Жоржиньйо (футболіст, 1964)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Жоржиньйо.
Ф
Жоржиньйо
Жоржиньйо
Жоржиньйо
Особисті дані
Повне ім'я Жорже де Аморім
Олівейра Кампос
Народження 17 серпня 1964(1964-08-17) (59 років)
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Зріст 175 см
Вага 73 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1978–1982 Бразилія «Америка»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1983–1984 Бразилія «Америка» 20 (0)
1985–1989 Бразилія «Фламенго» 55 (2)
1989–1992 Німеччина «Баєр 04» 87 (9)
1992–1995 Німеччина «Баварія» 77 (6)
1995–1999 Японія «Касіма Антлерс» 103 (17)
1999 Бразилія «Сан-Паулу» 18 (1)
2000–2001 Бразилія «Васко да Гама» 34 (2)
2001–2003 Бразилія «Флуміненсе» 8 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1987–1996 Бразилія Бразилія 64 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2005 Бразилія «Америка»
2006–2010 Бразилія Бразилія (помічник)
2010 Бразилія «Гояс»
2011 Бразилія «Фігейренсе»
2012 Японія «Касіма Антлерс»
2013 Бразилія «Фламенго»
2013 Бразилія «Понте-Прета»
2014 ОАЕ «Аль-Васл»
2015–2016 Бразилія «Васко да Гама»
2017 Бразилія «Баїя»
2018 Бразилія «Сеара»
2018 Бразилія «Васко да Гама»
2019 Бразилія «Понте-Прета»
2019 Бразилія «Корітіба»
2020 Бразилія «Корітіба»
2021 Бразилія «Атлетіко Гояніенсе»
2021 Бразилія «Куяба»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Жорже де Аморім Олівейра Кампос (порт. Jorge de Amorim Campos, нар. 17 серпня 1964, Ріо-де-Жанейро), більш відомий як Жоржи́ньйо (порт. Jorginho) — бразильський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Виступав за низку бразильських клубів, а також німецькі «Баєр 04» та «Баварію» і японську «Касіму Антлерс», а також національну збірну Бразилії, у складі якої став чемпіоном світу та фіналістом Кубка Америки.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 17 серпня 1964 року в місті Ріо-де-Жанейро. Вихованець футбольної школи клубу «Америка» (Ріо-де-Жанейро), де він до 13 років грав на позиції центрального захисника, а потім, через занадто невисокий зріс, став грати на фланзі оборони[1].

Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1983 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 20 матчах чемпіонату.

Своєю грою на переможному для бразильців чемпіонаті світу серед юніорів привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Фламенго», до складу якого приєднався на початку 1985 року. У «Фламенго» Жоржиньйо замінив Леандро, який через проблеми з колінами був змушений грати в центрі оборони[1]. Його дебютною грою став матч 15 липня 1985 року проти «Ботафого», в якому «Фла» переміг 1:0[2]. Жоржиньйо виступав за «Фламенго» протягом 5 років та допоміг клубу виграти чемпіонат штату Ріо-де-Жанейро та чемпіонат Бразилії. Всього за «Фламенго» Жоржиньйо провів 246 матчів та забив 8 голів[2]

1989 року уклав контракт з клубом «Баєр 04». Ця команда грала за схемою 5-3-2 або 3-5-2, з двома крайніми захисниками, якs закривали всю «бровку» поля. Завдяки цій тактиці, Жоржиньйо зміг розкритися і в наступальних діях, часто ассистуючи партнерам та інколи навіть забиваючи сам. У складі «фармацевтів» провів три роки своєї кар'єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі «Баєра», був основним гравцем захисту команди.

З 1992 року три сезони захищав кольори «Баварії», з якою став чемпіоном Німеччини та володарем Кубка УЄФА. Однак, якщо в перших двох сезонах Жоржиньйо здебільшого виходив на поле в основному складі, то в третьому він провів лише 10 ігор — його «витіснив» зі складу молодий новачок команди Маркус Баббель.

1995 року Жоржиньйо виїхав до Японії, перейшовши, за запрошенням колишнього партнера по «Фламенго», Зіку, в клуб «Касіма Антлерс»[1]. Там бразилець провів 4 роки, виграв два чемпіонати Японії, Кубок Японії і один раз був визнаний найкращим гравцем чемпіонату

1999 року Жоржиньйо повернувся до Бразилії, де виступав за клуби «Сан-Паулу» та «Васко да Гама».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Флуміненсе», за команду якого виступав протягом 2001–2003 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

З 1983 року виступав в олімпійській збірній, разом з якою виграв срібну медаль на Панамериканських іграх в 1983 році та на Олімпійських іграх в Сеулі 1988 року. Крім того, 1983 року також став віце-чемпіоном Південної Америки до 19 років, а також вигравав з командою чемпіонат світу (U-20).

1987 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії. Того ж року у складі команди був учасником розіграшу Кубка Америки 1987 року в Аргентині, де бразильці несподівано не змогли вийти з групи.

Після цього у складі збірної був учасником двох поспіль чемпіонатів світу — чемпіонату світу 1990 року в Італії та чемпіонату світу 1994 року у США, здобувши того року титул чемпіона світу.

Після цього був учасником розіграшу Кубка Америки 1995 року в Уругваї, де разом з командою здобув «срібло».

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 64 матчі, забивши 3 голи.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Тренерську кар'єру Жоржиньйо розпочав 2005 року, очоливши «Америку», де починав і свою ігрову кар'єру. Молодий наставник провів з командою 14 матчів і був звільнений, після серії невдалих матчів.

31 липня 2006 року Жоржиньйо був призначений помічником Дунги у збірній Бразилії. Також у двох іграх, зі Швецією та Північною Ірландією, Жоржиньйо самостійно тренував збірну через дискваліфікацію Дунги[3], причому обидва матчі бразильці виграли[4].

29 серпня 2010 року був оголошений новим тренером «Гояса». 8 жовтня того ж року, не витримавши напору правління і практично вилетівши з командою в Серію B, був звільнений.

1 березня 2011 року став новим тренером «Фігейренсе» і після вдалого сезону в Серії А 2011 року (7 місце) покинув клуб, заявивши, що шукає «нові виклики»[5] і в кінці 2011 року очолив японський клуб «Касіма Антлерс»[6], з якою виграв кубок японської ліги 2012 року.

17 березня 2013 Жоржиньйо очолив «Фламенго». Проте невдалі виступи в Кубку Ріо і на початку нового чемпіонати призвели до чого, що вже 6 червня він був звільнений[7].

25 серпня 2013 року став головним тренером «Понте-Прети». Під його командуванням команда опустилась до Серії Б, але дійшла до фіналу Кубка Лібертадорес. Незважаючи на це 13 грудня 2013 клуб оголосив, що тренер не буде продовжити свою роботу з командою[8].

Протягом частини 2014 року очолював еміратський клуб «Аль-Васл», після чого повернувся на батьківщину, ставши головним тренером команди «Васко да Гама». У подальшому тренував ще низку бразильських клубних команд.

Статистика[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Чемпіонат Ліга КубокКубок лігиВсього
СезонКлубЛіга ІгриГоли ІгриГолиІгриГолиІгриГоли
БразиліяЛіга Кубок Бразилії Кубок ЛігиВсього
1983 «Америка» Серія А 8 0 8 0
1984 12 0 12 0
1985 «Фламенго» 12 0 12 0
1986 21 1 21 1
1987 15 1 15 1
1988 7 0 7 0
1989 0 0 0 0
НімеччинаЛіга Кубок Німеччини Кубок німецької лігиВсього
1989/90 Німеччина «Баєр 04» Бундесліга 30 2 30 2
1990/91 30 2 30 2
1991/92 37 5 37 5
1992/93 Німеччина «Баварія» 33 3 33 3
1993/94 24 2 24 2
1994/95 10 1 10 1
ЯпоніяЛіга Кубок Імператора Кубок Джей-лігиВсього
1995 Японія «Касіма Антлерс» Джей-Ліга 29 8 3 0 - 32 8
1996 26 2 1 1 13 1 40 3
1997 31 5 5 4 12 7 48 16
1998 17 2 0 0 3 1 20 3
БразиліяЛіга Кубок Бразилії Кубок ЛігиВсього
1999 Бразилія «Сан-Паулу» Серія А 18 1 18 1
2000 Бразилія «Васко да Гама» Серія А 28 1 28 1
2001 6 1 6 1
Країна Бразилія 127 5 127 5
Німеччина 164 15 164 15
Японія 103 17 9 5 28 9 140 31
Всього 394 37 9 5 28 9 431 51

Збірна[ред. | ред. код]

Збірна Бразилії
РокиІгриГоли
1987 1 1
1988 7 1
1989 10 0
1990 7 0
1991 1 0
1992 2 1
1993 13 0
1994 12 0
1995 11 0
Всього 64 3

Тренерська[ред. | ред. код]

Клуб Ігор В Н П
Бразилія «Флуміненсе» 1 0 1 0
Бразилія «Гояс» 20 6 4 10
Бразилія «Фігейренсе» 47 21 14 12
Бразилія «Фламенго» 14 7 4 3
Бразилія «Понте-Прета» 30 8 10 12

Досягнення[ред. | ред. код]

Гравець[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Особисті[ред. | ред. код]

  • Найцінніший гравець Джей-ліги: 1996

Тренерські[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Статья во Флапедии. Архів оригіналу за 1 вересня 2014. Процитовано 27 вересня 2014.
  2. ↑ а б Профиль на flaestatistica.com. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 27 вересня 2014.
  3. ↑ Dunga banned for four games by Brazilian tribunal. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 27 вересня 2014.
  4. ↑ Brazilian National Team Coaches. Архів оригіналу за 14 січня 2012. Процитовано 27 вересня 2014.
  5. ↑ Jorginho anuncia que deixa o Figueira e não fala sobre seu futuro. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 27 вересня 2014.
  6. ↑ Técnico Jorginho confirma acerto com o Kashima Antlers. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 27 вересня 2014.
  7. ↑ Jorginho é demitido do Flamengo após derrota para o Náutico. Архів оригіналу за 14 листопада 2018. Процитовано 27 вересня 2014.
  8. ↑ Muito obrigado, Jorginho! Técnico deixa o comando da Ponte Preta e ressalta a emoção da torcida. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 27 вересня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
1 Таффарел (в) • 2 Жоржиньйо • 3 Батіста • 4 Гомес • 5 Адемір • 6 Мазіньйо • 7 Валдо • 8 Жеовані • 9 Едмар • 10 де Соуза • 11 Ромаріо • 12 Араужо (в) • 13 Круз • 14 Вінк • 15 Алвес • 16 Мілтон • 17 Нето • 18 Донізетті • 19 Андраде • 20 Бебето • Тренер: Алберто Сілва
Бразилія
1 Таффарел (в) • 2 Жоржиньйо • 3 Гомес • 4 Дунга • 5 Алеман • 6 Бранко • 7 Бісмарк • 8 Фільйо • 9 Карека • 10 Сілас • 11 Ромаріу • 12 Акасіу (в) • 13 Мозер • 14 Алдаїр • 15 Мюллер • 16 Бебето • 17 Гаушо • 18 Мазіньйо • 19 Роша • 20 Тіта • 21 Галван • 22 Зе Карлос (в) • Тренер: Себастьян Лазароні
Бразилія
Бразилія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жоржиньйо_(футболіст,_1964)&oldid=41323540