Жорж Санд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жорж Санд
Амандіна Аврора Люсіль Дюпен
Die junge George Sand.jpg
Худ. Огюст Шарпентьє. Баронеса Дюдеван у 1838 році
При народженні: Амандіна Аврора Люсіль Дюпен
Псевдоніми, криптоніми: Жорж Санд
Дата народження: 1 липня 1804(1804-07-01)
Місце народження: Париж
Дата смерті: 8 червня 1876(1876-06-08) (71 рік)
Місце смерті: Ноан-Вік
Громадянство: Франція Франція
Мова творів: французька
Рід діяльності: письменниця
Роки активності: 1830 — 1871
Напрямок: романтизм

Жорж Санд (фр. George Sand, літературний псевдонім Аврори Дюдеван, справжнє ім'я Амандіна Аврора Люсіль Дюпен, Amandine Aurore Lucile Dupin; 1 липня 1804 — 8 червня 1876) — французька письменниця 19 століття.

Біографія. Вельможна родина[ред.ред. код]

Серед предків майбутньої письменниці — Моріц Саксонський, маршал Франції. Бабуся з боку батька мала титул графині та була одною з молодших дочок самого Моріца Саксонського. Моріц, за спогадами сучасників, теж мав багато коханок і займався літературною працею, хоча вона обмежувалась військовими проектами. Гени предка виявилися і в поведінці письменниці.

Батьки[ред.ред. код]

Вони зустрілись досить пізно. І батьку, й матері Аврори було за 30, коли вони взяли шлюб. До того ж, мати Аврори була з простого народу. Стара графиня, бабця майбутньої письменниці, не схвалювала шлюб. Батько помер внаслідок нещасного випадку. Графиня і невістка-простолюдинка розірвали стосунки. Але народжена онука нагадувала бабці померлого сина і тому залишилась в маєтку вельможної старої.

Освіта[ред.ред. код]

Майбутня письменниця отримала звичайну освіту для дівчини її кола. Бабця віддала онуку в Августинський жіночий монастир в місті Париж. Аврора залюбки читала, тим паче що існувала багата національна література і було вдосталь добре перекладеної іншомовної літератури. Серед книжок переважала релігійна і філософська література.


Невдалий шлюб з бароном Дюдеваном[ред.ред. код]

У 18 років бабця видала заміж дорослу онуку за барона Дюдевана, що був позашлюбною дитиною. Аврора не успадкувала графський титул бабці і вважалася баронесою. Вона народила двоє дітей, сина і дочку. Дуже різні за звичками, думками і намірами, подружжя вирішило роз'їхатися. Аби уникати скандалу, для всіх зберігалася наявність шлюбу. За збереження таємниці Аврора отримала грошову підтримку від чоловіка і право носити титул баронеси. Молода жінка з провінції перебралася в Париж.


Собор нотр Дам

Жуль Сандо, коханець і літератор[ред.ред. код]

Жінки з аристократичних родин тієї пори не мали права працювати. Грошей Аврорі не вистачало. Зустріч з журналістом Жулем Сандо дала напрям діяльності Аврори. Вони почали писати разом, залишивши чоловіче ім'я автора. Так Аврора стала причетною до літератури, отримавши водночас гроші, неганебний для жінки фах і коханця.

Чоловічий псевдонім Аврори Дюдеван[ред.ред. код]

Робила Аврора і спроби писати окремо від Жуля. Виявилося, що її літературні праці цікавіші за твори Жуля Сандо. Її твори почали друкувати окремо, що неприємно вразило Сандо, другорядного літератора і малообдаровану особу. Сандо і Аврора розірвали стосунки. Тоді і виникла ідея залишити ім'я Жуль Сандо лише за чоловіком, а Аврора взяла собі новий псевдонім, схожий на попередній, чоловічий. Так у французькій літературі з'явилося ім'я жінки з чоловічим псевдонімом Жорж Санд.

У 1831 році був надрукований перший роман Жоржа Санда, написаний ще разом з Жулем Сандо — «Роза і Бланш», історія двох дівчат, акторки й черниці.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Аврора Дюдеван відрізнялась дуже вільною поведінкою, захоплювалась чоловічими видами спорту, ходила в чоловічих костюмах. Низка коханців народила багато чуток. Бабця забрала у Аврори дочку, аби та не бачила романів матері та їх розривів. Не мала прав скандальна баронеса і на родинну садибу Ноан (Nohan — саме так вимовляють французи назву садиби). Лише після смерті бабці і чоловіка Аврора отримала права на садибу. Зиму вона проводила в Парижі, а влітку з дітьми переїздила до Ноана.

Шопен і баронеса Дюдеван[ред.ред. код]

Восени 1836 року Шопен познайомився з баронесою Дюдеван. Вона була розлучена з чоловіком, але носила його прізвище. Суспільству відоміший її літературний псевдонім — Жорж Санд, який стояв на її романах. Їй виповнилося 34, йому — 28, але для виникнення приязні це не завада.

Вони були разом вісім років. Взимку в Парижі, а влітку Дюдеван з дітьми і Шопеном переїздили до садиби в Ноані.

Подвійний портрет[ред.ред. код]

Докладніше: Шопен і Жорж Санд

Серед приятелів баронеси Дюдеван і художник Ежен Делакруа. Зрідка він пише портрети. Можливо, в один з вечорів він і побачив поряд модну письменницю і великого піаніста. Тоді й виник задум написати подвійний портрет, який взагалі унікальний в творчому доробку майстра. Адже це портрет двох митців, де композитор і письменниця, Шопен і Жорж Санд, разом.

Пристрасть до культури[ред.ред. код]

19 століття пройшло під знаком захоплення літературою і рятуванням і вивченням пам'яток декоративно-ужиткового мистецтва. Саме в Парижі відбувались популярні аукціони по розпродажу предметів мистецтва середньовіччя, бароко, рококо. До збірок, окрім картин чи гравюр, тепер увійшли порцеляна, вироби з кістки і каменю, стародавня зброя, меблі, посуд, кераміка і фаянс, кахлі, килими і гобелени, навіть уламки середньовічної архітектури. Розпочалася реставрація стародавніх замків і соборів, яку очолив видатний реставратор-француз Віоле ле Дюк (Viollet-le-Duc 1814 — 1879).

Аррас в замку Вавель, Польща

Виникли великі колекції середньовічного мистецтва, що пізніше ляжуть в підмурівки музеїв Клюні (Париж), в Ермітаж (Петербург), Національного німецького музею (Мюнхен), Кенсінгтонського музею (Лондон) тощо.

Серед літературних творів Жорж Санд не випадково з'явились книги «Майстри мозаїк» або «Діалоги про поезію пролетаріату», свідчення уваги до мистецтва і до літератури. Менш відома діяльність письменниці з рятування мільфльорів і аррасів середньовіччя, коли вона їздила провінційними містами і рятувала старі килими для майбутнього.

Визнання[ред.ред. код]

Аврора Дюдеван отримала визнання за життя. З нею приятелювали Альфред де Мюссе, Проспер Меріме, обидва Дюма, Бальзак,Віктор Гюго. Серед видатних жінок вона приятелювала з Поліною Віардо, що стала прототипом її роману «Консуело».

Смерть[ред.ред. код]

Жорж Санд померла в садибі у Ноані, де і похована. В ХХ столітті садиба стала літературним музеєм.

Галерея портретів письменниці[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Дівчина з Альбано (1831)
  • Індіана (1832)
  • Валентина (1832)
  • Мельхіор (1832)
  • Кора (1833)
  • Лелія (1833)
  • Метелла (1834)
  • Інтимний щоденник (1834)
  • Особистий секретар (1834)
  • Жак (1834)
  • Леоне Леоні (1835)
  • Лавінія (1835)
  • Симон (1836)
  • Майстри мозаїк (1838)
  • Сім струн Ліри (1840)
  • Поліна з Міссісіпі (1840)
  • Зима на Майорці (1842)
  • Графіня Рудольштадт (1843)
  • Консуело (1843)
  • Ян Жижка (1843)
  • Шампанські свята (1846)
  • Гріх пана Антуана (1847)
  • Замок Самотності (1851)
  • Історія профана на ім'я Грибуль (1851)
  • Сільські музики (1853)
  • Адріани (1854)
  • Навколо столу (1856)
  • Сільські прогулянки (1857)
  • Зелені дами (1859)
  • Сільскі вечори (1861)
  • родина Жерманд (1861)
  • Антонія (1863)
  • Сповідь молодої дівчини (1865)
  • Останняє кохання (1867)
  • Кадіо (1868)
  • Незважаючи ні на що (1870)
  • Цезаріна Дітріх (1871)
  • Щоденник мандрівника часів війни (1871)
  • Нанон (1872)
  • Два брати (1875)
  • Казки бабусі (1876)
  • Сільські легенди (1877)

Література[ред.ред. код]

  • Леся Воронина про Брюса Лі, Махатму Ганді, Жорж Санд, Фридеріка Шопена, Івана Миколайчука / Леся Воронина ; художник Наталка Клочкова. - Київ : Грані-Т, 2010. - 125 с. : іл. - (Життя видатних дітей). - 2000 примірників. - ISBN 978-966-465-301-2
  • Андре Моруа «Жорж Санд»,М, 1968 (рос)
  • Венкстерн Н. А. «Жорж Санд», М, 1993 (рос)
  • подборка журналов «Наука и жизнь», (рос) статья А. Разумовского и др.

Див. також[ред.ред. код]