Журавель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Журавель
Журавель сірий
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Надряд: Кілегруді (Neognathae)
Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes)
Родина: Журавлеві (Gruidae)
Рід: Журавель (Grus)
Brisson, 1760
Види
10, див. текст
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Grus grus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Grus grus
EOL logo.svg EOL: 34447
ITIS logo.svg ITIS: 176175
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9114
Fossilworks: 39502

Жураве́ль (Grus) — рід птахів родини журавлевих (Gruidae). Один із 4-х родів родини. Поширені в Європі, Азії, Північній Америці та Австралії. В Україні 1 вид — журавель сірий. Усі види за способом життя пов'язані із заболоченими територіями.

Види[ред.ред. код]

  • Журавель сірий (Grus grus) — найбільш відомий представник роду. Раніше він гніздився майже по всій Європі і Північній Азії на південь від зони тундри. Нині європейська частина сильно скоротилася. Населяє різноманітні типи ландшафтів, крім тундр, пустель і гірських районів. Райони зимівель на Піренейському півострові, в Північній Африці, Передній Азії, Індії і Китаї.
  • Журавель канадський (Grus canadensis) — найбільш звичайний вид у Північній Америці. Поширений від тундри до самих південних районів континенту. У невеликій кількості гніздиться також у Північно-Східній Азії, на Чукотському півострові. Зимує більшість птахів на узбережжі Мексиканської затоки.
  • Журавель американський (Grus americana) — великий птах білого кольору, лише голова, ноги і кінці крил чорні. Мешкає в лісах Канади, зимує в Техасі. Раніше ареал охоплював майже всю Північну Америку. Однак до початку ХХ ст. чисельність і ареал сильно скоротилися, і в 1914 році в природі залишалося лише 15 птахів. У результаті широкомасштабної програми рятування, чисельність популяції вдалося збільшити.
  • Журавель білий (Grus leucogeranus) — гніздиться тільки на території Росії — в пониззі р. Об і на рівнинних тундра міжріччя Яни і Колими. Зимують ці дві ізольовані популяції, відповідно, в Індії і Китаї.
  • Журавель японський (Grus japonensis) — найбільший серед журавлів: маса 10-12 кг. Забарвлення оперення переважно біле, другорядні махові пера, плями на голові і шия чорні, «шапочка» яскраво-червона. Гніздиться в Росії (Амурська область, Хабаровський і Приморський краї), Китаї та Японії.
  • Grus nigricollis — дуже подібний до японського, але помітно менший і забарвлений у сіруватий колір. Населяє високогір'я Внутрішньої Азії (від Кашміру до західних провінцій Китаю) і північно-західні райони Індії. Гніздиться в гірських безлісих долинах на висоті до 4500 м н.р.м.
  • Grus monacha — найдрібніший серед журавлів: маса до 4,8 кг. Гніздиться маже тільки на території Росії (південно-східні райони Сибіру). Зимує переважно в Японії.
  • Grus vipio — зустрічається в Росії (на Далекому Сході), Монголії і, можливо, Китаї. Зимує в Китаї, на Корейському півострові і в Японії.
  • Grus antigone — найбільш високий серед журавлів: зріст до 180 см. Поширений у тропічній частині Азії, в Індії, М'янмі, Камбоджі, Лаосі і В'єтнамі, а також у північних районах Австралії.
  • Grus rubicunda — населяє Австралію.

Викопні види[ред.ред. код]

Найдавнішим викопним решткам 12 млн років. Найдавнішим є вид Grus miocaenicus (Середній Міоцен, Румунія).

Журавель в культурі[ред.ред. код]

Журавлі відіграють помітну роль у культурі багатьох народів[1].

Помітне місце посідає журавель і в житті українців: один з символів весни («жура­вель прилетів — теплинь приніс»), за поведінокою птахів вгадували погоду («журавлі летять високо — зима ще далеко», «журавлі летять низько — зима вже близько», «ранній приліт журавлів — на ранню весну»). Вважалося, що прилітає журавель через тринад­цять тижнів після Різдва. Існують свідчення «тимчасової табуїзації» слова «журавель» навесні: так, побачивши першу ключку журавлів, не можна вимовляти його вголос — «бо журити­мешся весь рік», а слід замість вживати слово «веселик»[2]. «Журавлем» називався народний сю­жетний танець, у якому танцюрис­ти зображують журавля. Такий танець виконовували зазвичай на перезві. Цей птах — символ сторожкості («Стоїть, як журавель на варті»), відлюд­ності («Ходить, як журавель по бо­лоті»), гульвіси («Унадився жура­вель до бабиних конопель»)[3]. «Жу­равлем» називають цибату людину, а також важіль для піднімання води з криниці — за схожість з довгою шиєю журавля.

Особлива увага цим птахам приділяється в культурі Японії. Їх образ використано в багатьох творах (наприклад, «Тисяча журавлів»), вони знаходять відображення в образотворчому мистецтві.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Журавлі. Що вони символізують в культурі різних країн і народів
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с.
  3. Журавель // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 226—227.

Посилання[ред.ред. код]

  • Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с. — ISBN 5-10-001229-3.
  • Hoyo, J. del, et al., eds. (1996). Handbook of the Birds of the World, vol. 3: Hoatzin to Auks. Barcelona: Lynx Edicions. с. 821. ISBN 84-87334-20-2. 

Література[ред.ред. код]

  • Птицы СССР. Курообразные, Журавлеобразные / В.Д. Ильичев, В.Е. Флинт. — Л : Наука, 1987. — 528 с.
  • Cranes of the World (1983) by Paul Johnsgard