Жульєт Бінош
![]() | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (липень 2015) |
Жульє́т Біно́ш | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Juliette Binoche | ||||
Народилася |
9 березня 1964[4][5][…] (56 років) Париж[2] | |||
Громадянство |
![]() | |||
Діяльність | акторка, танцівниця, мисткиня | |||
Alma mater | Вища національна консерваторія драматичного мистецтва і Паризька вища національна консерваторія музики й танцю | |||
Роки діяльності | 1983 — дотепер | |||
У шлюбі з | Santiago Amigorenad | |||
Батьки |
Monique Stalensd | |||
IMDb | ID 0000300 | |||
Автограф |
![]() | |||
Нагороди та премії | ||||
«Каннський кінофестиваль» (2010) «Оскар» (1997) BAFTA (1997) «Срібний ведмідь» (1997) «Сезар» (1994) «Кубок Вольпі» (Венеційський МКФ) (1993) | ||||
| ||||
![]() |
Жульє́т Біно́ш (фр. Juliette Binoche; 9 березня 1964, Париж) — французька акторка, мисткиня, танцівниця. Володарка багатьох найпрестижніших премій в кінематографі. Відома за ролями в стрічках «Нестерпна легкість буття», «Три кольори: Синій», «Англійський пацієнт», «Гусар на даху», «Шоколад» та багатьох інших.
Біографія[ред. | ред. код]
Жульєт Бінош народилася в Парижі. Її батько Жан-Марі Бінош був скульптором, мати — Монік Стеленс, театральною акторкою. Дитинство акторки не було безхмарним: батьки розлучилися, коли Жюльєт було чотири роки, мати відправила їх із сестрою до інтернату. У школі дівчинка вчилася не дуже добре, та все змінилося, коли мати змогла подарувати їй альбоми з шедеврами найвидатніших художників світу. Жюльєт подобалося робити копії з тих репродукцій. З 15 років Жульєт займалася в національній школі мистецтв в Парижі. На професійній сцені з 1980 року, дебютувала в кіно у фільмі «Прекрасна свобода» (1983), а коли мала 23 роки, вона привернула увагу міжнародної кінокритики, зігравши в фільмі режисера Філіпа Кауфмана «Нестерпна легкість буття». Працювала з режисерами Жаном-Люком Годаром, Луї Малем, Криштофом Кесльовським, Жаном-Полем Раппно, Леосом Караксом. Одна з найвисокооплачуваніших акторок Франції.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Жульєт Бінош має двох дітей, сина Рафаеля (2 вересня 1993) від Андре Алле та доньку Ганну (16 грудня 1999) від Бенуа Мажимеля. Також має сестру Маріон.
Фільмографія[ред. | ред. код]
Рік | Українська назва | Мовою оригіналу | Роль | Статус | |
---|---|---|---|---|---|
1983 | ф | Прекрасна свобода | Liberty belle | донька гонщика | актор |
1983 | тф | Dorothée, danseuse de corde | актор | ||
1985 | тф | Fort bloqué | Ніколь | актор | |
1985 | ф | Вітаю тебе, Марі | Je vous salue, Marie | Жульєт | актор |
1985 | ф | Дітки | Les nanas | Антуанета | актор |
1985 | ф | Сімейне життя | La vie de famille | Наташа | актор |
1985 | ф | Прощавай, борсуче | Adieu blaireau | Бріджитт | актор |
1985 | ф | Побачення | Rendez-vous | Ніна/Анна Ларьє | актор |
1985 | ф | Краще в житті | Le meilleur de la vie | подруга Вероніки | актор |
1986 | ф | Мій зять, вбив мою сестру | Mon beau-frère a tué ma soeur | Естер | актор |
1986 | ф | Дурна кров | Mauvais sang | Анна | актор |
1988 | ф | Нестерпна легкість буття | The Unbearable Lightness of Being | Тереза | актор |
1989 | ф | Коло на манежі | Un tour de manège | Ельза | актор |
1991 | тф | Жінки та чоловіки 2: В коханні немає правил | Women & Men 2: In Love There Are No Rules | Мара | актор |
1991 | ф | Коханці з Пон-Неф | Les amants du Pont-Neuf | Мішель | актор |
1991 | ф | Буремний перевал | Wuthering Heights | Кетрін Ерншо; Кетрін Лінтон | актор |
1992 | ф | Пошкодження | Damage | Ен Бартон | актор |
1993 | ф | Три кольори: Синій | Trois Couleurs: Bleu | Жулі Віньон (де Курсі) | актор |
1994 | ф | Три кольори: Білий | Trzy kolory: Bialy | Жулі Віньон (де Курсі) | актор |
1994 | ф | Три кольори: Червоний | Trzy kolory: Czerwony | Жулі Віньон (де Курсі) | актор |
1995 | ф | Гусар на даху | Le hussard sur le toit | Поліна де Теус | актор |
1996 | ф | Постіль в Нью-Йорку | Un divan à New York | Беатріс | актор |
1996 | ф | Англійський пацієнт | The English Patient | Ханна | актор |
1998 | ф | Еліс та Мартін | Alice et Martin | Еліс | актор |
1999 | ф | Діти століття | Les enfants du siècle | Жорж Санд | актор |
2000 | ф | Вдова з острову Сен-Пєр | La veuve de Saint-Pierre | Паулін | актор |
2000 | ф | Код невідомий | Code inconnu: Récit incomplet de divers voyages | Анна Лорен | актор |
2000 | ф | Шоколад | Chocolat | Віан Роше | актор |
2002 | ф | Історія кохання | Décalage horaire | Роза | актор |
2004 | ф | В моїй країні | Country of My Skull | Анна Малан | актор |
2005 | ф | Приховане | Caché | Анн Лоран | актор |
2005 | ф | Сезон бджіл | Bee Season | Мірієм | актор |
2005 | ф | Марія | Mary | Марія Палесі/Марія Магдалина | актор |
2006 | ф | Париже, я люблю тебе | Paris, je t'aime | Сюзанна | актор |
2006 | ф | Декілька днів у вересні | Quelques jours en septembre | Ірен Монтано | актор |
2006 | ф | Вторгнення | Breaking and Entering | Аміра Сіміч | актор |
2007 | ф | Політ червоної кульки | Le voyage du ballon rouge | Сюзан | актор |
2007 | ф | Розставання | Disengagement | Анна | актор |
2007 | ф | Закохатись в наречену брата | Dan in Real Life | Марі | актор |
2008 | ф | Париж | Paris | Еліза | актор |
2008 | ф | Літній час | L'heure d'été | Едріен | актор |
2008 | ф | Шірін | Shirin | Телеглядач | актор |
2010 | ф | Завірена копія | Copie conforme | «Вона» | актор |
2011 | ф | Небезпечний квартал | The Son of No One | Лорен Бріджес | актор |
2011 | ф | Відвертості | Elles | Ен | актор |
2012 | ф | Космополіс | Cosmopolis | Діді Фенчер | актор |
2012 | ф | Життя іншої | La vie d'une autre | Мері | актор |
2012 | ф | Мавпа на плечах | À coeur ouvert | Міла | актор |
2013 | ф | Каміла Клодель, 1915 | Camille Claudel 1915 | Каміла Клодель | актор |
2013 | ф | Тисячу разів на добраніч | A Thousand Times Good Night | Ребека | актор |
2014 | ф | Зільс-Марія | Sils Maria | Марія Ендерс | актор |
2014 | ф | Слова і Картини | Words and Pictures | Діна Дельсанто | актор |
2014 | ф | Ніхто не хоче цієї ночі | Nadie quiere la noche | Джозефіна Пірі | актор |
2014 | ф | Ґодзілла | Godzilla | Сандра Броді | актор |
2015 | ф | 33 | The 33 | Марія Сеговія | актор |
2017 | ф | Привид у броні | Ghost in the Shell | доктор Уелет | актор |
2017 | ф | Нехай світить сонце | Un beau soleil intérieur | Ізабель | актор |
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

1986 — Сезар — номінація: найкраща акторка (Побачення, 1985)
1986 — Prix Romy Schneider — премія Ромі Шнайдер
1986 — SACD Awards — премія Сюзани Бянкеті
1987 — Сезар — номінація: найкраща акторка (Дурна кров, 1986)
1992 — Європейський кіноприз — перемога в номінації: найкраща акторка (Коханці з нового мосту, 1991)
1992 — Сезар — номінація: найкраща акторка (Коханці з нового мосту, 1991)
1993 — Сезар — номінація: найкраща акторка (Пошкодження, 1992)
1993 — Берлінський кінофестиваль — Камера Берлінале
1993 — Венеційський кінофестиваль — перемога в номінації: Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль (Три кольори: Синій, 1993)
1994 — Сезар — перемога в номінації: найкраща акторка (Три кольори: Синій, 1993)
1994 — Золотий глобус — номінація: найкраща жіноча роль (драма) (Три кольори: Синій, 1993)
1994 — Sant Jordi Awards — перемога в номінації: найкраща іноземна акторка (Три кольори: Синій, 1993), (Пошкодження, 1992), (Коханці з нового мосту, 1991)
1996 — Сезар — номінація: найкраща акторка (Гусар на даху, 1995)
1996 — Премія Національної ради кінокритиків США — перемога в номінації: найкраща акторка другого плану (Англійський пацієнт, 1996)
1997 — Європейський кіноприз — перемога в номінації: найкраща акторка (Англійський пацієнт, 1996)
1997 — Chlotrudis Society for Independent Film — перемога в номінації: найкраща акторка другого плану (Англійський пацієнт, 1996)
1997 — Асоціація кінокритиків Чикаго — номінація: найкраща жіноча роль другого плану (Англійський пацієнт, 1996)
1997 — Кінофестиваль у Кабурі — перемога в номінації: найкраща акторка (Англійський пацієнт, 1996)
1997 — Берлінський кінофестиваль — перемога в номінації: найкраща жіноча роль (Англійський пацієнт, 1996)
1997 — Британська академія телебачення та кіномистецтва — перемога в номінації: Премія за найкращу жіночу другорядну роль (Англійський пацієнт, 1996)
1997 — Золотий глобус — номінація: найкраща жіноча роль другого плану (Англійський пацієнт, 1996)
1997 — Southeastern Film Critics Association Awards — третє місце в номінації: найкраща акторка другого плану (Англійський пацієнт, 1996)
1997 — Премія Гільдії кіноакторів США — номінація: за найкращий акторський склад в ігровому кіно (Англійський пацієнт, 1996)
1997 — Премія Гільдії кіноакторів США — номінація: за найкращу жіночу роль другого плану (Англійський пацієнт, 1996)
1997 — Оскар — перемога в номінації: за найкращу жіночу роль другого плану (Англійський пацієнт, 1996)
2001 — Європейський кіноприз — перемога в номінації: приз глядацьких симпатій за найкращу акторку (Шоколад, 2000)
2001 — Сезар — номінація: найкраща акторка (Вдова з острову Сен-Пєр, 2000)
2001 — Премія Гільдії кіноакторів США — номінація: за найкращий акторський склад в ігровому кіно (Шоколад, 2000)
2001 — Премія Гільдії кіноакторів США — номінація: за найкращу жіночу роль (Шоколад, 2000)
2001 — Оскар — номінація: за найкращу жіночу роль (Шоколад, 2000)
2001 — Золотий глобус — номінація: найкраща жіноча роль (комедія або мюзикл) (Шоколад, 2000)
2001 — Британська академія телебачення та кіномистецтва — номінація: премія за найкращу жіночу головну роль (Шоколад, 2000)
2003 — Сезар — номінація: найкраща акторка (Історія кохання, 2002)
2005 — Європейський кіноприз — номінація: найкраща акторка (Приховане, 2005)
2006 — Премія Лондонського кола кінокритиків — номінація: найкраща жіноча роль за рік (Приховане, 2005)
2006 — Премія британського незалежного кіно — номінація: Найкраща акторка британського незалежного фільму (Вторгнення, 2006)
2010 — Каїрський міжнародний кінофестиваль — нагорода за життєві досягнення
2010 — Каннський кінофестиваль — перемога в номінації: найкраща жіноча роль (Завірена копія, 2010)
2018 — Премія «Кришталевий глобус» — перемога в номінації: найкраща акторка (Нехай світить сонце, 2017)
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Жульєт Бінош захоплювалася щоденниками Марії Башкирцевої, і коли починалася її акторська кар'єра, то зіграти Марію Башкирцеву було найбільшою мрією.
- В юності доводилось підробляти касиркою
- Для Жульєт Бінош багато важить етична й політична складові кіно, вона більш прагне зніматися в стрічках, де є чіткий громадянський меседж, де насмілюються задавати незручні, а то й заборонені питання.
- Бінош стала хрещеною матір'ю п'яти камбоджійських дітей.
- Україна стала першою країною Східної Європи, куди Жульєт Бінош привезла свій проект Jubilations («Радіння»). Це п'ять стрічок, які акторка вважає для себе доленосними: «Побачення», «Коханці з Нового мосту», «Три кольори: Синій», «Історія кохання» та «Літній час». Окрім фільмів, до проекту входить виставка «Портрети. В-Очах» (Portraits. In-Eyes) та її вірші, що супроводжують живопис.
- Пані Бінош перебуває у захваті від стрічок Андрія Тарковського
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ OCLC. VIAF (Virtual International Authority File) — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119249618 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Internet Broadway Database — 2000.
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жульєт Бінош |
|
|
![]() |
Це незавершена стаття про французького актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 9 березня
- Народились 1964
- Уродженці Парижа
- Випускники Вищої національної консерваторії драматичного мистецтва
- Випускники Паризької консерваторії
- Лауреатки призу за найкращу жіночу роль Каннського кінофестивалю
- Лауреати премії «Кубок Вольпі»
- Лауреати премії «Срібний ведмідь»
- Лауреати премії «Сезар»
- Лауреати премії «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану
- Лауреати премії Європейської кіноакадемії
- Лауреати Талліннського кінофестивалю «Темні ночі»
- Кіноактори XX століття
- Кіноактори XXI століття
- Французькі акторки
- Лауреати премії BAFTA
- Французькі кіноактори