Жуль Борде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жуль Борде
Jules Bordet nobel.jpg
Народився 13 червня 1870(1870-06-13)
Суаньї, Бельгія
Помер 6 квітня 1961(1961-04-06) (90 років)
Брюссель
Поховання
Громадянство Бельгія Бельгія
Місце проживання Бельгія
Діяльність біолог, іммунолог, лікар, політик, викладач університету
Відомий завдяки медицина
Alma mater Брюссельський університет
Науковий ступінь доктор медицини
Науковий керівник Мечников Ілля Ілліч
Володіє мовами французька[1]
Заклад Пастерівський інститут в Брюсселі
Членство Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Національна академія наук США і Паризька медична академія[d]
Посада бельгійський сенатор[d]
Відомий завдяки: видатний імунолог і мікробіолог
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1919)

Жу́ль Борде́ (фр. Jules Bordet; 13 червня 1870 — 6 квітня 1961) — бельгійський імунолог і бактеріолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1919 року (за відкриття імунних властивостей антитіл сироватки крові).

Жуль Борде закінчив Брюссельський університет, де в 1892 отримав ступінь доктора медицини. У 18941901 працював у лабораторії Іллі Мечникова в Пастерівському інституті в Парижі. У 1901 році Жуль Борде організував Пастерівський інститут у Брюсселі, директором якого залишався до 1940 року. Протягом 19071935 років одночасно викладав бактеріологію в Брюссельському університеті.

Основні наукові праці Жуля Борде присвячені імунології. Він встановив, що в основі імунних реакцій лежать фізико-хімічні процеси, показав механізм аглютинації, гемолізу, преципітації, дезінтоксикації, з'ясував роль комплементу в системі імунітету. Розробив разом із Октавом Жангу реакцію зв'язування комплементу. У 1906 р. спільно з Жангу виділив бактерію — збудника коклюшу і запропонував поживне середовище для його культивування. Розробив вчення про анафілаксію (1921) і теорію бактеріофагії, запропонував теорію згортання крові.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред. | ред. код]