Жузеп Гвардіола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Хосеп Гвардіола
Josep Guardiola 0525.jpg
Особові дані
Повне ім'я Josep Guardiola i Sala
Дата народження 18 січня 1971(1971-01-18) (45 років)
Місце народження Санпазо, Іспанія Іспанія
Зріст 180 см
Вага 73 кг
Прізвисько Пеп Гвардіола
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1990—2001
2001—2002
2002—2003
2003
2003—2005
2006
Іспанія «Барселона»
Італія «Брешія»
Італія «Рома»
Італія «Брешія»
Катар «Аль-Аглі»
Мексика «Дорадос»
310 (16)
11 (2)
4 (0)
13 (1)
18 (2)
10 (1)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1992—2001 Іспанія Іспанія 47 (5)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2007—2008
2008—2012
2013—2016
2016—
Іспанія «Барселона Б»
Іспанія «Барселона»
Німеччина «Баварія»
Англія «Манчестер Сіті»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Жузе́п (Пеп) Гвардіо́ла (кат. Josep Guardiola i Sala, [ʒuˈzɛp gwaɾdiˈɔłə] — повне ім'я та прізвище Жузе́п Гвардіо́ла-і-Са́ла, часто зустрічається написання Хосе́п (Пеп) Гвардіо́ла, народ. 18 січня 1971, Санпазо, Каталонія, Іспанія) — колишній каталонський та іспанський футболіст, нині футбольний тренер. Відомий гравець «Барселони». Також відомий як Пеп Гвардіола.

Ігрова кар'єра[ред.ред. код]

Велику частину кар'єри він провів в іспанській «Барселоні», з якою 6 разів вигравав чемпіонський титул, 2 рази — кубок Іспанії, 4 рази — Суперкубок Іспанії. Гвардіола грав у футболці під номером 4, який в Барселоні став якщо не легендарним, то принаймні дуже поважним (в цей час під номером 4 в Барселоні грає хорватський півзахисник Іван Ракітіч).

Також у складі «Барселони» Гвардіола виграв Кубок європейських чемпіонів в 1992 році, Кубок володарів кубків у 1997 році, а також двічі вигравав Суперкубок Європи.

На рівні збірної Гвардіола в 1992 році на Олімпійських іграх, що проходили в Барселоні, виграв золоті медалі.

У 2001 році Гвардіола покинув Барселону, переїхавши до Італії, пізніше він грав у Кувейті та Мексиці, де в 2006 році він закінчив кар'єру гравця, після чого обрав кар'єру тренера.

Тренерська кар'єра[ред.ред. код]

Влітку 2007 року Гвардіола очолив дубль «Барселони» (клуб «Барселона Б»), який виступав в одній з груп четвертого іспанського дивізіону (Tercera División). У сезоні 2007/08 клуб під його керівництвом виграв турнір у своїй групі і отримав можливість поборотися за вихід до третього іспанська дивізіон (Segunda División B). Його успіхи не залишилися непоміченими — наприкінці травня 2008 Гвардіола змінив на посту головного тренера Барселони Франка Райкарда.

У сезоні 2008/09 Гвардіола домігся унікального для Іспанії результату, вигравши за один турнірний цикл чемпіонат Іспанії, кубок Іспанії та Лігу Чемпіонів. Також він став шостою людиною, який вигравав Кубок Чемпіонів і як гравець, і як тренер. В одному ряду з ним стоять Мігель Муньос, Джованні Трапаттоні, Йоган Кройф, Карло Анчелотті і Франк Райкард.

Наступний сезон 2009/10 був для Гвардіоли менш успішним. «Барселона» здобула перемогу у Ла Лізі, Суперкубку Іспанії, Суперкубку УЄФА та Клубному Чемпіонаті Світу. Але каталонці в півфіналі Ліги Чемпіонів поступились «Міланському Інтеру», який тоді очолював Жозе Моурінью. Також «Барселона» на ранній стадії покинула і Кубок Іспанії.

В сезоні 2010/11 Гвардіолі знову вдалося оформити золотий хет-трик, але на цей раз, замість Кубку Іспанії «Барселона» задовольнилась перемогою у Суперкубку Іспанії. Що ж до Кубку Короля, то в фіналі підопічні Гвардіоли зазнали мінімальної поразки від «Мадридського Реалу».

Сезон 2011/12 став останнім для Жузепа як тренера «Барселони».

1 липня 2013 року Гвардіола офіційно очолив мюнхенську «Баварію», замінивши Юппа Гайнкеса. Контракт з «Баварією» був підписаний до 2016 року[1] Якщо на внутрішній арені Жузепу вдалось добитись хороших результатів, то в єврокубках його переслідували невдачі. Протягом трьох років свого тренерства в «Баварії», Гвардіола три рази підряд вилітав з Ліги Чемпіонів на стадії півфіналу. Спочатку в сезоні 2013/14 його «Баварія» з розгромним рахунком поступилась «Мадридському Реалу». В сезоні 2014-15 мюнхенці не змогли здолати опір «Барселони». А в сезоні 2015-16 в запеклому двобої «Баварія» поступилась «Мадридському Атлетіко». Залишивши після своєї роботи двоякі враження, Гвардіола подався покоряти Англію.

Сезон 2016-17 Гвардіола розпочав в ролі тренера англійського «Манчестер Сіті».[2]

Досягнення[ред.ред. код]

Як гравець[ред.ред. код]

Барселона[ред.ред. код]

  • Чемпіонат Іспанії: 6 разів (1990/91, 1991/92, 1992/93, 1993/94, 1997/98, 1998/99)
  • Кубок Іспанії: 2 рази (1996/97, 1997/98)
  • Суперкубок Іспанії: 4 рази (1992, 1993, 1995, 1997)
  • Кубок європейських чемпіонів: 1 раз (1991/92)
  • Кубок володарів кубків: 1 раз (1996/97)
  • Суперкубок Європи: 2 рази (1993, 1997)
  • Найкращий молодий футболіст в Європі (Трофей Браво): 1992

Збірна Іспанії[ред.ред. код]

  • Олімпійський чемпіон 1992

Як тренер[ред.ред. код]

«Барселона»[ред.ред. код]

  • Чемпіонат Іспанії 2008/2009, 2009/2010, 2010/2011
  • Кубок Іспанії 2008/2009
  • Ліга чемпіонів УЄФА 2008/09, 2010/11
  • Суперкубок Іспанії 2009
  • Суперкубок УЄФА 2009, 2011
  • Клубний Чемпіонат Світу 2009, 2011

«Баварія»[ред.ред. код]

  • Суперкубок УЄФА: 2013
  • Чемпіонат Німеччини (тричі): 2013/2014, 2014/2015, 2015/2016
  • Клубний Чемпіонат світу: 2013
  • Кубок Німеччини: 2013/2014, 2015/2016

Особисті[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.