Жураки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Жураки
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Громада Богородчанська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26040030080052621
Основні дані
Населення 1903
Площа 18 км²
Густота населення 105,72 осіб/км²
Поштовий індекс 77751
Телефонний код +380 03471
Географічні дані
Географічні координати 48°44′29″ пн. ш. 24°29′21″ сх. д. / 48.74139° пн. ш. 24.48917° сх. д. / 48.74139; 24.48917Координати: 48°44′29″ пн. ш. 24°29′21″ сх. д. / 48.74139° пн. ш. 24.48917° сх. д. / 48.74139; 24.48917
Водойми Бистриця Солотвинська, Раковець
Місцева влада
Адреса ради 77751, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський район, с.Жураки, вул. Грушевського,43
Карта
Жураки. Карта розташування: Україна
Жураки
Жураки
Жураки. Карта розташування: Івано-Франківська область
Жураки
Жураки
Мапа

CMNS: Жураки у Вікісховищі

Жура́ки — село Богородчанської селищної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Історія[ред. | ред. код]

Згадується 30 січня 1441 року у книгах галицького суду[1].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і млин, 1 лан (близько 25 га) оброблюваної землі орендував Федор та ще 2 лани (50 га) — Стець[2].

Королівська люстрація 1565 року в селі перерахувала по іменах і прізвищах чотирьох власників стад худоби.[3]

У селі річка Раковець та Лукавець впадає у Бистрицю Солотвинську.

Уродженці[ред. | ред. код]

  • Вітвицький Микола (1780—1853) — бджоляр, винахідник багатоповерхового дзвоноподібного вулика.
  • Жлудько Віра Миколаївна (нар. 1964) — українська художниця декоративно-ужиткового мистецтва і педагог.
  • Іванків Юрій Володимирович (1734—1809) — лікар, супермольфар. Врятував село від епідемії чорної смерті.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.93, № 914. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015. 
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 169 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. М. Грушевський. Жерела до істориї України-Руси, т. І [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] — Львів, НТШ, 1895. — с. 72.