Жук Олександр Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жук Олександр Борисович
Народився 13 жовтня 1922(1922-10-13)[1]
Помер 18 лютого 2002(2002-02-18)[2] (79 років)
Москва, Росія
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність медальєр, військовий історик, ілюстратор
Знання мов російська
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація) орден Вітчизняної війни II ступеня
Заслужений працівник культури РРФСР

Олександр Борисович Жук[3] (13 жовтня 1922, Умань, УСРР — 18 лютого, 2002, Москва, Російська Федерація) — радянський і російський художник-ілюстратор, зброєзнавець, історик стрілецької зброї. Заслужений працівник культури РРФСР (1975). Кавалер Ордена «Дружби» № 50.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 13 жовтня 1922 р. у м. Умань Київська губернія Українська соціалістична радянська республіка (зараз Черкаська область, Україна) у сім'ї робітника «Рабземлісу». З дитинства Олександр цікавився зброєю.

Сім'я переїхала у Черкаси, навколо яких розташовувалось чимало військових таборів.

Пізніше переїзджають до м. Тула.

У 1933 р. сім'я переїздить у Перм, батько починає працювати в «Ураленерго».

У 1934 р. сім'я переїзджає до Москва. З цього часу Олександр починає замальовувати зброю з першого зброярського каталогу (1937—1938 рр.). Основними захопленнями стали; авіація, нумізматика і зброя.

Відвідує стрілецький тир, найчастіше — тир шкільних шефів: МІФЛІ (Московський нститут філософії, літератури й історії), збирає колекцію гільз. За успішну стрільбу отримав значок «Юний ворошиловський стрілок»[4].

У роки німецько-радянська війна служив у ПВО, старший сержант.

Закінчив Московське обласне художнє училище Пам'яті 1905 року.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

Працював художником у видавництві «Воєнвидав», потім з 1965 р. — в Управлінні речового забезпечення Міністерство оборони СРСР.

У 1967 р. генерал-полковником В. П. Маргелов, у той час командувач Повітряно-Десантні війська, були схвалені ескізи нової формі одягу для повітряно-десантні війська. Разробником ескізів був художник О. Б. Жук. Брав участь у розробці форменного одягу для працівників таможні, Міністерство шляхів сполучень, прокуратури.

У цьому ж році міністром оборони СРСР став А. А.,Гречко, який ініціював розробку нової форми для військовослужбовців Радянської армії, в якій активну участь взяв і О. Б. Жук.

Нагороди авторства О. Б. Жука[5][ред. | ред. код]

Знак «За особисту мужність»
Орден «За особисту мужність»
Медаль «50 років Збройним силам СРСР»
Медаль «50 років Збройним силам СРСР»

Нагрудні знаки авторства Жука[ред. | ред. код]

Допрацьовані[ред. | ред. код]

  • Знак «За бойове тралення»;
  • Знак «За розмінування»;
  • Знак «Військовий льотчик — снайпер»;
  • Знак «Військовий штурман — снайпер».

Інші досягнення[ред. | ред. код]

За його словами розробив у 1941 р. проект самозарядної гвинтівки.

Дизайнер спеціальної зброї — револьвера для космонавтів ТОЗ-81 "Марс" (в серію не запустили)[9].

Автор бордового (малинового) берета для радянських десантників[10].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден Дружби № 50.
  • Лауреат Премії ім. С. І. Мосіна за медаль «Воїну- інтернаціоналісту»

Книги[ред. | ред. код]

Основним працею Жука О. Б. був довідник по стрілецькій зброї, де були зібрані відомості про ручну стрідецьку зброю, крім ручних кулеметів, з часів появи унітарних патронів і до 1980-х рр.

Довідник був виданий у 2-х томах:

  • Жук О. Б. Револьверы и пистолеты. М.: Военвидав, 1983;
  • Жук О. Б. Винтовки и автоматы. М.: Военвидав, 1987.

Розділ про пістолети-кулемети вже був внесений в другий том, але ще не вказаний у заголовку.

Перша книга вийшла тиражем 50000 екземплярів і була розпродана через торговельні точки «Воєнвидаву» за кілька годин. У 1983 р. у Сокольники відбулася Міжнародна книжкова виставка, де книгу розкупили 34 країни. Позитивні відгуки про книгу були дані: Швейцарский зброярським інститутом, німецьким зброярським журналом DWJ, Королівським Музеєм зброї у Брюселі та іншими. У 1988 р. книга «Револьвери і пістолети» була перевидана у Чехословаччина, 1993 р. — у Югославія[11].

У 1992 р. довідник був перевиданий одною книгою.

  • Жук О. Б. Стрелковое оружие. Револьверы, пистолеты, винтовки, пистолеты-пулеметы, автоматы. М. : Военвидав, 1992.

Надалі довідник кілька разів доповнювався і перевидавався. У різних варіантах довідник видавався у 17 країнах, Загальний тираж становить 2 млн екземплярів.

Автор ілюстрацій Радянська Військова Енциклопедія (1976—1980).

  • Жук О. Б. Справочник по стрелковому оружию. М., Военное издательство, «Издательство АСТ». 1993. Тираж 5 000 экз.
  • Жук О. Б. Современные пистолеты и револьверы. М.,ЭКСМО-Пресс". 1998. Тираж 7 000 екз.

Книги про Жука О. Б[ред. | ред. код]

  • Жук. Ю. А. Оружейный художник (Дневниковые и памятные записки А. Б. Жука). — М.- Берлин: Директ-Медиа, 2020. — 613 с. До книги увійшли щоденники та нотатки відомого зброяра. Автор книги — син Олександра Борисовича російський історик Жук Юрій Олександрович.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.kalashnikov.ru/oruzhejnyj-hudozhnik/
  2. Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  3. Оружейный художник. Часть I | Оружейный журнал «КАЛАШНИКОВ» (ru-RU). 30 листопада 2017. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  4. Оружейный художник. Часть II | Оружейный журнал «КАЛАШНИКОВ» (ru-RU). 24 грудня 2017. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021. 
  5. Жук Александр Борисович — Журнал SAMMLUNG/КОЛЛЕКЦИЯ (ru-RU). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  6. Автор рисунка: Жук, Александр Борисович. 1922-2002 СССР. Значок. 25 лет победы в войне 1941-1945 гг.. collections.hermitage.ru (рос.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 15 жовтня 2021. 
  7. Медальер: Егоров, Юрий Михайлович; Медальер: Жук, Александр Борисович. 1922-2002 Маточник л.с. медали "Братство по оружию. Варшавский договор. 1978 г." 1978 г.. collections.hermitage.ru (рос.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 15 жовтня 2021. 
  8. Краснов, Александр (29 червня 2021). Медаль "Воину-интернационалисту": описание с фото, история. Я-коллекционер (ru-RU). Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021. 
  9. Специальное оружие для наших космонавнов ТОЗ-81 «Марс» - Оружие Мира - Стрелковое оружие : HisGun.ru. hisgun.ru. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 15 жовтня 2021. 
  10. Береты в Советской Армии | Армейский вестник (ru-RU). Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021. 
  11. Оружейный художник. Часть III | Оружейный журнал «КАЛАШНИКОВ» (ru-RU). 19 січня 2018. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021.