Жужанська мова
| Жужанська мова | |
|---|---|
| Поширена в | Монголія Північний Китай |
| Класифікація | монгольські мови[1]  |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | мертва мова з 6-го століття |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | – |
Жужанська мова (кит.: 柔然語, róurán-yǔ, жоужан-ю) — мова середньовічного народу жужанів, творців Жужанського каганату. Побутувала у IV—VI ст. на території Маньчжурії, а також Внутрішньої і Зовнішньої Монголії. Нині мертва мова. Точна класифікація невідома. Власної писемності не мала. Пам'ятки дійшли до нас у китайській ієрогліфіці або брагмійською абеткою. П. Будберг відносив жужанську мову до монгольських мов на підставі реконструкції жужанських імен, написаних китайською[2]. Цю позицію згодом прийняв і А. Вовін, після відкриття бугутських написів[3]; до того він вважав, що це мова-ізолят, яка була близькою до єнісейської, а не алтайської мовної сім'ї, і, ймовірно, справила вплив на старотюркські мови[3]. П. Кросслей так само вважала жужанську ізольованою мовою[4]. Також — жужуська мова (кит.: 蠕蠕語, rúrú-yǔ, жужу-ю).
- Каган (qaγan) — слово, що увійшло до ряду європейських і азійських мов.
- ↑ Vovin A. A Sketch of the Earliest Mongolic Language: the Brāhmī Bugut and Khüis Tolgoi Inscriptions // International journal of Eurasian linguistics (Print) — 2019. — Vol. 1, Iss. 1. — P. 162–197. — ISSN 2589-8825; 2589-8833 — doi:10.1163/25898833-12340008
- ↑ Vovin 2010.
- ↑ а б Vovin 2000: 87–104.
- ↑ Crossley 2019: 49.
- Vovin, A. Did the Xiongnu speak a Yeniseian language? // Central Asiatic Journal. 44 (1) 2000: 87–104.
- Vovin, A. «Once Again on the Ruan-ruan Language». Ötüken'den İstanbul'a Türkçenin 1290 Yılı (720—2010). 2010.
- Crossley, P.K. Hammer and Anvil: Nomad Rulers at the Forge of the Modern World. 2019.
