і англійська
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Жузе́ Родрі́гіш Міге́йш (порт. José Rodrigues Miguéis, трансліт. [ʒu.ˈzɛ ʁu.ˈdɾi.gɨʒ mi.ˈgɛjʃ]; *9 грудня 1901(19011209), Лісабон, Португалія — †27 жовтня 1980, Нью-Йорк, США) — португальський письменник і перекладач.

З життєпису

Народився в родині, що належала до середнього класу в Алфамі в серці Лісабона.

Спершу планував зробити кар'єру в галузі права, вивчившись на юриста в Лісабонському університеті (1924). Але так ніколи не практикував, натомість вирішивши займатись літературознавством та педагогікою. Почав співпрацювати з португальськими часописами.

Задля реалізації задуманих планів вступив до Брюссельського вільного університету (Université libre de Bruxelles), який закінчив у 1933 році (спеціальність «педагогічні науки»).

Перебуваючи в Бельгії, познайомився і одружився з освітянкою російського походження на ім'я Песя Коган Портна (Pecia Cogan Portnoi).

Успадкувавши прогресивний світогляд від батька, уродженця Галісї, ввійшов у конфлікт із Іштаду Нову та виїхав з Португалії на добровільну еміграцію до США.

Починаючи від 1935 року і до смерті відвідував батьківщину лише короткими наїздами.

Літературну діяльність продовжував як перекладач і як редактор Reader's Digest.

Повторно одружився в 1940 році та отримав громадянство США у 1942 році.

Після війни тяжко перехворів, мало не померши. Відтоді відмовився від політико-революційної діяльності і повністю присвятив себе літературі.

У 1961 році його обрали членом Латиноамериканського товариства Америки (Hispanic Society of America). У 1976 році Жозе Родрігіш Мігейш став членом Лісабонської академії наук. Буквально за рік до смерті (1979) був нагороджений португальським Орденом Саньтьяго да Еспада.

Помер у Нью-Йорку в 1980 році. Його біографію написав і опублікував Маріу Невіш (Mário Neves) у 1990 році.

Бібліографія

• A Múmia, 1971;
• Páscoa feliz (повість), 1932;
• Onde a noite se acaba (оповіданні та повісті), 1946
• Saudades para Dona Genciana (оповідання), 1956
• O Natal do clandestino (оповідання), 1957
• Uma aventura inquietante (роман), 1958
• Léah e outras histórias (оповідання та повісті), 1958
• Um homem sorri à morte com meia cara (оповідання), 1959
• A escola do paraíso (роман), 1960
• O passageiro do Expresso (драматургія), 1960
• Gente da terceira classe (оповідання), 1962
• É proibido apontar. Reflexões de um burguês - I (хроніки), 1964
• Nikalai! Nikalai! (роман), 1971
• O espelho poliédrico (хроніки), 1972
• Comércio com o inimigo (оповідання), 1973
• As harmonias do "Canelão". Reflexões de um burguês - II (хроніки), 1974
• O milagre segundo Salomé, 2 vols. (роман), 1975
• O pão não cai do céu (роман), 1981
• Passos confusos (оповідання), 1982
• Arroz do céu (оповідання), 1983
• O Anel de Contrabando, 1984
• Uma flor na campa de Raul Proença, 1985
• Idealista no mundo real, 1991
• Aforismos & desaforismos de Aparício, 1996

Джерела та посилання

• Справки об авторах // Современная португальская новелла. М.: «Прогресс», 1977, 396 с. — С. 388 (рос.)
• José Rodrigues Miguéis Archives (англ.)