Жуан Гонсалвеш Зарку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жуан Гонсалвеш Зарку
João Gonçalves Zarco
João Gonçalves Zarco.JPG
Народився 1390
Королівство Португалія, Португалія
Помер 1471
Фуншал, Португалія
Країна PortugueseFlag1385.svg Португалія
Діяльність мандрівник-дослідник
Знання мов португальська
У шлюбі з Constança Rodriguesd
Діти Rui Gonçalves da Câmarad
Автограф ASS João Gonçalves Zargo.png
Coa of the Camaras (early).svg

Жуа́н Гонса́лвеш За́рку да Камара-де-Лобуш (порт. João Gonçalves Zarco da Câmara de Lobos, 13901467, Фуншал) — португальський мореплавець, що відкрив у 15 столітті архіпелаг Мадейра і опікувався його колонізацією. Представник роду Зарку, засновник Камарського дому.

Походження і загальна інформація[ред. | ред. код]

Жуан Гонсалвеш народився в Португалії у Леса-да-Палмейра чи Томарі, в знатній родині. Його прізвисько Зарку походить від арабського слова zarka — «той, що має блакитні очі», «блакитноокий»; за іншою версією від слова zorolho — «одноокий». В ранньому віці став лицарем на службі при дворі португальського принца Енріко Мореплавця. Зарко командував кораблями, які охороняли узбережжя Алгарве від нападів маврів, брав участь у завоюванні Сеути, а пізніше керував кораблями, які відкрили острів Порто-Санто в 1418 р. і острів Мадейра в 1419 р. Заснував на Майорці місто Камара де Лобуш. Як лицар з дому принца Енріке брав участь в облозі Танжера в 1437 р., яка закінчилася катастрофою. Дата смерті Зарку точно не відома, більшість дослідників вважають, що він помер 1467 року в місті Фуншал.на Мадейрі.

Відкриття Мадейри[ред. | ред. код]

Скульптура Зарку на Пам'ятнику великим географічним відкриттям (крайній праворуч)

В 1418 році Жуан Зарку, разом із Тріштаном Ваш Тейшейра вийшли в море для дослідження узбережжя Західної Африки. Біля Лагушу вони потрапили в шторм, який відніс їх до незнайомого острова, в бухті якого вони знайшли неочікуваний прихисток. «В годину радості, уникнувши небезпек бурі» вони назвали острів «Свята Гавань» (Порту-Санту). Зарку і Тейшейра із тріумфом повернулися до Сагрешу і доповіли принцу Енріке про нововідкритий острів, повідомивши, що він добре придатний для постійного поселення. Через конфлікти з Каталонією щодо прав на Канарські острови, Енріке з великою зацікавленістю підтримав ідею колонізації острова, який міг виступити альтернативою Канарам в якості бази для подальшого дослідження західноафриканського узбережжя. Тож принц без затримки послав колонізувати острів Зарку, Ваза та ще одного свого капітана — Бартоломео Перестрелло з двома кораблями і товарами для нової країни: пшеницею, медом, цукровою тростиною з Сицилії, виноградом Мальвазія з Криту і навіть кроликами з Португалії.

В 1419 році Жуан Зарку, повернувшись на Порту-Санту помітив на горизонті темну смугу, яка нерухомо висіла над морем. Спорядивши корабель і відправившись в цьому напрямку, Жуан відкрив сусідній острів, який через його буйну рослинність було названо Мадейра (від порт. madeira — дерево, ліс).

Заснування міст Камара-де-Лобуш і Фуншалу[ред. | ред. код]

Жуан Гонсалвеш Зарко, перший капітан-донатаріо Фуншала. Ніколау Феррейра (1790)

За дорученням принца Енріке, Мадейра була розділена на дві частини (капітанії), колонізацією кожної з яких займались, відповідно, Зарку і Тейшейра. Зарку було надано капітанію Фуншал (на півдні Майорки) і він став її першим капітаном-донатаріо. Капітанія Мачіко (на півночі Мадейри) дісталась Тріштану Ваз Тейшейрі, а капітанія на острові Порту-Санту була надана Бартоломеу Перестрело..

В травні 1421 року Зарку повернувся до Мадейри з дружиною, дітьми та супутниками і почав систематичну колонізацію своєї частини острова. Перше поселення було закладено Зарку на південному узбережжі навколо невеликої гавані, що була схожа на амфітеатр між двома вузькими скелястими мисами і в якій кораблі могли знайти прихисток від океанських хвиль. Оскільки в цій гавані Зарко та його люди виявили велике лежбище морських тюленів, це стала підставою для назви поселення — Камара де Лобуш (від порт. lobos-marinhos — морські вовки або тюлені). Пізніше неподалік було засновано сучасну столицю острова Мадейра — Фуншал.

Участь в рабовласницьких рейдах[ред. | ред. код]

У 1443 році Нуну Тріштан, один з капітанів принца Енріке, відкрив затоку Арґен (сучасна Мавританія), на островах якої було виявлено багато невеликих рибальських селищ берберів Санджая. Після повернення Нуну Тріштана до Лагошу з першою партією захоплених в цій затоці африканських рабів, між 1444 і 1446 рр. у рейди по полюванню на рабів було відправлено з Португалії декілька флотилій, організованих приватними консорціумами, що отримали від Енріке ліцензії на здійснення работоргівлі.

Один з таких консорціумів був організований приватними капітанами-донатаріо з Мадейри, які зібрали невеликий флот із трьох каравел. Один з кораблів Мадейри був обладнаний Жуаном Гонсалвешом Зарко (на той момент капітаном-донатаріо з Фуншала на півдні Мадейри), який доручив цей корабель свому племіннику Альваро Фернандешу. Другою каравелою командував Тріштан Ваш Тейшейра (капітан-донортаріо Машіку з північної Мадейри), а третім — Альваро де Орнеллас.

Пам'ятник Жуану Зарку в місті Фуншал, Мадейра

Літописець XV століття Гомес Інес де Зурара стверджує, що капітан каравели Зарко, Альваро Фернандеш, отримав особистий наказ від принца Енріке уникати по дорозі будь-яких набігів за рабами, а прямувати прямо до «Країни Чорних» виключно з метою здійснення дослідження африканського узбережжя. Однак це здається маловірогідним, враховуючи дії інших капітанів та подальший перебіг подій. Безлюдні острови Мадейри саме перебували в процесі колонізації і конче потребували рабської праці, тож дуже ймовірно, що флот з Мадейри вирушив саме із метою захоплення рабів в Арґенській затоці. Оскільки під час плавання в 1445 році, каравела Зарко під керівництвом Альваро Фернандеша пройшла вздовж узбережжя Західної Африки далі за крайню межу, досягнуту до того часу будь яким з капітанів принца Енріке, після повернення з плавання Альваро Фернандеш і Жуан Зарко отримали від принца Енріке щедру винагороду.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Титул «da Câmara de Lobos» у прізвищі Зарко з'явився 4 липня 1460 року, коли король Афонсу V додав титул «да Камара де Лобуш» і відповідний герб в якості нагороди за заснування Зарку однойменного міста Камара-де-Лобуш на південному узбережжі острова Мадейри.

У культурі[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Бізлі, Чарльз Раймонд. Принц Енріке Мореплавець. — Київ: Темпора, 2015. 236 с. ISBN 978-617-569-209-7
  • Gomes Eanes de Zurara (1453) Crónica dos feitos notáveis que se passaram na Conquista da Guiné por mandado do Infante D. Henrique or Chronica do descobrimento e conquista da Guiné. [Trans. 1896-99 by C.R. Beazley and E. Prestage, The Chronicle of the Discovery and Conquest of Guinea, London: Halykut]
  • Portugal. Dicionário Histórico, Corográfico, Heráldico, Biográfico, Bibliográfico, Numismático e Artístico, vol. I—VII, Lisboa, 1904—1915.
  • Grande Enciclopédia Portuguesa e Brasileira — 50 vols. Vários, Editorial Enciclopédia, Lisboa, vol. 35-pg. 219.
  • Costa Felgueiras Gaio, M. J. da Nobiliário das Famílias de Portugal, Carvalhos de Basto, 2.ª Edição, Braga, 1989, vol. III-pg. 231.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жуан Гонсалвеш Зарку