Жорнава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Жорнава
Панорама села
Панорама села
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Великоберезнянський район
Рада/громада Загорбська сільська рада
Код КОАТУУ 2120882002
Основні дані
Засноване 1602
Населення 601
Площа 48,276 км²
Густота населення 12,45 осіб/км²
Поштовий індекс 89012
Телефонний код +380 03135
Географічні дані
Географічні координати 48°59′27″ пн. ш. 22°38′14″ сх. д. / 48.99083° пн. ш. 22.63722° сх. д. / 48.99083; 22.63722Координати: 48°59′27″ пн. ш. 22°38′14″ сх. д. / 48.99083° пн. ш. 22.63722° сх. д. / 48.99083; 22.63722
Середня висота
над рівнем моря
337 м
Водойми Уж
Місцева влада
Адреса ради 89011 с. Загорб, тел. 35-2-44
Карта
Жорнава. Карта розташування: Україна
Жорнава
Жорнава
Жорнава. Карта розташування: Закарпатська область
Жорнава
Жорнава
Мапа

CMNS: Жорнава на Вікісховищі

Жорна́васело в Україні, в Закарпатській області, Великоберезнянському районі. Займає площу 48,276 км². Населення — 601 чол. Орган місцевого самоврядування — Загорбська сільська рада.

Перші згадки у 1602 році

Церква Різдва пр. богородиці. 1992.

Невелика базилічна мурована церква з вежею на західному фасаді – перша в селі. Організатором спорудження, головним виконавцем робіт і навіть різьбярем став голова громади Михайло Іваниця.

Перші прохання про дозвіл на будівництво були відіслані в Москву ще за СРСР, у 1985 p., а дозвіл отримали аж 1988 р.

Довго тривало поки завзятий Михайло Іваниця добився дозволу на місцевому рівні.

Жорнавський лісокомбінат виділив місце для будівництва і постійно сприяв роботі.

Всі кошти зібрали серед вірників. Інженер автоколони Сергій Янковський допоміг з транспортом. Будівництво вели власними силами, лише для мурування стін запрошували бригаду. Верх клали Михайло Богдан, Дмитро Брилинський та Іван Шанта, очолювані М. Іваницею. Будівельні роботи закінчили в 1992 р.

Михайло Іваниця власними силами впорядкував храм усередині – сам зробив престол, кивот та іконостас, ікони до якого намалювали Василь Дуб та Василь Кешкентій. Михайло Іваниця мріяв про українську церкву з рідною мовою богослужіння, закупив церковні книги українською мовою, але не досяг підпорядкування церкви Київському патріархату або автокефальній церкві. У червні 1995 р. єпископ Євфимій освятив храм.

Цікавинки:

- Бункер лінії Арпада

- закарпатський Барбізон. За часів Чехословацької республіки, засновники закарпатської школи живопису , художники Йосип Бокшай та Адальберт Ерделі , обрали район для своїх робіт. Центром їх, стало мальовниче гірське село Жорнава. Село ще відоме, як закарпатський Барбізон (назва французького села, в якому жили і працювали художники Руссо, Коро, Милье). З того часу захоплюючі пейзажі навколо Жорнави увійшли в історію, адже саме вони відображені пензлем великих майстрів. на їх величних полотнах

- Неподалік від села розташований ботанічний заказник місцевого значення — «Голаня». Статус надано з метою збереження частини лісового масиву з буковими насадженнями. У домішці — ялиця біла, явір, ясен. Вік дерев 70—120 років. Трапляється цінна форма явора «пташине око». У трав'яному покриві — лунарія оживаюча і скополія карніолійська, види, занесені до Червоної книги України.

Географія[ред. | ред. код]

Село Жорнава розташоване на річці Уж. Через село проходить залізниця, є станція Жорнава.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Бункер лінії Арпада біля Жорнави