Жінка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Жі́нка[1], розм. рідк. жона́[2] — доросла людина жіночої статі, відрізняються від чоловіків здатністю народжувати дітей. Дітей та підлітків жіночої статі називають дівчатами, щоправда інколи поняття жінка вживається узагальнено для всіх осіб жіночої статі.

Залежно від регіону та сфери вжитку до жінок широко використовують звернення: пані, панянка, панночка, громадянка, міс, місіс, мадам та інші.

Етимологія[ред.ред. код]

Українське «жінка» (зменшена форма від «жона») разом з відповідниками в інших слов'янських мовах (болг. і рос. жена («дружина»), біл. жонка («дружина»), дав.-рус. жена («жінка»), пол. żona («дружина»), чеськ. і словац. žena («жінка»), вер.-луж. і ниж.-луж. žona, мак. жена, серб. жена/žena, хорв. žena, словен. žêna, старослов. жена) походить від праслов. *žena (яке утворилося з давнішої форми *gena у результаті першої палаталізації).

Праслов'янське *žena споріднене з прус. genno, гот. qino і qēns («дружина»), дав.-в.-нім. quena («жінка»), дав.-н.-нім. quan, quena («дружина»), дав.-англ. cwēn («жінка»), сучасним англ. queen («королева»), дав.-ірл. ben («дружина»), авест. gənā, γənā, γnā («жінка», «дружина»), дав.-інд. йані- («жінка»), і ґна («богиня»), грец. γυνή, «гіне» і γυναίκα, «гінека» («жінка», звідси й слова «гінекологія», «гінекей»), беот. βανά, тохарськ. A śän, тохарськ. B śana, вірм. Կին, «кін» («жінка», «дружина»). Спільним джерелом для всіх слів є праіндоєвроп. *gᵘ̯enā («жінка»). Походження цього слова остаточно не з'ясоване: згідно з однією з версій, воно походить від праіндоєвропейського кореня *ǵen — «родити» (тобто «та, що родить»); згідно з іншою, воно зв'язане з праіндоєвроп. *gᵘ̯en — «приводити» (тобто «приведена» — дружин брали з інших родів або племен)[3].

Англійське woman («жінка») походить з дав.-англ. wīfmann (через проміжні форми wīmmann і wumman)[4]. У давньоанглійській мові «wīfmann» значило «людина жіночої статі» («людина-самиця»), у той час як «wēr» значило «людина чоловічої статі», «людина-самець» (пор. лат. «vir» — «чоловік»). Слово «mann» («monn») колись мало ширше значення («людина»), але з XIII ст. воно уживається виключно у значенні «чоловік»[5]. Перша складова слова wīfmann — «wife» (первісно — «особа жіночої статі») у сучасній англійській значить «дружина». Поширена етимологізація слова «woman» як похідного від «womb» («матка», «лоно»)[6] є помилковим (у давньоанглійській воно означало «шлунок»)[7].

Символіка[ред.ред. код]

Існує кілька символів, що традиційно позначають жінку:

Емблема фемінізму, що є трохи переробленим дзеркалом Венери
  • Дзеркало Венери(♀) — символ планети Венера, у вигляді кола з невеликим хрестом знизу, що нагадує дзеркало з ручкою. Використовується в біології, щоб позначити істоту жіночої статі. Досить розповсюджений в популярній культурі, де використовується я у парі з символом Марса(♂), у місцях, де існують «чоловічий» та «жіночий» варіант деякої інформації або предмету, так і самостійно, як символ жіночності, наприклад у емблемі фемінізму.
  • Інь — в давньокитайській філософії, жіноче і чоловіче начало вважаються взаємопроникаючими і пов'язаними, і часто візуалізуються у вигляді символа інь-ян. При цьому, чорна частина, інь є символом жінки, а також темряви, вологості і холоду. Існує ще кілька пар, що мають такі значення: пуруша і пракріті в індуїзмі, аніма і анімус у Юнга, Ор і Клі у каббалі.
  • Рожевий колір — зараз вважається традиційним для жінок, проте в реальності ця асоціація стала популярною лише в ΧΧ столітті.[8]

Біологічні особливості[ред.ред. код]

Загалом на планеті частіше народжуються хлопчики (проти 106 хлопчиків — 100 дівчаток)[9]. Ця перевага має компенсувати ризик смерті ембріонів та малюків чоловічої статі. Втім кількість жінок більша, ніж чоловіків через вищу смертність серед чоловіків усіх вікових груп, а в Україні особливо середнього віку (30-44 роки)[10]. Окрім того середня тривалість життя у жінок вища, ніж у чоловіків, приблизно на 5 років[11], що також пояснюється як біологічними, так і соціальними відмінностями статей.

Генетичні особливості[ред.ред. код]

В біології причиною відмінностей людей жіночої та чоловічої статі вважається різний набір хромосом, а саме статевих хромосом (також гетерохромосом). Так статеві хромосоми у жінки складаються з двох X-хромосом, а у чоловіка — одна X-хромосома і одна Y-хромосома. Саме Y-хромосома має SRY-ген (англ. Sex determining region of Y) — регіон визначення статі, котрий відповідальний за виробництво протеїну TDF (англ. Testis-determining factor) в ембріоні. За відсутності цього протеїну ембріон розвивається в особу з жіночими характеристиками, наприклад з гонади розвивається яєчник (лат. Ovarium).

Морфологічні та фізіологічні особливості[ред.ред. код]

Схематичне зображення жіночої статевої системи

Будовою тіла жінка відрізняється від чоловіка первинними та вторинними статевими ознаками. Будова первинних статевих ознак зумовлена насамперед функцією розмноження. Попри це існує ряд інших відмінностей: інтенсивність обміну речовин, частота серцевих скорочень і дихання, кількість формених елементів крові, гормональний та біохімічний статус[12], будова скелета жінки, особливо таза та черепа, в меншій мірі будова м'язів. М'язові тканини жінок, як правило, меншого об'єму та складають близько 23 %, натомість у чоловіків 40 %.

Жіночі статеві ознаки[ред.ред. код]

Історична суспільна роль жінки[ред.ред. код]

Художнє зображення амазонок в Нюрнберзькій хроніці 1493 року

У традиційних суспільствах жінки, як правило, повинні вирішувати репродуктивні, а чоловіки — продуктивні завдання. Репродуктивним вважається насамперед виховання дітей та догляд за ними, але також догляд за хворими та пристарілими, готування їжі тощо. Цей розподіл зберігся з давніх часів і призвів до того, що з часом жінка все більше і більше стала залежною від чоловіка і повинна була йому підкорятися. В Європі приблизно до 19-го століття лише чоловіки вважалися юридично дієздатними, натомість неодружена жінка потребувала опікуна. У деяких країнах світу це й досі так.

Проте існують історичні свідчення того, що в давні часи жінки були шанованими членами суспільства та навіть домінували над чоловіками (войовниче плем'я амазонок). Для суспільства часів мисливства та збиральництва жінки, котрі, як правило, були збирачами, відігравали важливу роль, оскільки регулярне здобування їжі збиральництвом було економічно важливішим, ніж мінливий успіх мисливців. Жінки були стабілізувальною основою групи.

Також виключно жіноча здатність народжувати і цим зберігати групу, робить жінку ціннішою для суспільства (зокрема, матріархальне суспільство мінойської цивілізації, бронзова доба, острів Крит), аніж чоловіка. Роль жінки у суспільстві посилювала також однозначність визначення матері дитини та не завжди можливе визначення батьківства. Саме властивість жінки дарувати життя стала основою перших культів та релігій, у котрих поклонялися жінкам та в основному жіночим божествам. Сьогодні поширено переконання, що за первісного ладу в суспільстві панував матріархат, хоча існують й інші версії.

Проте починаючи з неолітичної революції жінки втрачають домінуючу роль на користь чоловіків. Вважається що ця зміна відбулася швидше серед народів кочових пастухів, аніж серед осілих землеробів.

Дискримінація жінок[ред.ред. код]

Докладніше: Сексизм
Різниця в заробітній платі чоловіків і жінок у США

Хоча в наш час суспільне становище жінок значно покращилося, порівняно з минулими століттями, проте в багатьох сферах жінки досі зазнають утисків.

  • Існують професії, на які законодавчо заборонено приймати жінок. Список таких професій є і в Україні[13]
  • Заробітна платня жінок, в середньому, нижча, ніж у чоловіків на тих же посадах. Різниця складає до 30 %, навіть у розвинених країнах.[14]
  • «Скляна стеля» — офіційно відсутній, але реально існуючий бар'єр, що обмежує підйом жінок по службовій драбині[15]
  • Відсутність представництва у владних органах — навіть у країнах які стоять на перших місцях за гендерною рівністю, жінок в парламенті на 20-25 % менше, ніж чоловіків, тоді як, наприклад, в Японії жінки складають лише 8 % від парламентарів.[16]
  • Погане висвітлення в медіа: більшість головних героїв фільмів і книг — чоловіки. В середньому жінки займають від 40 до 50 % робочих місць, проте серед персонажів фільмів їх лише 20-30 %. При цьому персонажі жінок зазвичай мають менші ролі.[17] Існує так званий тест Бекдел, що виявляє гендерну упередженість фільму: двоє жіночих персонажів мають розмовляти між собою, і при цьому темою їхньої розмови не мають бути чоловіки. Наприклад, за всю десятигодинну трилогію «Володар перснів» такого не трапилося жодного разу.[18]
  • Жіночий інфантіцид — у деяких країнах, наприклад Індії і Китаї, новородженних дівчаток нерідко вбивали, через те, що традиційно вони вважалися такими, що мають меншу «цінність» для сім'ї. Тепер же, завдяки тому, що стать дитини можна визначити до народження, ця практика поновилася у вигляді гендерно-селективних абортів. Існує думка, що політика «одна сім'я — одна дитина» в Китаї сприяє таким явищам, бо, маючи право лише на одну дитину, батьки бажають сина більше, ніж доньку. У Китаї дівчинка має в два рази більші шанси померти до п'яти років, ніж хлопчик.[19]
  • Зґвалтування — переважна більшість його жертв — жінки. При цьому, нерідкі випадки суспільного осудження жертв зґвалтування, замовчування таких випадків і покривання ґвалтівників. Наприклад, під час акції ЯНеБоюсьСказати, що відбулася в Україні і Росії в 2016 році, багато жінок розкрили багато випадків, коли вони піддавалися сексуальному насильству, але приховували це, боячись осуду, або зверталися по допомогу до правоохоронних органів, але не отримували її.

Гендерні стереотипи[ред.ред. код]

У суспільстві нерідко існують уявлення про ролі, які притаманні жінкам, або навпаки. Ці уявлення можуть заважати жінкам, що хочуть займатися «нежіночими» справами, або просто сприяти приниженню жінки в суспільному дискурсі. Ось перелік деяких з них:

  • «Жіноча логіка» — дуже розповсюджена думка про те, що мислення жінок базується на деяких принципово інших засадах, ніж в чоловіків. Такий стереотип є однією з причин того, що жінок значно рідше допускають до керівних посад в компаніях. Сучасні дослідження доводять, що між чоловічим і жіночим мозком немає принципової різниці в будові.[20]
  • Слабкість жінок — рішучість, сміливість і сила часто вважаються «чоловічими» якостями, тому потрапити на роботу, що потребує фізичного чи психологічного навантаження для жінки значно складніше.
  • Підвищена емоційність жінок — стереотип, що шкодить і чоловікам і жінкам. Вважається, що чоловік є більш раціональним і не має демонструвати свої емоції, а жінка навпаки, схильна до підвищенної істеричності, і не прислуховується до раціональних аргументів. Через це і чоловікам і жінкам доводится стримувати емоційність — чоловікам через суспільний осуд, а жінкам через страх отримати ярлик істеричної особи.[21]
  • Сімейна роль — розповсюджена думка, що всі жінки хочуть вийти заміж і завести дітей. Через це, з одного боку, ті жінки, що не мають такого потягу засуджуються суспільством, або ж розвивається думка про «неповноцінність» їхнього життя, а з іншого, підштовхує жінок до того, щоб пожертвувати кар'єрою або особистим життям заради сім'ї.[22] Також жінки, що мають гендерно невластиву сексуальну поведінку (агресивний пошук і часта зміна сексуальних партнерів) вважаються «неправильними», і також нерідко осуджуються оточуючими.
  • Розум і наука — оскільки відомо значно менше жінок-вчених, то з цього робиться висновок, що жінки загалом менш здібні до науки, а іноді і такий, що вони в принципі менш розумні. Такий стереотип є самопідтримуючимся, бо через нього дівчата рідше займаються наукою, через що кількість жінок-вчених і зараз в кілька разів менша, ніж чоловіків, і цей дисбаланс продовжує підтримувати думку про несхильність жінок до науки. Також на кількість жінок серед вчених впливають і інші чинники, в тому числі стереотипи, перераховані вище.[23]

І багато інших — жінки вважаються більш балакучими, легковажними, меркантильними і хитрими.[21] Такі стереотипи стимулюють збереження гендерних ролей та гендерної нерівності в суспільстві.[24] Вони шкодять не тільки жінкам, а й сповільнюють розвиток суспільства в цілому, через те, що людський потенціал лишається невикористанним.[25][26]

Мусульманські культури[ред.ред. код]

Докладніше: Жінка в ісламі

За Кораном, жінка повинна займати принижене становище в суспільстві. Зокрема в Корані неодноразово жінка порівнюється з, так званою, «криницею Ібліса» (Ібліс — диявол в ісламі). У мусульманських суспільствах цей припис суворо дотримується. Досі в деяких східних мусульманських країнах чоловіки мають право на полігамію. В наш час[Коли?] цей звичай в ісламському суспільстві, як і раніше, в пошані, доступний він, перш за все, багатим чоловікам, які здатні сплатити коштами «калим» (плата за дівчину її батькам). Також у деяких ісламських країнах існують обмеження прав жінок юридичного характеру, такі, як заборона на водіння автомобіля, поява на публіці без супроводу родича-чоловіка, заборона на участь «в усьому, що пов'язане з музикою і костюмованими виставами» (ці обмеження діють, наприклад, в Саудівській Аравії).

Жінка в сучасному суспільстві[ред.ред. код]

Роль жінки в сучасному суспільстві з точки зору антропології і культурології стала предметом досліджень відомого німецького лікаря та етнографа Германа Генріха Плосса. Він опублікував фундаментальну працю «Жінка у природознавстві та етнографії»[27].

Західна культура[ред.ред. код]

Довгий час у західній культурі існувала нерівність у правах чоловіка і жінки, частково це було пов'язано з особливостями релігійних звичаїв (наприклад, до недавнього часу в християнстві жінки не входили в клір). В наш час[Коли?] у багатьох західних країнах (переважно, в країнах Європи, а також в США) спостерігається тенденція зрівнювання в правах жінки і чоловіка. Зміни, що відбулися у ставленні до жінки в 20 столітті на Заході, найбільш яскраво характеризуються такими процесами, як сексуальна революція і активізація фемінізму (історично усталена загальна назва для різних політичних і громадських рухів, діяльність яких спрямована на боротьбу з сексизмом).

Емансипація жінок[ред.ред. код]

Докладніше: Фемінізм та Суфражизм
Багаторічний керівник Німецької Демократичної Республіки Еріх Гонеккер та Анжела Девіс — одна з найактивніших діячок фемінізму 20 століття, правозахисниця, символ руху за права ув'язнених

Завдяки емансипації жінок, поштовхом до котрої став жіночий рух у Західній Європі, традиційна патріархальна структура суспільства поставлена під сумнів. Сьогодні жінки можуть вільно вибирати майбутню професію та користуються в більшості країн такими ж юридичними правами, як і чоловіки.

Поява фемінізму як теорії була підготовлена наступними інтелектуальними течіями Заходу: ліберальна філософія і теорія прав людини (Джон Локк, Жан-Жак Руссо та інші); соціалістична теорія, розгляд сексуальності та сексуальної поведінки людини в соціальному і політичному контексті (Зигмунд Фрейд, Вільгельм Райх, Маргарет Мід, філософи Франкфуртської школи: Герберт Маркузе і Теодор Адорно). Крім того на феміністичну думку великий вплив здійснили ідеології молодіжного протесту, боротьби негрів за громадянські права, утопії контркультури, ідеї сексуальної революції.

Першим проявом масового поширення феміністичних ідей став рух суфражизму — рух за надання жінкам однакових з чоловіками виборчих прав, що зародився в Англії наприкінці 19 — початку 20 століття. Також суфражистки виступали проти дискримінації жінок взагалі в політичному й економічному житті, активно застосовували ненасильницькі методи громадянської непокори.

Під «другою хвилею» фемінізму розуміють ідеї та дії, пов'язані з жіночою визвольним рухом, який почав розвиватися з 1960-х років і виступав за юридичну та соціальну рівність жінок і чоловіків. «Третя хвиля» стала продовженням «другої хвилі» і реакцією на її фактичну невдачу[Джерело?]. Появу «третьої хвилі» відносять до 1990-го років.

Жінки-науковці[ред.ред. код]

Детальніше: Жінки-науковці

Жінки-феномени[ред.ред. код]

  • Савицька Лариса Володимирівна — жінка, що вижила після авіакатастрофи і падіння з висоти 5200 метрів.
  • Лагно Катерина Олександрівна — Наймолодший жіночий гросмейстер у світі. В 12 років виконала норматив гросмейстера серед жінок, потрапивши до книги рекордів Гінесса.
  • Хатшепсут — була п'ятим фараоном Вісімнадцятої династії Стародавнього Єгипту. Більшістю єгиптологів вона вважається найуспішнішою з жінок-фараонів Єгипту.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Жінка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Жона // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. (укр.) Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.
  4. Webster's New World Dictionary, Second College Edition, entry for "woman". 
  5. dictionary.reference.com. 
  6. The Woman's Bible, By Elizabeth Cady Stanton and the Revising Committee, 1898. 
  7. Англійська Вікіпедія. 
  8. [1]
  9. Евгений Азеев, Светлана Кузина. Девочки рождаются ближе к экватору
  10. Константин Красовский, директор Украинского информационного центра по проблемам алкоголя и наркотиков: Почему в Украине вымирают люди среднего возраста?
  11. CIA — The World Factbook 2009 — Life expectancy at birth
  12. Женщина, Сексологическая энциклопедия
  13. Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок
  14. Розрив у заробітній платні у Євросоюзі в 2014 році
  15. [2]
  16. Global Gender Gap report 2014
  17. GENDER BIAS WITHOUT BORDERS(англ.)
  18. 10 Famous Films That Surprisingly Fail The Bechdel Test(англ.)
  19. [3]
  20. Sex beyond the genitalia: The human brain mosaic
  21. а б [4]
  22. [5]
  23. Экологические модели объяснили, почему в науке мало успешных женщин
  24. [6]
  25. [7]
  26. Why sexism is bad for the economy (англ.)
  27. Плосс Г. Женщина: Монография. Кн. I. — Сыктывкар-Киров, «Вятка». 1995.

Посилання[ред.ред. код]

Для подальшого читання