Жорже Марко де Олівейра Мораес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Жорже
Особисті дані
Повне ім'я Жорже Марко де Олівейра Мораес
Народження 28 березня 1996(1996-03-28)[1] (28 років)
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Зріст 184 см
Вага 70 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція крайній захисник[d]
Інформація про клуб
Поточний клуб Бразилія «Палмейрас»
Номер 6
Юнацькі клуби
2003—2008
2008—2014
Бразилія «Васко да Гама»
Бразилія «Фламенго»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2014–2017 Бразилія «Фламенго» 73 (3)
2017–2021 Франція «Монако» 24 (2)
2018–2019  Португалія «Порту» 0 (0)
2018–2019  Португалія «Порту Б» 2 (0)
2019  Бразилія «Сантос» 29 (1)
2020–2021  Швейцарія «Базель» 5 (0)
2021– Бразилія «Палмейрас» 9 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2015 Бразилія Бразилія (U-20) 10 (2)
2015 Бразилія Бразилія (U-23) 3 (0)
2017– Бразилія Бразилія 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 14 лютого 2022.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 14 лютого 2022.

Жорже Марко де Олівейра Мораєс (порт. Jorge Marco de Oliveira Moraes; нар. 28 березня 1996) — бразильський футболіст, лівий захисник клубу «Палмейрас». Зіграв один матч у складі збірної Бразилії.

Біографія[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Уродженець Ріо-де-Жанейро Жорже почав грати за молодіжні склади клубу «Фламенго» з 11-річного віку. В основному складі дебютував 16 березня 2014 року, вийшовши у стартовому складі на матч Ліги Каріока проти клубу «Бангу»[2].

26 вересня 2014 року Жорже підписав новий контракт із «Фламенго», розрахований до грудня 2017 року[3]. У 2015 році був переведений до основного складу команди.

1 липня 2015 року дебютував у Серії А бразильського чемпіонату, вийшовши у стартовому складі на матч проти клубу «Жоїнвіль»[4]. У вересні того ж року продовжив контракт із клубом ще на два роки[5].

29 травня 2016 року забив свій перший гол у чемпіонаті Бразилії ударом з-за меж штрафного майданчика в матчі проти «Понте-Прети». Цей гол приніс його команді перемогу з рахунком 2:1[6].

26 січня 2017 року «Монако» заплатив за трансфер Жорже 8,5 млн євро. Цей трансфер став рекордним в історії «Фламенго»[7][8]. У першому сезоні бразилець рідко виходив на поле, але став основним гравцем під час сезону 2017/18 , замінивши Бенджамена Менді, що покинув клуб.

31 серпня 2018 року Жорже був відданий в оренду португальському клубу «Порту» на сезон з можливістю викупу[9]. Втім бразилець програв конкуренцію співвітчизнику Алексу Теллесу і рідко виходив на поле, через що оренда достроково була перервана і 27 березня 2019 року Жорже повернувся до Бразилії, ставши гравцем «Сантоса» на правах оренди до кінця року[10].  Він дебютував за клуб 4 квітня, у виїзній грі проти «Атлетіко Гояніенсе» (0:1) в рамках Кубка Бразилії. Свій перший гол за клуб він забив 24 квітня проти «Васко да Гами» у тому ж турнірі.

2 жовтня 2020 року бразилець перейшов у швейцарський «Базель» до кінця сезону[11].  Дебютував за свій новий клуб у виїзній грі чемпіонаті 1 листопада 2020 року проти «Санкт-Галлена» (2:1)[12]. Під час домашнього матчу 16 грудня 2020 року проти «Янг Бойз» Жорже отримав травму і був замінений на 62-й хвилині[13]. Травма виявилася важкою і вимагала операції, яка залишила його поза граю на решту сезону. По його завершенню, 22 травня 2021 року, клуб оголосив, що орендна угода з гравцем, яка закінчується 30 червня 2021 року, не буде продовжена і що він повернеться в «Монако»[14].  Загалом за швейцарський клуб Жорже зіграв сім ігор за «Базель», не забивши голів. П'ять із цих ігор відбулися в Національній лізі А, а дві — товариські[15].

24 липня 2021 року перейшов у бразильський «Палмейрас», підписавши угоду до кінця 2025 року[16]. Того ж року команда стала володарем Кубка Лібертадорес 2021 року, але Жорже у тому розіграші так і не зіграв. Цей результат дозволив команді поїхати на клубний чемпіонат світу 2021 року в ОАЕ, де бразильці стали фіналістами турніру, але і тут Жорже на поле не виходив.

Кар'єра у збірній[ред. | ред. код]

2015 року залучався до складу молодіжної збірної Бразилії, з якою взяв участь у молодіжному чемпіонаті світу у Новій Зеландії[17]. На турнірі він забив гол у півфіналі проти Сенегалу (5:0), допомігши своїй команді вийти у фінал, де Бразилія програла Сербії[18]. Всього на молодіжному рівні зіграв у 10 офіційних матчах, забив 1 гол. Того ж року зіграв у трьох матчах за збірну до 23 років.

У січні 2017 року Жорже отримав виклик до національної збірної Бразилії на товариський матч проти збірної Колумбії[19]. 25 січня 2017 року у цьому матчі він зіграв свій перший матч за збірну.

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Luiz Antonio entra, time C do Fla reage e empata com Bangu por 2 a 2 (порт.). Globo Esporte. 16 березня 2014. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 13 лютого 2022.
  3. Fla renova contrato de lateral Jorge e atacante Felipe Vizeu, ambos da base (порт.). Globo Esporte. 26 вересня 2014. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 13 лютого 2022.
  4. Com o primeiro de Sheik na volta à Gávea, Fla vence JEC e deixa o Z-4 (порт.). Globo Esporte. 1 липня 2015. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 13 лютого 2022.
  5. Flamengo renova os contratos com o lateral Jorge e o meia Jajá (порт.). Terra. 6 вересня 2015. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022.
  6. Com raça, Fla bate Ponte de virada e encerra tabu de 11 anos diante do rival. globoesporte.com. 29 березня 2016. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 13 лютого 2022.
  7. Indicado por Deco, Jorge deixa Flamengo e é vendido ao Monaco por valor recorde (порт.). espn.com.br. 26 січня 2017. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 13 лютого 2022.
  8. Lateral-esquerdo Jorge é vendido ao Monaco e deixa o Flamengo (порт.). globoesporte.com. 26 січня 2017. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 13 лютого 2022.
  9. FC Porto sign Monaco left-back Jorge on loan with an option to buy. getfootballnewsfrance.com. 31 серпня 2018. Архів оригіналу за 17 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.
  10. Santos FC acerta contratação de lateral-esquerdo Jorge [Santos FC sign left-back Jorge] (pt-br) . Santos FC. 27 березня 2019. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
  11. FC Basel 1893. Jorge Marco de Oliveira Moraes leihweise zum FCB. FC Basel homepage. Процитовано 2 жовтня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  12. Marti, Caspar (1 листопада 2020). Dem FCB gelingt der Wiedereinstieg in die Meisterschaft. The FCB succeeds in returning to the championship. FC Basel homepage. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 16 листопада 2020.
  13. Marti, Caspar (16 грудня 2020). FC Basel - BSC Young Boys 0:2 (0:2). Verein "Basler Fussballarchiv”. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 16 листопада 2020.
  14. FC Basel 1893 (22 травня 2021). Kadersituation per Ende Saison. Squad situation at the end of the season. FC Basel homepage. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
  15. Verein "Basler Fussballarchiv” (2021). Jorge - FCB-Statistik. Verein "Basler Fussballarchiv”. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 22 травня 2021.
  16. L'AS Monaco annonce le transfert de Jorge à Palmeiras. AS Monaco (fr-FR) . 24 липня 2021. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022.
  17. Assessoria CBF (17 травня 2015). Kenedy está desconvocado da Sub-20. Malcom será seu substituto (Portuguese) . selecao.cbf.com.br. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 17 травня 2015.
  18. Бразилія (до 21) VS. Сербія (до 21) 1:2 (англ.). soccerway.com. 20 червня 2015. Архів оригіналу за 25 січня 2017. Процитовано 13 лютого 2022.
  19. Com novidades, Tite resgata astros europeus e chama Muralha (порт.). 19 січня 2017. Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 13 лютого 2022.
  20. Palmeiras tem oito na seleção do Brasileirão, Gabriel Jesus é o craque (порт.). sportv.com. 12 грудня 2016. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 13 лютого 2022.

Посилання[ред. | ред. код]