Жорж де Лаянс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жорж де Лаянс
фр. Georges de Layens
George Layens.jpg
Народився 6 січня 1834(1834-01-06)
Лілль
Помер 23 жовтня 1897(1897-10-23) (63 роки)
Ніцца
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність Пасічник, ботанік
Alma mater коледж Сент-Барб[d]
Сфера інтересів ботаніка, бджільництво
Систематик живої природи
Band 1x200px.png
Автор найменування низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Layens».
Список таких таксонів на сайті IPNI
Персональна сторінка на сайті IPNI

Georges de Layens на Віківидах
Сторінка на Віківидах

Жорж де Лаянс (фр. Georges de Layens; 18341897) — французький ботанік і пасічник.

Біографія[ред. | ред. код]

Жорж де Лаянс народився у місті Лілль 6 січня 1834 року. Вивчав механіку в паризькому коледжі Сент-Барб. Приблизно з 1862 року відвідував курси з лісівництва в Люксембурзі, а також курси Анрі Амі (Henri Hamet, 1815—1889) з бджільництва, мав можливість практикуватися на пасіці Амі в Медоні.

У 1865 році на виставці в Парижі Лаянс примітив вулик-лежак з горизонтальними рамками, виставлений Тьєррі-М'єгом. Він трохи розширив цей вулик, який згодом набув широкої популярності під назвою «вулик Лаянса» (або «альпійський вулик»), хоча сам Лаянс ніколи не називав себе його винахідником.

З 1869 року Лаянс протягом чотирьох років жив в Альпах, де займався вивченням медоносних рослин. У 1873 році переїхав до Парижа. У 1896 році через погіршення стану здоров'я поїхав на південь Франції, в Ніццу.

23 жовтня 1897 ррку Жорж де Лаянс помер.

У 1887 році вийшла книга Лаянса і його друга, професора Сорбонни, Гастона Боньє (1853—1922) Nouvelle flore. Вона багато разів перероблялася і перевидавалася, в 1944 році вийшло 14-е видання цієї книги.

Деякі публікації[ред. | ред. код]

  • Layens, G. Élevage des abeilles. — Paris, 1874. — 248 p.
  • Bonnier, G .; Layens, G. Nouvelle flore. — Paris, 1887. — 271 p.
  • Bonnier, G .; Layens, G. Petite flore des écoles, contenant les plantes les plus communes, ainsi que les plantes utiles et nuisibles. — Paris, 1889. — 144 p.
  • Bonnier, G .; Layens, G. Cours complet d'apiculture. — Paris, 1897. — 439 p.

Література[ред. | ред. код]

  • Georges de Layens // Revue internationale d'apiculture. — 1897. — Т. 19 (11). — С. 203.
  • Georges de Layens // Apiculteur. — 1897. — Т. 41. — С. 518.