Журавльов Олександр Олександрович (генерал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Журавльов Олександр Олександрович
Alexander Zhuravlyov, 2018.jpg
Народився 2 грудня 1965(1965-12-02) (56 років)
Голишманово, Тюменська область, РРФСР, СРСР
Alma mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Учасник Інтервенція Росії в Сирію
Військове звання генерал-полковник
Нагороди

Олександр Олександрович Журавльов (2 грудня 1965(1965-12-02), Голишманово, Тюменська область, РРФСР, СРСР) — російський воєначальник, воєнний злочинець, генерал-полковник (2017). Командувач військами Західного військового округу з листопада 2018. Командувач військ Східного військового округу (22 листопада 2017 — листопад 2018). Герой Російської Федерації (2016)[1][2].

Під час вторгнення Росії в Сирію та Україну під його керівництвом здійснені обстріли Алеппо та Харкова касетними боєприпасами, що призвело до значних руйнувань цивільної інфраструктури та жертв серед мирного населення і кваліфікується міжнародною спільнотою як воєнні злочини.

Біографія[ред. | ред. код]

Олександр Олександрович Журавльов народився 2 грудня 1965 року в селищі Голишманове Голишманівського району Тюменської області. На службі у Збройних Силах СРСР із 1982 року. В 1986 закінчив Челябінське вище танкове командне училище імені 50-річчя Великого Жовтня, Військову академію бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського (1996), Військову академію Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації (2008).

Службу проходив у Центральній групі військ. Після закінчення 1996 року Військової академії бронетанкових військ служив у військах Далекосхідного військового округу, де пройшов шлях від начальника штабу танкового полку до командира мотострілецької дивізії.

У 2008 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних сил. Служив начальником штабу — першим заступником командувача 58-ї загальновійськової армії у Північно-Кавказькому військовому окрузі.

Указом Президента Російської Федерації від 28 червня 2010 року призначений командувачем 2-ї гвардійської Червонопрапорної загальновійськової армії Приволзько-Уральського військового округу.

У грудні 2013 року призначений на посаду заступника командувача військ Центрального військового округу. 11 червня 2014 року присвоєно військове звання "генерал-лейтенант".

З січня 2015 року — начальник штабу — перший заступник командувача військ Південного військового округу[3].

З початку військової операції Росії у Сирії у вересні 2015 року — начальник штабу угруповання Збройних сил Російської Федерації у Сирійській Арабській Республіці.

З липня по грудень 2016 року — командувач Угрупуванням Збройних сил Російської Федерації в Сирійській Арабській Республіці. Під час його командування ВКС Росії брали активну участь у наступі на Алеппо у вересні-листопаді 2016 року.

З січня 2017 — заступник начальника Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації[4]. 22 лютого 2017 року присвоєно військове звання "генерал-полковник"[5].

З вересня 2017 — тимчасово виконуючий обов'язки командувача військ Східного військового округу[6]. Указом Президента Російської Федерації від 22 листопада 2017 року призначений командувачем військ Східного військового округу. 28 листопада 2017 року генерал-полковнику Олександру Журавльову вручено штандарта командувача військ Східного військового округу[7].

Олександр Журавльов (праворуч) з начальником Генштабу ЗС РФ Валерієм Герасимовим на маневрах " Схід-2018 ". Полігон Цугол,
13 вересня 2018 року

У листопаді 2017 року ЗМІ повідомили про швидке призначення генерал-полковника Олександра Журавльова командувачем Угрупуванням Збройних сил Російської Федерації в Сирійській Арабській Республіці. 11 грудня 2017 року прибув у розташування угрупування на авіабазі "Хмеймім" і розпочав виконання обов'язків командувача Угрупуванням Збройних сил Російської Федерації в Сирійській Арабській Республіці. Це третє відрядження Журавльова в Сирію і друге як командувач угрупуванням[8]. До вересня 2018 року повернувся з відрядження до Сирії і приступив до виконання обов'язків командувача військ Східного військового округу. Під його командуванням пройшли масштабні загальновійськові маневри "Схід-2018".

З листопада 2018 — командувач військами Західного військового округу. Представлений особовим складом 11 листопада 2018[9].

Одружений, має двох дітей.

Воєнні злочини[ред. | ред. код]

Під командування О. Журавльова угрупування Збройних сил Росії в Сирії завершило облогу густонаселеного міста Алеппо, яка призвела до значних жертв серед цивільного населення. Під час його командування різко збільшилася кількість атак касетними боєприпасами по Алеппо. За даними Центру документації порушень прав людини у Сирії, у період з 10 вересня по 10 жовтня 2016 року касетні боєприпаси були використані в Алеппо 137 разів, що на 791% більше, ніж середня кількість таких атак за попередні вісім місяців[10].

Як командувач Західним військовим округом РФ, Журавльов командував військами, які вторглися на північ України під час російського вторгнення в лютому 2022 року. 13 травня CNN провела розслідування, навівши докази, які свідчать, що генерал-полковник Журавльов 28 лютого наказав застосувати 17 БМ-30 «Смерч» проти цивільних об'єктів, щонайменше, трьох житлових районів Харкова. За свідченням експертів CNN О. Журавльов єдиний з офіцерів має повноваження віддавати наказ про застосування БМ-30 «Смерч» у своєму окрузі[10].

Внаслідок цих нападів загинуло щонайменше троє мирних жителів. Human Rights Watch також розслідувала напад і дійшла висновку, що російські війська застосували касетні ракети «Смерч», які розсіюють десятки суббоєприпасів або бомб в повітрі. Оскільки в радіусі 400 метрів від цих атак не було військових цілей, а також через невибірковий характер цієї зброї, яка використовується в густонаселених районах, HRW визначила ці напади як можливі воєнні злочини.[10][11]

Нагороди[ред. | ред. код]

З Президентом Росії Володимиром Путіним. 23 березня 2017 року

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Командующий войсками ВВО впервые появился со Звездой Героя России << Новости | Дебри-ДВ (рос.). debri-dv.ru. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. 
  2. а б Журавлёв Александр Александрович. www.warheroes.ru. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. 
  3. Назначения в Вооружённых Силах. Генерал-полковник Журавлёв Александр Александрович. // Российское военное обозрение. 2018. № 11 (175). — С.77.
  4. Заместитель начальника Генерального штаба Вооруженных Сил России генерал-полковник Александр Журавлев встретился со своим британским коллегой генералом Гордоном Мессенджером. МО РФ (рос.). 28 лютого 2017. Процитовано 19 жовтня 2020. 
  5. Указ Президента РФ от 22.02.2017 № 83 «О присвоении воинских званий высших офицеров, специальных званий высшего начальствующего состава и высшего специального звания»
  6. Командовать войсками ВВО назначен генерал-полковник Александр Журавлев. EAOMedia (рос.). 12 вересня 2017. Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 19 жовтня 2020. 
  7. Генерал-полковник Александр Журавлёв назначен командующим Восточным военным округом. МО РФ (рос.). 28 листопада 2017. Процитовано 19 жовтня 2020. 
  8. Главком ВКС Сергей Суровикин может снова возглавить российские войска в Сирии. www.kommersant.ru (рос.). 20 лютого 2018. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 19 жовтня 2020. 
  9. Замминистра обороны генерал армии Дмитрий Булгаков представил личному составу нового командующего ЗВО. МО РФ (рос.). 11 листопада 2018. Процитовано 19 жовтня 2020. 
  10. а б в Exclusive: Russian general who oversaw atrocities in Syria led cluster bomb attacks on civilians in Ukraine, (англійська) CNN
  11. Ukraine: Cluster Munitions Launched Into Kharkiv Neighborhoods Human Rights Watch (англійська)
  12. Герой России генерал Александр Журавлев на торжественном собрании, посвященном 100-летию Восточного (дальневосточного) военного округа.. Архівовано з джерела 4 серпня 2018.
  13. Указ Президента Республики Беларусь от 7 июня 2012 года № 254 «О награждении военнослужащих Вооружённых Сил Российской Федерации орденом Почёта». Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 1 квітня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]