Жубіль-Книш Галина Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Галина Миколаївна Жубіль-Книш
Галина Жубіль-Книш. 2011 рік.
Галина Жубіль-Книш. 2011 рік.
При народженні Галина Миколаївна Книш
Дата народження 31 серпня 1955(1955-08-31) (61 рік)
Місце народження Дрогобич
Національність українка
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Мова творів українська
Рід діяльності письменниця і мисткиня
Роки активності: від 2002 до сьогодні
Напрямок реалізм
Жанр поезія, проза, вишивка

Гали́на Микола́ївна Жу́біль-Книш (*31 серпня 1955, Дрогобич) — українська письменниця і мисткиня, член Літературного клубу "Pro Patria!".

Біографія[ред.ред. код]

Народилась у сім'ї інженера Миколи Книша та вчительки математики — Ольги Книш. З 1962 до 1972 року навчалась у Дрогобицькій середній школі № 2. У 1972 — 1976 роках студіювала на філологічному факультеті Дрогобицького педагогічного інституту імені Івана Франка.

З 1976 по 1985 Галина Жубіль-Книш викладала мову та літературу у Дрогобицькій середній школі № 2. У 1985 — 1988 вона працює у Групі радянських військ у Німеччині (Потсдам) на посаді організатора передплати преси. З 1988-го по сьогодні — на посаді вчителя-словесника у Дрогобицькій загальноосвітній школі № 10.

Проживає у Дрогобичі. Одружилася 1975 року[1] з Іваном Жубілем, діти — Юрій і Роксолана Жубіль.

Творчість[ред.ред. код]

Галина Жубіль-Книш пише вірші, казки, працює в жанрі вишивання. Взяла участь у таких конкурсах:

  • 2009 — ХІІІ конкурс імені Мирона Утриска (книжка «Для вкраїнських діточок ціла низка казочок…» та тексти до пісень).
  • 2010 — XIV конкурс імені Мирона Утриска (книжки: «Сучасне весілля по-українськи», цикл поезій «Білим по-білому», казка «Великодній дарунок» та мініатюри «Розсипане намисто»).
  • 2011 — XV конкурс імені Мирона Утриска (книжка-метелик «Вишивання моє — поклик предків, а поезія — поклик душі»).
  • 2012 — конкурс «Коронація слова» (тематична збірка віршів «Для маленької дитини упродовж всієї днини»).
  • 2013 — ХVII конкурс імені Мирона Утриска (методична розробка «Узагальнювальні асоціативні схеми на уроках української мови»).
  • 2013 — літературний конкурс «100 творів, які варто прочитати цього літа» (вірш «А соняшник — не людина…»).
  • 2013 — літературний конкурс імені Леся Мартовича у Жовкві (поезія).
  • 2014 — ІІІ літературний конкурс «Pro Patria!». Крім того, Галина Жубіль-Книш була однією з організаторів фінальної частини цього конкурсу та його промоції[2].

Твори[ред.ред. код]

  • Книжка «Сучасне весілля», 2005, видавництво «Коло», Дрогобич
  • Збірка казок «Для вкраїнських діточок ціла низка казочок про веселий дитсадок, де живе Домовичок», 2007, ПП «Посвіт», Дрогобич
  • Книжка «Сучасне весілля по-українськи» (у співавторстві з Роксоланою Жубіль), 2008, ПП «Посвіт», Дрогобич[3][4]
  • Книжка-метелик «Вишивання моє — поклик предків, а поезія — поклик душі», 2011, ПП «Швидкодрук», Дрогобич.

Виставки[ред.ред. код]

  • Виставка вишитих мініатюр-оповідей на тему «Український календар» (Дрогобицький палац мистецтв, квітень — липень 2011).
  • Виставка «Вишивання моє — поклик предків, а поезія — поклик душі» (Дрогобицький палац мистецтв, березень 2013)

Нагороди та відзнаки[ред.ред. код]

  • 2009 — переможниця ХІІІ конкурсу імені Мирона Утриска (диплом І ступеня)
  • 2010 — переможниця XIV конкурсу імені Мирона Утриска (диплом ІІ ступеня)
  • 2011 — грамота на XV конкурсі імені Мирона Утриска
  • 2014 — грамота на ІІІ літературному конкурсі «Pro Patria!»

Література[ред.ред. код]

Статті у газетах:

  • «Високий Замок», «Дрогобиччина» за 14.04.2011
  • «Каменярі» за 22.04 — 28.04.2011, № 15 (40)
  • «Вільне слово» за 14.04.2011, № 15 (440)

Галерея вишивок «Пори року»[ред.ред. код]

Zzwischenablage01.jpg Zwischenablage16.jpg Zwischenablage11.jpg Zwischenablage15.jpg

ОСІНЬ[5]. Основу вишивок становить помаранчева барва, що асоціюється з радістю, плодючістю, щедрістю, благістю теплого сонця. На всіх мініатюрах зображено хрест — найдавніший і найпотужніший оберіг із невичерпним символізмом. Хрест символізує чоловіче і жіноче начала, взаємодію духовного і матеріального. Світове дерево — це óбраз людини, Сонця. Хрест у колі — символ землі-годувальниці. На писанках-місяцях використано орнамент із обрядової чаші (Черняхівська культура), який позначає ті чи інші сезонні роботи.

Zzwischenablage02.jpg Zwischenablage09.jpg Zwischenablage08.jpg Zwischenablage10.jpg

ЗИМА. Переважають блакитні тони, які асоціюються зі стабільністю, умиротворенням, чистотою й первозданністю. На всіх мініатюрах зображено коло та овал — символи цілісності, досконалості, божественної чистоти небесного світу. Прямокутники і квадрати також відповідають числу «чотири» (чотири частини доби, чотири пори року, чотири сторони світу й чотири періоди життя людини: дитинство, юність, зрілість, старість).

Zzwischenablage03.jpg Zwischenablage07.jpg Zwischenablage05.jpg Zwischenablage06.jpg

ВЕСНА. Основу становить зелений колір, який символізує відродження, благодать, життєву силу. Прямокутник, що навколо дерева, і квадрат означають порядок та лад.

Zzwischenablage04.jpg Zwischenablage14.jpg Zwischenablage13.jpg Zwischenablage12.jpg

Літо. Переважає червона барва — прикмета активності, пристрасті, жаги, спеки, захисту від лихої сили. В основі мініатюр — вишня, боже дерево, назва якого, на думку деяких мовознавців, має спільне походження зі словами «Всевишній» і «вишивка». Колись вишні росли біля кожної української хати. З цим деревом пов'язано багато звичаїв та обрядів, його оспівують народні пісні й літературні твори. На писанках-місяцях вишито сучасні й давні назви місяців та знаків зодіаку.


Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]