Жумикін Альберт Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Альберт Петрович Жумикін
Народився 7 липня 1933(1933-07-07) (86 років)
Мінськ, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність росіянин
Діяльність політик
Посада Народний депутат України[1]
Науковий ступінь доктор технічних наук
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник промисловості України

Жумикін Альберт Петрович, д.тех.н. (1997), чл. КПУ; ЗАТ «Кримвтормет», голова ради акціонерів (з 07.1998).

Н. 07.07.1933 (м. Мінськ, Білорусь) в сім'ї залізничників; росіянин; дружина Емілія Михайлівна (1932) — вчит., пенс.; дочка Ірина (1956) — директор фірми; дочка Тетяна (1958) — начмед кардіол. центру; син Костянтин (1968) — ген. директор ЗАТ «Кримвтормет».

Осв.: Москов. ін-т інженерів залізничного транспорту (1950–1955), інженер-електромеханік; док. дис. «Утилізація суден і кораблів».

Народний депутат України 2 склик. з 11.1994 (1-й тур) до 04.1998, Залізнич. виб. окр. № 24, Авт. Респ. Крим, висун. тр. кол. Чл. Ком-ту з питань екологічної політики. Чл. МДГ (до цього — чл. фракції комуністів). На час виборів: Крим. ВО «Втормет», ген. дир., чл. КПУ.

З 09.1955 — бригадир, майстер, з 03.1959 — гол. інженер, з 03.1962 — нач. електромонтажного поїзда № 702. З 10.1964 — начальник, електротех. заводу Міністерства шляхів сполучення, місто Сімферополь. З 10.1967 — директор машинобуд. заводу «Прогрес» Мінбуддормашу. З 05.1978 — директор заводу пневмобладнання. З 04.1979 — ген. директор Крим. ВО «Вторчормет».

Неодноразово обирався нар. деп. районних, міської, обласних рад народних депутатів, ВР АР Крим (1991–1994).

Академік Академії суднобудування України (1996). Почесний член Кримської академії наук (1994).

Заслужений працівник промисловості України (1992). Заслужений працівник промисловості України (2001). Ордени Трудового Червоного Прапора (1986), «Знак Пошани» (1966, 1972). Знак «Відмінник охорони здоров'я СССР». Медалі «За доблесну працю» (1970), «Ветеран праці» (1983). Бронзова і срібна медалі ВДНГ СРСР. «Винахідник СССР». Почесна Грамота Президії ВР РРФСР (1964). Орден «За заслуги» III (07.1999), II ст. (07.2003). Почесний громадянин місті Сімферополя.

Автор монографії «Утилизация судов и корабли» (1997), книг: «Мои аргументы» (1997), "20 лет с «Крымвторметом» (1999), «Украина — любовь моя и боль» (2002).

Захоплення: теніс, туризм.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]