Жукова Ірина Ігорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Жукова
Загальна інформація
Громадянство  Україна
Народження 22 листопада 1974(1974-11-22) (49 років)
Київ, СРСР
Зріст 179 см
Вага 70 кг
Чоловік Сергій Голотов[ru]
Спорт
Країна Україна
Вид спорту волейбол
Спортивне звання
Майстер спорту України міжнародного класу
Майстер спорту України міжнародного класу
Команда Rabita Bakud
Нац. збірна Україна Україна
Статус професіонала 1992
Завершення виступів 2013
Участь і здобутки
CMNS: Жукова Ірина Ігорівна у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жукова.

Ірина Ігорівна Жукова (нар. 22 листопада 1974, Київ, Українська РСР, СРСР[1]) — українська волейболістка, зв'язуюча. Гравчиня національної збірної[2]. Переможець клубного чемпіонату світу і Ліги європейських чемпіонів.

Із біографії[ред. | ред. код]

Народилась і виросла в Києві. У чемпіонаті України виступала за одеську «Джінестру» і черкаське «Хімволокно».

2001 року переїхала на Апеннінський півострів. У першому сезоні її «Модена» здобула перемоги на груповому етапі Ліги європейських чемпіонів над іспанським «Тенеріфе», німецьким «Шверінером», румунською «Університатією» і у чвертьфіналі — над турецьким «Вакифбанком»[en]. Вирішальні ігри проходили в Нижньому Тагілі. Важким виявився півфінал проти єкатеринбурзької «Уралочки»[en], який тривав майже дві години і п'ять сетів. У фіналі команда Жукової перемогла іншого представника Італії — «Капо Суд» із Реджо-Калабрії (3:0). На внутрішній арені «Модена» була серед лідерів у всіх турнірах: четверте місце в чемпіонаті[it] і виступи в півфіналах національного кубка[it] і суперкубка[it].

Наступного сезону захищала кольори діючого чемпіона з Реджо-Калабрії. Після 5 турів групового раунду Ліги чемпіонів «Капо Суд» мав реальні шанси на вихід до стадії плейоф, але команда була дискаліфікована через дозаявку в березні 2001 року з порушенням регламенту румунсько-бразильської волейболістки Кристіни Пірв[en]. Також клуб позбавили чемпіонського титулу. Морально надломлена команда поступилася у чвертьфіналі чемпіонату «Модені» і була розформована.

Ірина Жукова повернулася до «Модени». Сезон команда розпочала з перемоги в суперкубку завдяки виграшам у команд з Новари і Бергамо. У групі Ліги чемпіонів здобули по дві перемоги над «Уралочкою» та турецьким «Еджзаджибаши» та поділили очки з бакинським «Азеррейлом»[en]. У плейоф були сильнішими за іспанський «Дієго Порселос» з Бургоса і ввійшла до «Фіналу чотирьох» у польському місті Піла. У півфіналі «Модена» поступилася французькій команді «Канни», за яку виступала Олександра Фоміна, а в матчі за третє місце — «Фоппапедретті» (Бергамо). Бергамаскам поступилися у чвертьфіналі Серії А, а Жукова перейшла до цього клубу.

У сезоні 2003/2004 «Фоппапедретті» виграв національний чемпіонат і Кубок ЄКВ, наступного італійський суперкубок і Лігу чемпіонів. В інших турнірах клуб Джованні Капрари[en] доходив до фіналу, але у вирішальних іграх поступався командам з Новари і Перуджі. Жукову визнали найкращою на своїй позиції в розіграші Ліги чемпіонів. Серед її партнерок у Бергамо була українка Тетяна Вороніна, хорватка Майя Поляк[en], німкеня Ангеліна Грюн[en], італійки Серена Ортолані і Франческа Піччініні.

2005 року зробила перерву в спортивній кар'єрі, повернула до Черкас, народила сина і повернулася у волейбол у складі місцевої команди, яка у той час мала назву «Круг», а очолював її чоловік Жукової Сергій Голотов[3]. Того сезону черкаський клуб зробив дубль на внутрішній арені, а Жукову визнали найкращим гравцем чемпіонату.

Почали надходити пропозиції про продовження виступів за кордоном і спортсменка обрала команду з підмосковного Одинцова. У грудні «Заріччя» стало володарем національного кубка завдяки перемозі над московськом «Динамо» в п'яти сетах. Жукову визнали найкращою зв'язуючою «Фіналу чотирьох». На початку в Іспанії пройшли вирішальні матчі Ліги чемпіонів. У півфіналі підмосковна команда перемогла місцеву «Мурсію», а у фіналі поступилася італійській «Перуджі» (у складі якої виступала Тетяна Артеменко[4]). Потім була півфінал чемпіонату Росії проти омського «Спартака», у якому Жукова отримала травму коліна і вже без її участі «Заріччя» вперше в своїй історії виграло чемпіонський титул.[5]. Наступного сезону команда посіла третє місце у кубку і знову грала у фіналі першості, але цього разу сильнішим було «Динамо». Всього за два сезони провела в чемпіонаті Росії 41 матч і набрала 101 очко.[6][7]

Після річної перерви стала гравцем бакинської «Рабіти», найсильнішого клубу Азербайджану того часу. Три сезони поспіль завершувала національний чемпіонат на першій позиції і в цей час чотири рази грала у фіналах міжнародних офіційних клубних турнірів. У березні 2011 її команда поступилася у фіналі Ліги чемпіонів стамбульському «Вакіфбанку» (3:0). У жовтні бакинки взяли реванш у вирішальній грі клубного чемпіонату світу, що проходив у Катарі. Для перемоги знадобилося три сети, а до основного складу «Рабіти» входили Наташа Крсманович[en], Наталія Мамедова, Міра Голубович[en], Наташа Осмокрович[en], Саня Старович[en] і Ірина Жукова[8]. У лізі чемпіонів того сезону азербайджанський клуб дійшов до чвертьфіналу, де поступився польському «Атом Трефлю» із Сопота. У сезоні 2012/2013 її партнеркою була Олександра Фоміна. Восени бакинки поступилися трофеєм клубного чемпіонату світу команді з бразильського міста Озаску, а навесні, у фіналі Ліги чемпіонів, — «Вакіфбанку»[9].

Очолювала волейбольну команду «Прометей» з Кам'янського, переможця міжнародного турніру пам'яті Ігоря Лисенка в Полтаві (2017 рік)[10]. Влітку 2018 року стала помічником головного тренера київського «Фаворита»[11].

Клуби[ред. | ред. код]

«Рабіта» (Баку) перед грою з польським клубом «Атом Трефль». Ірина Жукова у першому ряді (№ 17).
Роки Команди
1992—1994 Україна «Джінестра» (Одеса)
1996—2000 Україна «Хімволокно» (Черкаси)
2000—2001 Італія «Модена»[it]
2001—2002 Італія «Каффе Сессо» (Реджо-Калабрія)[it]
2002—2003 Італія «Модена»
2003—2005 Італія «Фоппапедретті» (Бергамо)
2006—2007 Україна «Круг» (Черкаси)
2007—2009 Росія «Заріччя» (Одинцово)
2010—2013 Азербайджан «Рабіта» (Баку)[en]

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні досягнення:

  • Переможець клубного чемпіонату світу (1): 2011
  • Володар Ліги чемпіонів (2): 2001, 2005
  • Володар Кубка ЄКВ (1): 2004
  • Володар Суперкубку Італії (1): 2002
  • Чемпіонка Італії (1): 2005
  • Чемпіонка Росії (1): 2008
  • Володар Кубка Росії (1): 2007
  • Чемпіонка Азербайджану (3): 2011, 2012, 2013

Особисті досягнення:

  • Найкраща зв'язуюча чемпіонату Європи 2001 року.
  • Найкраща зв'язуюча Ліги чемпіонів 2004/2005.
  • Найкраща волейболістка чемпіонату України 2006/2007.
  • Найкраща зв'язуюча чемпіонату України 2006/2007
  • Найкраща зв'язуюча кубка Росії 2007/2008.
  • Найкраща зв'язуюча клубного чемпіонату світу 2011 року.
  • Найкраща зв'язуюча чемпіонату Азербайджану 2011/2012.
  • Капітан жіночої національної збірної України 1998-2005 рр.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ірина Жукова: Матчі за кордоном поповнюють мою колекцію кулінарних рецептів. Україна молода. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 12 жовтня 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  2. ↑ Счастливого пути! (російська) . Спорт.UA. Архів оригіналу за 12 жовтня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  3. ↑ Корольов І. На майданчику — «маршал» Жукова! Тимчасово… [Архівовано 11 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Україна молода. — 2006. — 1 лист.
  4. ↑ ЧЕ. Наши соперники. Сборная Израиля (російська) . Фан-клуб ВК «Северодончанка». Архів оригіналу за 6 червня 2010. Процитовано 15 жовтня 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  5. ↑ Вадим Панков: Ирина Жукова не поможет «Заречью» в финале с «Динамо» (російська) . Весь спорт. Архів оригіналу за 15 жовтня 2021. Процитовано 15 жовтня 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  6. ↑ 2008 год (російська) . ВК «Заречье Одинцово». Архів оригіналу за 15 жовтня 2021. Процитовано 15 жовтня 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  7. ↑ 2009 год (російська) . ВК «Заречье Одинцово». Архів оригіналу за 15 жовтня 2021. Процитовано 15 жовтня 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  8. ↑ Азербайджанский волейбольный клуб «Рабита» стал чемпионом мира (російська) . Livejournal.com. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  9. ↑ Представляем соперника: «Рабита» (Баку) (російська) . ЖВК «Динамо-Казань». Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  10. ↑ Каменские волейболистки одержали победу на международном турнире (російська) . Событие. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  11. ↑ Ірина Жукова увійшла до тренерського штабу «Фавориту» (російська) . Волейбол в Україні. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жукова_Ірина_Ігорівна&oldid=42140354