Жозе де Андраде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жозе де Андраде
Calixt33.jpg
Псевдо Americo Elysio
Народився 13 червня 1763(1763-06-13)[1][2]
Сантус, Сан-Паулу, Бразилія, Португальська колоніальна імперія, Королівство Португалія, Португалія
Помер 6 квітня 1838(1838-04-06)[1][2] (74 роки)
Нітерой, Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Громадянство
(підданство)
Flag of Brazil (1822–1870).svg Бразилія
Діяльність державний діяч, поет, натураліст, мінералог, дипломат, політик, письменник, геолог
Alma mater Коїмбрський університет
Вчителі Авраам Готліб Вернер
Володіє мовами португальська[1]
Заклад Коїмбрський університет
Членство Шведська королівська академія наук
Посада Brazilian federal deputy[d]
Батько Bonifácio José Ribeiro de Andrada[d]
Родичі José Bonifácio the Younger[d]
У шлюбі з Narcisa Emília O'Leary[d]
Нагороди
орден «За заслуги в культурі»

Жозе де Андраде (порт. José Bonifácio de Andrade e Silva, 13 червня 17636 квітня 1838) — бразильський державний діяч і натураліст, народився у Сантусі (штат Сан-Паулу).

У 1800 він був призначеним професором геології в Коїмбрі, і скоро після цього — генеральним інспектором шахт Португалії. В 1812 він був зробленим вічним секретарем Лісабонської Академії. Повернувшись до Бразилії в 1819 році, він примушував Педру I відмовитися виконувати наказ Лісабонського суду про повернення до Португалії, і був призначений одним з його міністрів в 1821. Коли була оголошена незалежність Бразилії, Андрада став міністром внутрішніх і закордонних справ, це призначення було підтверджене Загальними Зборами, але через свої надто демократичні принципи він був звільнений з посади у липні 1823.

При ліквідації Зборів в листопаді, він був заарештований, а потім змішений залишити країну. Бун виїхав до Франції, де жив у вигнанні біля Бордо до 1829 року, коли йому було дозволено повернутися до Бразилії. Але будучи знову заарештованим 1833 супротивниками Педру I, він відійшов від політики і провів решту життя у відставці в Нітерої.

Петаліт, матеріал, що містить літій, був вінайдений ним наприкінці 1700-х років під час подорожі до Швеції.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Itaú Cultural Enciclopédia Itaú CulturalSão Paulo: Itaú Cultural, 1987. — ISBN 978-85-7979-060-7

Джерела[ред. | ред. код]

  • Gomes, Laurentino (2010). 1822 — How a wise man, a sad princess and a money-crazy Scotsman helped D. Pedro create Brazil, a country that had everything to go wrong (in Portuguese). Nova Fronteira.

П: П: П: П: П: П: