Перейти до вмісту

Жульєт Греко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жульєт Греко
фр. Juliette Gréco Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрізвиськоLa muse de Saint-Germain-des-Prés, Gréco і La Gréco Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася7 лютого 1927(1927-02-07)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Монпельє, Франція[1][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла23 вересня 2020(2020-09-23)[4][5][…] (93 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Раматюель, Франція[4][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованняцвинтар Монпарнас Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьспівачка, кіноакторка, шансоньєтка, акторка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[6][7][8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1946 — 2016
Жанршансон Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриCharlotte Grécod Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зМішель Пікколі, Gérard Jouannestd і Philippe Lemaired Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиLaurence Lemaired Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 0344898 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтjuliettegreco.fr Редагувати інформацію у Вікіданих

Жульєт Греко (фр. Juliette Gréco; 7 лютого 1927, Монпельє, Еро — 23 вересня 2020, Раматюель, Вар) — французька співачка та акторка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 7 лютого 1927 року в місті Монпельє, департамент Еро, на півдні Франції. Її батько Жерар Греко був уродженець Корсики, мати Жульєт Лафешин (1899—1978) — француженка. Після розлучення батьків вихованням малої Жульєт та її старшої сестри Шарлотти займалися батьки матері, які обоє померли 1933 року, після чого мати забрала доньок до Парижа.

Під час Другої світової війни Жульєт наслідуючи приклад матері і сестри вступила до лав руху Опору, була заарештована разом з ними гестапо, але уникла вислання через юний вік (її матір та сестру було відправлено до табору Равенсбрюк, звідки їх було звільнено Чарвоною армією). Жульєт, яка лишилася в Парижі сама, прихистили материні друзі.

Скоро Жульєт стала однією з найяскравіших зірок повоєнної Франції, втіливши у своїх піснях розчарування та бідність французької інтелігенції, що стали наслідком Другої світової війни. Її образ того часу складався з чорного вбрання та довгого темного волосся, що розліталося. Греко, яка інтерпретувала тексти Раймона Кено, Жака Превера та Бориса Віана, часто відвідувала артистичні кав'ярні передмістя Сен-Жермен, де оберталася у колах паризької богеми. На той час її близьким другом був автогонщик Жан-П'єр Вімілль, а після його загибелі — музикант Майлз Девіс.

1949 року виконала невелику роль у фільмі Жана Кокто «Орфей». У 1950—1960 роках зіграла низку головних ролей у фільмах голлівудського кінопродюсера Дерріла Ф. Занука, з яким на той час перебувала у стосунках. Також помітною стала головна роль у французькому містичному мінісеріалі «Бельфегор — привид Лувра» (1965).

1992 року записала аудіокнигу «Листи до дочки» мадам де Севіньє. 1999 року на її честь названо сорт троянд Жульєт Греко[9].

2015 року, у 89-річному віці, завершила свій останній світовий тур «Merci»[10].

Жульєт Греко померла 23 вересня 2020 року в себе вдома у місті Раматюель, департамент Вар, на півдні Франції в 93-річному віці. Похована на цвинтарі Монпарнас у Парижі поряд з чоловіком[11].

У вересні 2021 року неподалік абатства Сен-Жермен-де-Пре в 6-му окрузі Парижа було відкрито площу Жульєт Греко (фр. Place Juliette-Gréco)[12].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Греко тричі була у шлюбі:

  • 1953—1956 — Філіпп Лемейр, актор. 1954 року у подружжя народилась дочка Лоранс-Марі (померла 2016 року від раку). Шлюб завершився розлученням.
  • 1966—1977 — Мішель Пікколі, актор. Цей шлюб також завершився розлученням.
  • 1988 року її чоловіком став піаніст і її акомпаніатор Жерар Жуане (нар. 2 травня 1933). Шлюб тривав до смерті Жуане 16 травня 2018 року.

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • 1950 — Si tu t'imagines
  • 1950 — La Fourmi
  • 1951 — Je suis comme je suis
  • 1951 — Les Feuilles mortes
  • 1951 — Sous le ciel de Paris
  • 1951 — Je hais les dimanches
  • 1953 — La Fiancée du pirate
  • 1954 — Coin de rue
  • 1955 — Chanson pour l'Auvergnat
  • 1960 — Il n'y a plus d'après
  • 1961 — Jolie Môme
  • 1961 — C'était bien (Le P'tit bal perdu)
  • 1962 — Accordéon
  • 1962 — Paris canaille
  • 1963 — La Javanaise
  • 1966 — Un petit poisson
  • 1967 — Déshabillez-moi
  • 1970 — Les Pingouins
  • 1971 — La Chanson des vieux amants
  • 1971 — J'arrive
  • 1972 — Mon fils chante
  • 1977 — Non monsieur je n'ai pas vingt ans
  • 1983 — Le temps des cerises
  • 1988 — Ne me quitte pas
  • 2003 — L'Éternel féminin
  • 2009 — Je me Souviens De Tout
  • 2011 — Ça se Traverse et C'est Beau
  • 2013 — Gréco chante Brel
  • 2015 — Merci

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • 1994 — Jujube (автобіографія).
  • 2012 — Je suis faite comme ça (автобіографія).

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1948фБрати БукінканLes Frères Bouquinquantчерниця
1949кфТуди і назадAller et retourКаліпсо
1949фУ царстві небесномуAu royaume des cieuxРашель
1950фОрфейOrphéeАглаоніка
1950фАдреса невідомаSans laisser vd'adresseкамео
1952фЗелена рукавичкаLe Gantrled vertспівачка
1953фКоли ти прочитаєш цього листаQuand tu liras cette lettreТереза
1955фЄлена і чоловікиElena et les HommesМіарка
1956фВласниця Ліванського замкуLa Châtelaine du LibanМаруся
1956фЧоловік і дитинаL'Homme et l'EnfantНікі Ністакос
1957фІ сходить сонцеThe San Also RisesЖоржет Обен
1958фКоріння небаThe Roots of HeavenМінна
1958фГола земля (Ріка алігаторів)The Naked EarthМарія Бойл
1959фЧорторийWhirlpoolЛора
1960фТріщіна у дзеркаліCrack in the MirrorЕпоніна Меркадьє / Флоренс Ламорсьє
1961фВелика граThe Big GambleМарі Бреннан
1962фНаклепMaleficesМіріам Хеллер
1965фКохання біля моряL'Amour à la merакторка
1965сБельфегор — привид ЛувраBelphegor ou le Fantome du LouvreЛоранс Борель / Стефані Борель
1965фХатина дядька ТомаOnkel Toms HütteДіна
1967фНіч генералівThe Night of the GeneralsЖульєт
1975фЛілі, покохай менеLily aime-moiФло
2001фБельфегор — привид ЛувраBelphégor, le fantôme du Louvreжінка на цвинтарі
2002фТоржество ЕдерманаLe Derniere Fete de JedermannІвонн Беккер

Кіновтілення

[ред. | ред. код]
  • 2010 — У фільмі «Генсбур. Герой і хуліган» (жанр якого зазначено як біографічна фантазія) роль Жульєт Греко виконала Анна Муглаліс.
  • 2011 — У телефільмі «V значить Віан» (фр. V comme Vian) роль Жульєт Греко зіграла Міріам Моралі.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 Deutsche Nationalbibliothek Record #118718568 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. 1 2 Fichier des personnes décédées mirror
  4. 1 2 La chanteuse Juliette Gréco est morte // Le Monde / J. Fenoglio, M. Lannelongue — Paris: Société éditrice du Monde, Louis Dreyfus, Jérôme Fenoglio, 2020. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
  5. ↑ GeneaStar
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  8. ↑ CONOR.Sl
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 22 вересня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ https://juliettegreco.fr/chansons/merci-la-derniere-tournee-de-juliette-greco/
  11. ↑ à 19h58, Par E. B. avec AFPLe 25 septembre 2020 (25 вересня 2020). Les obsèques de Juliette Gréco seront célébrées le 5 octobre à Saint-Germain-des-Prés. leparisien.fr (fr-FR) . Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  12. ↑ https://www.paris.fr/pages/juliette-greco-et-paris-une-histoire-d-amour-12206

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Жульєт Греко на сайті IMDb (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жульєт_Греко&oldid=46452298