Перейти до вмісту

Жорж де Лаянс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жорж де Лаянс
фр. Georges de Layens Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився6 січня 1834(1834-01-06)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лілль[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер23 жовтня 1897(1897-10-23)[2] (63 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ніцца, Франція[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьбджоляр, ботанік Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materколедж Сент-Барбd Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьботаніка, бджільництво
Систематик живої природи
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Layens».
Список таких таксонів на сайті IPNI
Персональна сторінка на сайті IPNI

Жорж де Лаянс (фр. Georges de Layens; 18341897) французький ботанік і пасічник[3].

Біографія

[ред. | ред. код]

Жорж де Лаянс народився у місті Лілль 6 січня 1834 року. Вивчав механіку в паризькому коледжі Сент-Барб. Приблизно з 1862 року відвідував курси з лісівництва в Люксембурзі, а також курси Анрі Амі (Henri Hamet, 1815—1889) з бджільництва, мав можливість практикуватися на пасіці Амі в Медоні.

У 1865 році на виставці в Парижі Лаянс примітив вулик-лежак з горизонтальними рамками, виставлений Тьєррі-М'єгом. Він трохи розширив цей вулик, який згодом набув широкої популярності під назвою «вулик Лаянса» (або «альпійський вулик»), хоча сам Лаянс ніколи не називав себе його винахідником.

З 1869 року Лаянс протягом чотирьох років жив в Альпах, де займався вивченням медоносних рослин. У 1873 році переїхав до Парижа. Близько 1877 року заснував пасіку у Луї[4]. У 1896 році через погіршення стану здоров'я переїхав на південь Франції, в Ніццу.

23 жовтня 1897 року Жорж де Лаянс помер.

У 1887 році вийшла книга Лаянса і його друга, професора Сорбонни, Гастона Боньє (1853—1922) Nouvelle flore. Вона багато разів перероблялася і перевидавалася, в 1944 році вийшло 14-е видання цієї книги.

Деякі публікації

[ред. | ред. код]
  • Layens, G. Élevage des abeilles. — Paris, 1874. — 248 p.
  • Bonnier, G.; Layens, G. Nouvelle flore. — Paris, 1887. — 271 p.
  • Bonnier, G.; Layens, G. Petite flore des écoles, contenant les plantes les plus communes, ainsi que les plantes utiles et nuisibles. — Paris, 1889. — 144 p.
  • Bonnier, G.; Layens, G. Cours complet d'apiculture. — Paris, 1897. — 439 p.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Georges de Layens // Revue internationale d'apiculture.  1897. Т. 19 (11). С. 203.
  • Georges de Layens // Apiculteur.  1897. Т. 41. С. 518.