Жук Петро Антонович
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (грудень 2016) |
| Жук Петро Антонович | |
|---|---|
| Жук Петро Антонович | |
 | |
| Народився |
25 червня 1958 (65 років) Глібів, Гусятинського району, Тернопільської області, Україна |
| Місце проживання | Львів, Україна |
| Країна | Україна |
| Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка |
| Галузь | соціоінформатика, соціологія, соціальна психологія, кібернетика, математика |
| Заклад | Науково-виробничий центр з інформаційних проблем територій Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.Підстригача НАН України |
| Посада | директор Науково-виробничого центру з інформаційних проблем територій Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.Підстригача НАН України |
| Науковий ступінь | Кандидат технічних наук |
Жук Петро Антонович (25 червня 1958, с.Глібів, Гусятинського району, Тернопільської області) - науковець-практик у галузі соціоінформатики[1], соціології, соціальної психології, теорії соціальних систем. Кандидат технічних наук, директор Науково-виробничого центру з інформаційних проблем територій[2] Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.Підстригача НАН України.[3]
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 25.06.1958 в селі Глібів Гусятинського району Тернопільської області. Закінчив середню школу N 1 м.Тернополя, фізичний факультет Львівського національного університету ім.І.Франка. Кандидат технічних наук, в 1996 році захистив дисертацію на тему "Вербально-семантична інформаційно-аналітична система для розв'язування задач математичного моделювання" за спеціальністю математичне моделювання в наукових дослідженнях, автоматизовані системи управління та системи обробки інформації.[4]
З 1979 року працює в структурах Інституту прикладних проблем механіки і математики. Був завідувачем відділу Спеціального конструкторсько-технологічного бюро цього інституту, який займався розробкою методів і програмного забезпечення для інтерпретації космічних зображень, геоінформаційних систем для задач дистанційного зондування, теоретичними та прикладними задачами розпізнавання образів, математичним моделюванням природних процесів на поверхні Землі. Роботи з математичного моделювання виконував в науковій школі академіка Ярослава Підстригача, роботи з розпізнавання образів, інформаційних систем, математичної лінгвістики, моделювання складних систем, інших розділів кібернетики - в науковій школі академіка Віктора Глушкова, безпосередньо під керівництвом професора Володимира Грицика.
З часу створення Науково-виробничого центру з інформаційних проблем територій в 1993 році є його директором.
Розробки[ред. | ред. код]
Займається розвитком соціоінформатики - науки про сприйняття, передачу та перетворення інформації в соціальних системах, здійснює теоретичні розробки в цьому напрямку та їх застосування до практичних задач. Роботи з теорії цілеспрямованих систем, теорії розвитку, моделювання суспільних процесів, зокрема, процесів формування громадської думки, геополітичного моделювання. Займається дослідженням семантичних полів - структурованих сукупностей інформації, які використовуються в цілеспрямованій діяльності.
На основі моделей сприйняття інформації суспільними системами розробив методи дослідження суспільних стереотипів, застосовані в численних соціологічних дослідженнях, виконаних Центром з інформаційних проблем територій.
Використовує теоретичні розробки з соціоінформатики та моделювання суспільних процесів для політологічних оцінок і прогнозів.
Займається громадською діяльністю. Був учасником установчих з'їздів Товариства української мови, РУХу.
Публікації[ред. | ред. код]
У 1996 році захистив кандидатську дисертацію на тему "Вербально-семантична інформаційно-аналітична система для розв'язування задач математичного моделювання"[5]
У 1999 році був упорядником соціологічної частини книги «Вибір України-99. Що далі?»[6]
У 2001 році виклав своє бачення адміністративно-територіальної реформи, що передбачала зменшення витрат на державний апарат приблизно удвічі і перехід до трирівневого адміністративно-територіального устрою. Україну пропонувалося поділити на 98 округів.[7]
У 2000 році у співавторстві видав книгу «Етнополітична карта світу 21 століття», у якій обґрунтовувались можливі варіанти розвитку світової політичної карти у 21 столітті.[8][9]
Третя світова війна почалася[10]
Санкції проти Росії - несуть новий екологічний світопорядок.[11]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Жук, Петро (2019). Основи соціоінформатики (українська) . Lambert Academic Publishing. с. 3—7. ISBN 978-613-9-44890-6.
- ↑ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР З ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОБЛЕМ ТЕРИТОРІЙ ІНСТИТУТУ ПРИКЛАДНИХ ПРОБЛЕМ МЕХАНІКИ І МАТЕМАТИКИ ІМ.Я.С.ПІДСТРИГАЧА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
- ↑ Національна Академія Наук України. http://www.nas.gov.ua. Процитовано 15.05.2020.
- ↑ Вербально-семантична інформаційно-аналітична система для розв'язування задач математичного моделювання. www.disslib.org. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ Жук, Петро (1996). Вербально-семантична інформаційно-аналітична система для розв'язування задач математичного моделювання. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=I=&S21COLORTERMS=0&S21STR=ДС49926 (Львів) . Фізико-механічний інститут імені Г. В. Карпенка (Львів). Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 20.12.2017.
- ↑ Я. Хобта, Ю. Тимчук, І. Берец, П.Жук та ін. (1999). Вибір України - 99. Що далі (українська) . Київ.
{{cite book}}: Явне використання «та ін.» у:|last=(довідка) - ↑ Жук, Петро (2001). До розробки нового адміністративно-територіального поділу України. Перехід IV. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ Жук Петро, Турчак Роман, Соломонюк Роман, Мазур Назар. Етнополітична карта світу 21 століття. http://svit21.ho.ua/ (українська) . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ Жук Петро, Турчак Роман, Мазур Назар, Соломонюк Роман (2000). Етнополітична карта світу 21 століття (українська) . Тернопіль: Мандрівець. ISBN 966-7461-82-3.
- ↑ Третя світова війна почалася. www.ji-magazine.lviv.ua. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
- ↑ Санкції проти Росії - несуть новий екологічний світопорядок (uk-ua) . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.