Жупан (одяг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Жупа́н (пол. żupan) — у XVI—XVIII століттях східноєвропейський приталений верхній одяг східного походження. Елемент сарматської моди. Поширений серед заможного населення Речі Посполитої (сучасної Польщі, Литви, України та Білорусі) — шляхти, козаків, міщан, пізніше набув поширення серед селян. Шили жупани з дорогих тканин — штофу, парчі або тонкого фабричного сукна, частіше синього або зеленого кольору. Він був приталений, з призбираною спинкою; поли, що ледве сходилися, манжети і кишені обшивалися кольоровою тканиною, тасьмою, шнурами, гарусом. Чоловічий жупан защіпався гапликами з лівої сторони. Поверх жупана одягали кунтуш.

Польське слово żupan походить від італ. giubbone (giuppone), похідного від giubba/giuppa («куртка», звідки також «юпка») < араб. جُبَّة‎ («верхній одяг», звідки також «шуба»)[1].

Чоловічий жупан[ред.ред. код]

Жупани міщан 19 ст.[ред.ред. код]

Поверх сорочки міщани та шляхта в давні козацькі часи носили напівжупаники з легкої тканини з рукавами або без рукавів з комірцем-стійкою на яку викладався комірець сорочки. Напівжупанчики защіпалися на грудях до пояса гапликами. Одягом, який міщани носили, виходячи з дому були жупан та капота. У давні козацькі часи замість капоти по жупані носили кунтуш, з відкидними рукавами. Кроївсься жупан з вузькою талією, яка тісно обгортала стан. Довжиною жупан міг бути до колін або довгим по кісточки. Ззаді «на клубах» жупан мав збори. Комір жупана міг бути стоячим або відложним. Підкладка в жупані могла бути лляною або нанковою. Заковраші, поли спереді, відвороти, клапани підшивалися червоним сукном. Жупан защіпався гапликами на ліву сторону, не дивлячись на те, що по обидві його сторони були невеликі шовкові гудзички. Жупан вишивався незначно на грудях, на рукавах, ззаді по швах і на кишеннях шовковими або гарусними тесьмами. Жупан зверху міг бути підв'язаний поясом.


Вбрався в жупан та гадає, що пан

Поговірка


Жупан — це типовий одяг українців козацьких часів. Жупан шився з китайки або якісного фабричного сукна. Чоловічий жупан був двох видів; один без коміра, що був кроєм подібний на свиту та інший — однобортний жупан з вузьким коміром-стійкою, подібний кроєм на чемерку.


«Омелько козак хороший,
Вздумав їхати на Запорожже.
Він уже піднявся,
В синій жупан убрався»

Народна пісня: «Вписали військо під ранжир,

Пошили сині всім жупани,
На спід же білії каптани,
Щоб був козак, а не мугир.»

Іван Котляревський «Енеїда»


Жупан та кунтуш належали до шляхетсько одягу, до нього шляхта носила також шовковий пояс. Український жупан мав відкидні рукава і його носили в 19 столітті, так як за козацьких часів під кунтушем. В 19 ст. жупан шили з синьої китайки, черкасину або з іншої бавовняної тканини. Носили його заможні люди без верхнього одягу. Крій його був такий самий як у свиті, тільки часом його шили однобортним. (за описом Ф. Вовка)

Жіночий жупан[ред.ред. код]

Жіночий жупан був подібний кроєм до свити. Комір жіночого жупана був округлий, та обшивався чорним або темно-червоним оксамитом, а інколи бобровим хутром. Такі жіночі жупани шилися з блакитного або гранатового тонкого сукна на два вуси і оздоблювався золотим крученим шнурком або позументом, на вусах, а також на усіх швах. Відвороти на грудях обшивалися парчою або також оксамитом.


Інше[ред.ред. код]

Жупан — також шлюбний верхній чоловічий і жіночий одяг з рукавами, зроблений із синього сукна й обшитий білим хутром. В Угорській Русі жупаном називався одяг в вигляді короткого кафтана, з обшитими хутром краями рукавів та низу. Жупани там носили заможні жінки.

Посилання[ред.ред. код]

Жупан з музею (17 ст.)

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.

Джерела[ред.ред. код]