Жулі Паєтт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жулі Паєтт
фр. Julie Payette
Julie Payette 2017.jpg
Народилася 20 жовтня 1963(1963-10-20)[1] (56 років)
Монреаль, Квебек Канада Канада
Громадянство Канада Канада
Місце проживання
Діяльність інженер, астронавт
Alma mater Атлантичний коледж, Університет Макгілла, Торонтський університет
Знання мов французька, англійська, німецька і італійська
Заклад IBM, Bell-Northern Researchd, Канадське аерокосмічне агентство і Government of Canadad
Посада Генерал-губернатор Канади
Автограф Julie Payette signature (2018).jpeg
Нагороди

Жулі Паєтт (фр. Julie Payette; * 20 жовтня 1963, Монреаль, Квебек) — канадська інженерка, астронавтка КАА. У липні 2017 королева призначила Жулі Паєтт 29-м генерал-губернатором Канади (заступила на посаду 2 жовтня 2017 року).

Освіта, робота[ред. | ред. код]

Закінчивши середню школу в Монреалі, Паєтт продовжила навчання у Великій Британії: у 1982 отримала диплом міжнародного бакалаврату в Атлантичному Коледжі (Південний Уельс). Повернувшись до Канади, вступила в Університет Макгілла в Монреалі, який закінчила в 1986, отримавши ступінь бакалавра з електротехніки.

У 1986—1988 роках працювала інженером в компанії «IBM Canada», потім два роки — в Університеті Торонто за проектом створення комп'ютерів високої продуктивності, отримавши там же в 1990 році ступінь магістра прикладних наук.

В 1991 у працювала в дослідницькій лабораторії IBM в Цюрих (Швейцарія), в 1992 році — інженером в компанії Bell — Northern Nortel Research (Монреаль) у групі розпізнавання мови.

Космічна підготовка[ред. | ред. код]

У січні 1992 року Канадське аерокосмічне агентство оголосило другий відбір астронавтів. Передбачалося, що астронавти цього набору братимуть участь у тривалих польотах на американській орбітальній станції «Фрідом». Жулі Паєтт подала свою заяву серед більш ніж 5000 претендентів і, пройшовши кілька етапів, 8 червня 1992 разом з трьома кандидатами була зарахована до загону КАА. Після цього вона пройшла початкову загальнокосмічну підготовку в Канаді — в тому числі із 120 годин за умов штучної невагомості (параболічні польоти).

У 1993 році брала участь у відпрацюванні взаємодії «людина — комп'ютер» у відділі канадських астронавтів. З 1993 по 1996 рік працювала технічним спеціалістом у міжнародній дослідницькій групі при НАТО.

У лютому 1994 року брала участь (спільно з Давидом Вільямсом, Майклом Маккеєм і Робертом Терксом) у семиденнім експерименті з імітації космічного польоту (Canadian Astronaut Program Space Unit Life Simulation, (CAPSULS)) в Торонто. Експеримент полягав у поміщенні умовного екіпажу з 4 осіб в ізольовану герметичну камеру, яка виконувала роль космічної станції.

У лютому 1996 року Жулі Паєтт отримала допуск до польотів на військовому реактивному літаку Canadair CT-114 Tutor у базі ВПС Канади Мус-Джо (провінція Саскачеван) і отримала звання капітана ВПС Канади. З 1997 року брала участь у програмі польотів навчальної ескадрильї. Загальний наліт становив понад 800 годин, з яких близько 450 — на реактивних літаках. У квітні 1996 року брала участь у програмі глибоководних занурень в жорсткому скафандрі в Ванкувері, після чого отримала ліцензію оператора — глибоководника.

У серпні 1996 року Жулі Паєтт приступила до тренувань у центрі ім. Джонсона разом з астронавтами 16-го набору НАСА. По завершенні підготовки в квітні 1998 року Паєтт була присвоєна кваліфікація спеціаліста польоту, і вона отримала призначення у відділ астронавтів НАСА. У серпні 1998 року отримала призначення в екіпаж STS −96.

Політ на «Діскавері»[ред. | ред. код]

Свій перший політ у космосі 35-річна Жулі Паєтт здійснила 27 травня — 6 червня 1999 на борту шатла «Дискавері» («STS-96») як спеціаліст польоту.

Астронавт Жулі Паєтт дивиться через вікно на борту шатла «Індеворі»
Жулі Паєтт — Другий день на борту Міжнародної космічної станції (STS-127 в липні 2009 року)

Основним завданням польоту, другого за програмою МКС, — це доставка матеріалів і устаткування на досі незаселений орбітальний комплекс. При цьому використовувався встановлений у вантажному відсіку «Діскавері» подвійний вантажний модуль «Спейсхеб». В ході польоту Паєтт асистувала Тамарі Джерніган і Деніелу Баррі під час їх виходу у відкритий космос, крім того спільно з Валерієм Токаревим займалася ремонтом пристрою підзарядки акумуляторних батарей модуля «Зоря». Жулі Паєтт стала першим канадським астронавтом, що побував на МКС.

Тривалість польоту склала 9 діб 19 год 13 хв 1 с.

З вересня 2000 року обіймає посаду старшого астронавта канадського космічного агентства. Працювала офіцером зв'язку та членом групи забезпечення тренувань екіпажів в Росії і Європі. З 26 липня по 8 серпня 2005 року працювала оператором зв'язку з екіпажем (Capcom) під час першої після відновлення польотів місії шатлу «Діскавері» STS −114.

Політ на «Індеворі»[ред. | ред. код]

Другий політ Жулі Паєтт відбувся через десять років після першого старту, 15 липня — 31 липня 2009, на космічному кораблі STS −127. Це був вже двадцять третій політ шатла на МКС. Одним з головних завдань місії була добудова японського експериментального модуля «Кібо». Для цього на станцію були доставлені зовнішня експериментальна платформа модуля JEM EF і зовнішня негерметичної секції ELM ES. У польоті вперше брало участь два канадських астронавта (Паєтт, бортінженер шаттла, і Роберт Терск, бортінженер основної експедиції МКС- 20). Також у ході спільного польоту МКС і «Індевора» був встановлений рекорд за кількістю людей, які одночасно перебували в орбітальному комплексі: 13 людей (семеро представників США, по двоє — Росії і Канади, по одному — Бельгії та Японії).

Тривалість другого польоту Паєтт: 15 діб 16 год 44 хв 57 с.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Медаль НАСА «За космічний політ» (1999)
  • Кавлер Ордена Плеяди Франкофонії (2001)
  • Лицар Національного Ордену Квебека (2002)
  • Медаль НАСА «За космічний політ» (2009)
  • Канадська золота медаль інженерів (2010)
  • Медаль НАСА «За виняткові заслуги» (2010)
  • Офіцер Ордена Канади (2010)

Сім'я[ред. | ред. код]

Заміжня, чоловік — Вільям Флінн, двоє дітей. Захоплюється бігом, лижами, підводним плаванням. Грає на піаніно і флейті, співає. Має ліцензію приватного пілота.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Munzinger-Archiv — 1913.

Посилання[ред. | ред. код]