Журман Ілля Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Журман Ілля Васильович
POL COA Szeliga.svg
Прапор
Генеральний суддя
1756 — 1764
Попередник: Горленко Яким Іванович
Спадкоємець: не призначався
Прапор
Генеральний суддя Генерального суду
1770 — 1778
Прапор
член Другої Малоросійської колегії
1779 — 1781
Прапор
1-й губернатор Новгород-Сіверського намісництва
1782 — 1783
 
Освіта: Києво-Могилянська академія (1659—1817)
Народження: бл. 1720
Смерть: 1783(1783)
Новгород-Сіверський
Громадянство: Flag of the Cossack Hetmanat.svg Гетьманщина
Династія: Журмани
Батько: Журман Василь Матвійович (? — бл. 1724)
Мати: Губчиц Єфросинія Іванівна
Діти: бездітний

Журман Ілля Васильович (бл. 1720—1783) — Генеральний суддя, обраний в 1756 році за правління гетьмана Кирила Розумовського, Генеральний суддя Генерального суду (1770—1778 рр.), член Другої Малоросійської колегії (1779—1781 рр.) під час Глухівського періоду в історії України, перший губернатор Новгород-Сіверського намісництва (1782—1783 рр.), бунчуковий товариш, дійсний статський радник (1783 р.).

Освіта та початок діяльності[ред. | ред. код]

І.Журман здобув освіту у 1738 році в Києво-Могилянській академії

Почав діяльність у 1738 р. у війську Запорізькому. В 1739 році був призначений військовим канцеляристом Генеральної Військової Канцелярії. В 1745 році виконував функції бунчукового товариша[1] у Стародубському полку.

Володіння[ред. | ред. код]

В 1754 році отримав 108 дворів і бездвірних хат у м. Баришивці (нині Київська область) та передмістях[2]. Після смерті маєтності та кріпаки І.Журмана перейшли у спадок Михайлу Гудовичу.

Урядування в Глухові[ред. | ред. код]

Обійняв уряд Генерального судді 4 жовтня 1756 року за правління гетьмана Кирила Розумовського.

В 1770 році за існування Другої Малоросійської колегії у званні дійсний статський радник був призначений Генеральним суддею Генерального суду (до 1778 року) разом із суддею Олександром Дублянським. В 1779 році як Генеральний суддя увійшов до складу Другої Малоросійської колегії (до 1781 року)[3].

Діяльність у Новгород-Сіверському[ред. | ред. код]

29 січня 1782 р. імператриця Катерина ІІ своїм указом призначає І.Журмана першим губернатором Новгород-Сіверського намісництва.

Будучи заможною людиною І. Журман фінансує будівництво теплої кам'яної церкви святого пророка Іллі на території Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря.

Після передчасної смерті у 1785 р. тіло Іллі Васильовича тимчасово поховали у підземеллі надбрамної дзвіниці монастиря.

Заповіт було виконано лише через два роки. У 1787 р. тіло І.Журмана було поховано у вівтарі храму в ім'я святого пророка Іллі. Іконостас цієї церкви, що була прибудована до настоятельского корпусу також був споруджений і позолочений коштом І.Журмана.

У церкві св. Іллі згодом була також похована і дружина Агафія Журман. Вона всіляко сприяла будівництву і пожертвувала на його завершення майже 1.500 карбованців. Іллінська церква не збереглась. Вона була зруйнована під час Другої світової війни[4]

Родина[ред. | ред. код]

Батько Журман Василь Матвійович (? — бл. 1724) Мати Губчиц Єфросинія Іванівна. Однак виховував вітчим — Іваном Семеновичем Лашкевичем (? — 1765), що був у 1740—1746 рр. стародубським городовим отаманом.

Одружився на родичці графів Розумовських Агафією Давидівною Стрешенець. Однак у них не було дітей. Тому рід Журманів у кінці 18 століття згас.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини / В. В. Кривошея, І. І. Кривошея, О. В. Кривошея.– К.: «Стилос», 2009. — 604 с.
  2. Модзалевський Вадим Львович. Малоросійській родословникъ. — Т. Второй: Е. — К. — К.:Типографія Т-ва Г. Л. Фронцкевича і Ко, 1910. — 720 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Заруба В. М. Козацька старшина Гетьманської України, (1648—1782): персон. склад та родинні зв'язки / В. М. Заруба. — Дніпропетровськ. : ЛІРА, 2011.- 931 с.
  2. Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина. Гетьманщини. — К.: Стилос, 2009. — С. 133.
  3. Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. — Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 291—293.
  4. http://nsgrad.com Рига Д. Ілля Журман — благодійник з Новгорода-Сіверського.