Жозе Феррас де Алмейда Жуніор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жозе Феррас де Алмейда Жуніор
порт.-браз. José Ferraz de Almeida Júnior
Almeida Júnior, foto.jpg
Народився 8 травня 1850(1850-05-08)[1][2]
Іту, Сан-Паулу, Бразилія[2]
Помер 13 листопада 1899(1899-11-13)[1][2] (49 років)
Пірасікаба, Сан-Паулу, Бразилія[1][2]
·Різана рана
Громадянство
(підданство)
Flag of Brazil (1889–1960).svg Бразилія[1]
Діяльність художник
Alma mater Academia Imperial de Belas Artes[d][2]
Жанр портрет
Нагороди
орден Троянди

Жозе Феррас де Алмейда Жуніор (порт. José Ferraz de Almeida Júnior; 8 травня 1850, Іту, штат Сан-Паулу, Бразилія — 13 листопада 1899, штат Сан-Паулу, Бразилія) — бразильський художник, більш відомий як Алмейда Жуніор.

Біографія[ред. | ред. код]

Художня кар'єра почалася під час роботи дзвонарем у церкві «Богоматері Канделаріі» (порт. Igreja Matriz de Nossa Senhora da Candelária), коли були створені кілька невеликих творів на релігійну тему. Головний священик церкви був вражений роботами художника-аматора і провів збір коштів, щоб Жуніор зміг поїхати в Ріо-де-Жанейро для отримання уроків живопису. У 1869 році він поступив в академію Academia Imperial de Belas Artes, де навчався з Віктором Мейреллісом і Педру Америку. Після закінчення академії повернувся в Іту і створив там власну студію, хоча міг боротися за нагороду — поїздку на навчання до Європи.

До Європи потрапив в 1876 році, коли під час відвідування штату Сан-Паулу імператор Педру II побачив роботи художника і під їх враженням запропонував фінансову підтримку, нагородивши художника, згідно з королівським указом, щомісячною сумою в 300 франків для навчання в Парижі. Алмейда оселився на Монмартрі і вступив у Школу витончених мистецтв (фр. École des Beaux-Arts), ставши одним із студентів Олександра Кабанеля. Брав участь у чотирьох Паризьких салонах. Перебував у Парижі до 1882, потім, після короткої поїздки до Італії, повернувся до Бразилії, де представив роботи, створені під час перебування в Європі.

Наступного року відкрив студію в Сан-Паулу, багато писав і давав уроки живопису. У 1884 році експонував свої роботи на Exposição Geral de Belas Artes і був удостоєний вищого лицарського ордену Бразильської імперії — ордена Троянди.

Через рік отримав запрошення Віктора Мейрелліса на посаду професора історичного живопису в академії, але відмовився, воліючи залишатися і працювати в Сан-Паулу.

У період з 1887 по 1896 роки здійснив ще три поїздки до Європи. Став все частіше звертатися до біблійних темах, отримавши в 1898 році золоту медаль Академії.

Був зарізаний своїм кузеном José de Almeida Sampaio.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]