Журбинці (Бердичівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Журбинці
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський
Громада Гришковецька селищна громада
Код КОАТУУ 1820885802
Основні дані
Засноване 1593
Населення 287
Площа 2,152 км²
Густота населення 133,36 осіб/км²
Поштовий індекс 13324
Телефонний код +380 4143
Географічні дані
Географічні координати 49°58′46″ пн. ш. 28°42′57″ сх. д. / 49.97944° пн. ш. 28.71583° сх. д. / 49.97944; 28.71583Координати: 49°58′46″ пн. ш. 28°42′57″ сх. д. / 49.97944° пн. ш. 28.71583° сх. д. / 49.97944; 28.71583
Середня висота
над рівнем моря
240 м
Водойми річка Пустоха
Місцева влада
Адреса ради вул. Добровольчих Батальйонів, 4, смт Гришківці, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13337;
староста — вул. Остальського, 26, с. Скаківка, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13326; тел. 6-43-42
Карта
Журбинці. Карта розташування: Україна
Журбинці
Журбинці
Журбинці. Карта розташування: Житомирська область
Журбинці
Журбинці
Мапа

Журби́нці — село в Україні, у Бердичівському районі Житомирської області. Населення становить 287 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Селом тече річка Пустоха.

Історія[ред. | ред. код]

Заснував село Антоній Журбинський осадивши в ньому 6 селян і назвав від власного прізвища.[1]

Вперше згадується в інвентарі добр Тишкевичів-Лохойських від 7 жовтня 1593 року, в складі Кодненської волості.

У 1647 році Катерина Потоцька (уроджена Янковська) організувала наїзд на село у ході ворогувань з місцевою власницею Покривницькою[2].

У 1806—1841 р.р. — село Махнівського повіту. Мало церкву св.ап. Івана Богослова.[3]

У 1906 році село Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 33 верст, від волості 6. Дворів 140, мешканців 953[4].

До 17 травня 2018 року село входило до складу Скаківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області[5].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 366 осіб, з яких 142 чоловіки та 224 жінки.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 283 особи.[7]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 98,95 %
російська 1,05 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Slownik geograficzny. 
  2. Україна перед визвольною війною 1648-1654 рр. Збірка документів. (українська). Київ. 1946. с. 118. 
  3. Государственный архив Житомирской области (ГАЖО) .Фонды религиозных учреждений. Сайт о генеалогии. Процитовано 27.07.2019. 
  4. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  5. Скаківська сільська рада Житомирська область, Бердичівський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 29 September 2020. 
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019. 
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019. 
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]