Жук Петро Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жук Петро Антонович
Жук Петро Антонович
Жук Петро Антонович.jpg
Жук Петро Антонович
Народився 25 червня 1958(1958-06-25) (60 років)
Глібів, Гусятинського району, Тернопільської області, Україна
Громадянство Україна
Місце проживання Львів, Україна
Відомий завдяки соціоінформатика, соціологія, соціальна психологія, кібернетика, математика
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Науковий ступінь Кандидат технічних наук
Заклад Науково-виробничий центр з інформаційних проблем територій Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.Підстригача НАН України
Посада директор Науково-виробничого центру з інформаційних проблем територій Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.Підстригача НАН України

Жук Петро Антонович (25 червня 1958, с.Глібів, Гусятинського району, Тернопільської області) - науковець-практик у галузі соціоінформатики, соціології, соціальної психології, теорії соціальних систем. Кандидат технічних наук, директор Науково-виробничого центру з інформаційних проблем територій[1] Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.Підстригача НАН України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25.06.1958 в селі Глібів Гусятинського району Тернопільської області. Закінчив середню школу N 1 м.Тернополя, фізичний факультет Львівського національного університету ім.І.Франка. Кандидат технічних наук, в 1996 році захистив дисертацію на тему "Вербально-семантична інформаційно-аналітична система для розв'язування задач математичного моделювання" за спеціальністю математичне моделювання в наукових дослідженнях, автоматизовані системи управління та системи обробки інформації.[2]

 З 1979 року працює в структурах Інституту прикладних проблем механіки і математики. Був завідувачем відділу Спеціального конструкторсько-технологічного бюро цього інституту, який займався розробкою методів і програмного забезпечення для інтерпретації космічних зображень, геоінформаційних систем для задач дистанційного зондування, теоретичними та прикладними задачами розпізнавання образів, математичним моделюванням природних процесів на поверхні Землі. Роботи з математичного моделювання виконував в науковій школі академіка Ярослава Підстригача, роботи з розпізнавання образів, інформаційних систем, математичної лінгвістики, моделювання складних систем, інших розділів кібернетики - в науковій школі академіка Віктора Глушкова, безпосередньо під керівництвом професора Володимира Грицика.

З часу створення Науково-виробничого центру з інформаційних проблем територій в 1993 році є його директором. 

Розробки[ред. | ред. код]

Займається розвитком соціоінформатики - науки про сприйняття, передачу та перетворення інформації в соціальних системах, здійснює теоретичні розробки в цьому напрямку та їх застосування до практичних задач. Роботи з теорії цілеспрямованих систем, теорії розвитку, моделювання суспільних процесів, зокрема, процесів формування громадської думки, геополітичного моделювання. Займається дослідженням семантичних полів - структурованих сукупностей інформації, які використовуються в цілеспрямованій діяльності.

На основі моделей сприйняття інформації суспільними системами розробив методи дослідження суспільних стереотипів, застосовані в численних соціологічних дослідженнях, виконаних Центром з інформаційних проблем територій.

Використовує теоретичні розробки з соціоінформатики та моделювання суспільних процесів для політологічних оцінок і прогнозів.

Займається громадською діяльністю. Був учасником установчих з'їздів Товариства української мови, РУХу. 

Публікації[ред. | ред. код]

У 1996 році захистив кандидатську дисертацію на тему "Вербально-семантична інформаційно-аналітична система для розв'язування задач математичного моделювання"[3]

У 1999 році був упорядником соціологічної частини книги «Вибір України-99. Що далі?»[4]

У 2001 році виклав своє бачення адміністративно-територіальної реформи, що передбачала зменшення витрат на державний апарат приблизно удвічі і перехід до трирівневого адміністративно-територіального устрою. Україну пропонувалося поділити на 98 округів.[5]

У 2000 році у співавторстві видав книгу «Етнополітична карта світу 21 століття», у якій обґрунтовувались можливі варіанти розвитку світової політичної карти у 21 столітті.[6][7]

Третя світова війна почалася[8]

Санкції проти Росії - несуть новий екологічний світопорядок.[9]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР З ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОБЛЕМ ТЕРИТОРІЙ ІНСТИТУТУ ПРИКЛАДНИХ ПРОБЛЕМ МЕХАНІКИ І МАТЕМАТИКИ ІМ.Я.С.ПІДСТРИГАЧА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ. 
  2. Вербально-семантична інформаційно-аналітична система для розв'язування задач математичного моделювання. www.disslib.org. Процитовано 2016-12-15. 
  3. Жук, Петро (1996). Вербально-семантична інформаційно-аналітична система для розв'язування задач математичного моделювання. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=I=&S21COLORTERMS=0&S21STR=%D0%94%D0%A149926 (Львів). Фізико-механічний інститут імені Г. В. Карпенка (Львів). Процитовано 20.12.2017. 
  4. Я. Хобта, Ю. Тимчук, І. Берец, П.Жук та ін. (1999). Вибір України - 99. Що далі (українська). Київ. 
  5. Жук, Петро (2001). До розробки нового адміністративно-територіального поділу України. Перехід IV. 
  6. Жук Петро, Турчак Роман, Соломонюк Роман, Мазур Назар. Етнополітична карта світу 21 століття. http://svit21.ho.ua/ (українська). 
  7. Жук Петро, Турчак Роман, Мазур Назар, Соломонюк Роман (2000). Етнополітична карта світу 21 століття (українська). Тернопіль: Мандрівець. ISBN 966-7461-82-3. 
  8. Третя світова війна почалася. www.ji-magazine.lviv.ua. Процитовано 2017-12-20. 
  9. Санкції проти Росії - несуть новий екологічний світопорядок (uk-ua). Процитовано 2017-12-20.