Жінка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Жінки)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Жі́нка[1] — доросла людина жіночої статі. Дітей та підлітків жіночої статі називають дівчинками та дівчатами. Інколи поняття жінка вживається узагальнено для всіх осіб жіночої статі незалежно від віку (у фразах на кшталт «жіноче обрізання»).

Жінки (на відміну від людей чоловічої статі, тобто чоловіків та хлопчиків) зазвичай мають дві X-хромосоми, матку, вагіну та молочні залози. Жінки з типовим генетичним розвитком від пубертату до менопаузи переживають регулярні менструації, коли не є вагітними, та зазвичай здатні народжувати.

Дослідженням різних аспектів жіночого буття займаються жіноча історія, жіночі студії, феміністська теорія та гендерні дослідження загалом.

Етимологія[ред. | ред. код]

Українське «жінка» (зменшена форма від «жона́»[2]) разом з відповідниками в інших слов'янських мовах (болг. і рос. жена («дружина»), біл. жонка («дружина»), давньорус. жена («жінка»), пол. żona («дружина»), чеськ. і словац. žena («жінка»), в.-луж. і н.-луж. žona, мак. жена, серб. жена/žena, хорв. žena, словен. žêna, стцерк.-слов. жена) походить від прасл. *žena (яке утворилося з давнішої форми *gena у результаті першої палаталізації).

Праслов'янське *žena споріднене з прус. genno, гот. qino і qēns («дружина»), давн.в-нім. quena («жінка»), дав.-н.-нім. quan, quena («дружина»), дав.-англ. cwēn («жінка»), сучасним англ. queen («королева»), дав.-ірл. ben («дружина»), авест. gənā, γənā, γnā («жінка», «дружина»), дав.-інд. йані- («жінка»), і ґна («богиня»), грец. γυνή, «гіне» і γυναίκα, «гінека» («жінка», звідси й слова «гінекологія», «гінекей»), беот. βανά, тохарськ. A śän, тохарськ. B śana, вірм. Կին, «кін» («жінка», «дружина»). Спільним джерелом для всіх слів є пра-і.е. *gᵘ̯enā («жінка»). Походження цього слова остаточно не з'ясоване: згідно з однією з версій, воно походить від праіндоєвропейського кореня *ǵen — «родити» (тобто «та, що родить»); згідно з іншою, воно зв'язане з праіндоєвроп. *gᵘ̯en — «приводити» (тобто «приведена» — дружин брали з інших родів або племен)[3].

Англійське woman («жінка») походить з давн-англ. wīfmann (через проміжні форми wīmmann і wumman)[4]. У давньоанглійській мові «wīfmann» значило «людина жіночої статі» («людина-самиця»), у той час як «wēr» значило «людина чоловічої статі», «людина-самець» (пор. лат. «vir» — «чоловік»). Слово «mann» («monn») колись мало ширше значення («людина»), але з XIII ст. воно уживається виключно у значенні «чоловік»[5]. Перша складова слова wīfmann — «wife» (первісно — «особа жіночої статі») у сучасній англійській значить «дружина». Поширена етимологізація слова «woman» як похідного від «womb» («матка», «лоно»)[6] є помилковим (у давньоанглійській воно означало «шлунок»)[7].

Залежно від регіону та сфери вжитку до жінок використовують звернення: пані, панянка, панночка, громадянка, міс, місіс, мадам та інші.

Демографія[ред. | ред. код]

Жінки на планеті народжуються загалом рідше (100 дівчаток на 106 хлопчиків)[8], що компенсується смертю чоловічих ембріонів та малюків. Втім, соціальні чинники спотворюють природний баланс. З одного боку, смертність чоловіків усіх вікових груп вища за жіночу[9], з іншого — жінки виживають менше через селективні аборти[en] та інші форми феміциду[en] (напр., вбивства честі), переважно жінки гинуть внаслідок домашнього та сексуального насильства, втягнення в проституцію та торгівлю людьми.

Середня тривалість життя жінок вища за чоловічу на 5 років[10], що також пояснюється як біологічними, так і соціальними чинниками[якими?].

Біологічні особливості[ред. | ред. код]

Генетичні[ред. | ред. код]

Набір хромосом жінки (в рамці - систематизований): 46 ХХ (одержано спектральним каріотипуванням)

Біологічною причиною відмінностей людей жіночої та чоловічої статі є різний набір статевих (гетеро-) хромосом. Статеві хромосоми у жінки складаються з двох X-хромосом, у чоловіка — одна X-хромосома і одна Y-хромосома. Саме Y-хромосома має SRY-ген (англ. Sex determining region of Y), відповідальний за виробництво протеїну TDF (англ. Testis-determining factor) в ембріоні і визначення статі. За відсутності цього протеїну ембріон розвивається в особу з жіночими характеристиками, наприклад, з гонади розвивається яєчник.

Морфологічні[ред. | ред. код]

Фотографія дорослих жінки та чоловіка (для порівняння) з видаленим інтимним волоссям (в обох моделей).

Фізіологічні[ред. | ред. код]

Клітор та його розташування відносно вульви

Особливостями тілобудови жінки є первинні та вторинні статеві ознаки. Будова первинних статевих ознак зумовлена насамперед функцією розмноження.

Жіночі статеві ознаки
Первинні Вторинні

Крім статевих ознак, існує ряд інших відмінностей: інтенсивність обміну речовин, частота серцевих скорочень і дихання, кількість формених елементів крові, гормональний та біохімічний статус[11], будова скелета, особливо тазу та черепа, в меншій мірі будова м'язів. М'язові тканини жінок, як правило, меншого об'єму та складають близько 23 % (у чоловіків 40 %).

Жіноче здоров'я[ред. | ред. код]

Докладніше: Жіноче здоров'я

Жіноча історія[ред. | ред. код]

Художнє зображення амазонок в Нюрнберзькій хроніці 1493 року

Докладніше: Жіноча історія, Список жіночих музеїв

У традиційних суспільствах жінки, як правило, вирішували репродуктивні, а чоловіки — продуктивні завдання. Репродуктивним вважається насамперед виховання дітей та догляд за ними, але також догляд за хворими та пристарілими, готування їжі тощо. Цей розподіл зберігся з давніх часів і призвів до того, що з часом жінка все більше узалежнювалась від чоловіка і повинна була йому підкорятися. В Європі приблизно до ХІХ ст. лише чоловіки вважалися юридично дієздатними, натомість неодружена жінка потребувала опікуна. У деяких країнах світу це й досі так.

Проте існують історичні свідчення того, що в давні часи жінки були шанованими членами суспільства та навіть домінували над чоловіками (войовниче плем'я амазонок). Для суспільства часів мисливства та збиральництва жінки, котрі, як правило, були збирачками, відігравали важливу роль, оскільки регулярне здобування їжі збиральництвом було економічно важливішим, ніж мінливий успіх мисливців. Жінки були стабілізувальною основою групи.

Також виключно жіноча здатність народжувати і цим зберігати групу робить жінку ціннішою для суспільства (зокрема, матріархальне суспільство мінойської цивілізації, бронзова доба, острів Крит), аніж чоловіка. Роль жінки у суспільстві посилювала також однозначність визначення матері дитини та не завжди можливе визначення батьківства. Саме властивість жінки дарувати життя стала основою перших культів та релігій, у котрих поклонялися жінкам та в основному жіночим божествам. Сьогодні поширене переконання, що за первісного ладу в суспільстві панував матріархат, хоча існують й інші версії.

Проте починаючи з неолітичної революції жінки втрачають домінуючу роль на користь чоловіків. Вважається, що ця зміна відбулася швидше серед народів кочових пастухів, аніж серед осідлих землеробів.

Дискримінація жінок[ред. | ред. код]

Різниця в заробітній платі чоловіків і жінок у США

Хоча в ХІХ ст. суспільне становище жінок значно покращилося, порівняно з минулими століттями, проте в багатьох сферах жінки досі зазнають утисків.

  • Феміцид[en] — у деяких країнах, наприклад Індії і Китаї, новородженних дівчаток нерідко вбивали через традиційні уявлення про меншу «цінність» жінок для сім'ї. Тепер же, завдяки тому, що стать дитини можна визначити до народження, феміцид практикується у вигляді селективних абортів[en]. Існує думка, що політика «одна сім'я — одна дитина» в Китаї сприяє таким явищам, бо, маючи право лише на одну дитину, батьки бажають сина більше, ніж доньку. У Китаї дівчинка має в два рази більші шанси померти до п'яти років, ніж хлопчик.[12]
  • Сексуальне насильство: переважна більшість жертв зґвалтування — жінки. При цьому нерідко суспільний осуд падає на потерпілих (див. Звинувачення жертви), злочини замовчуються, ґвалтівників не карають. Під час акції ЯНеБоюсьСказати 2016 року багато українок та росіянок розкрили численні випадки сексуального насильства, котрі раніше приховували, боячись осуду, або зверталися по допомогу до правоохоронних органів, але не отримували її. Див. також: MeToo.
  • Сімейне насильство, серед якого психологічне, економічне, насильство над дітьми, здійснюється переважно проти жінок.
  • Дискримінація на ринку праці: посади, на які законодавчо заборонено приймати жінок (в Україні список з 450 таких посад скасували лише в 2017 році[13]; Гендерний розрив в оплаті праці: зарплатня жінок, в середньому на до 30%, нижча, ніж у чоловіків на тих же посадах[14]. «Скляна стеля» — офіційно відсутній, але реально існуючий бар'єр, що обмежує підйом жінок по кар'єрній драбині[15];
  • Відсутність представництва у владі: навіть у країнах, перших за гендерною рівністю, жінок в парламенті на 20-25% менше, ніж чоловіків. В Японії лише 8% парламентарок.[16] Вирішити проблему покликані гендерні квоти.
  • Негативне висвітлення жінок у медіа (див. Мізогінія у мас-медіа): більшість головних героїв фільмів і книг — чоловіки. Жінки займають 40—50% робочих місць, проте серед персонажів фільмів їх лише 20-30%, при цьому жінки з меншими ролями.[17] Тест Бекдел оцінює художній продукт як несексистський, якщо дві персонажки розмовляють між собою не про чоловіків (за всю десятигодинну трилогію «Володаря перснів» такого не трапилося жодного разу).[18]
  • Недопредставлення жінок в інформаційному просторі включає й сексизм у Вікіпедії.
  • Сексуальна об'єктивація у мистецтві, рекламі, ЗМІ, відеоіграх.

Гендерні стереотипи[ред. | ред. код]

У суспільствах побутують уявлення про якості, "від природи" (не) притаманні жінкам, "жіночі" риси чи заняття. Ці уявлення можуть заважати жінкам займатися наукою, бізнесом, йти у владу, інженерію, ІТ-технологію, сприяти приниженню жінки в суспільному дискурсі та в повсякденні. Ось деякі з них:

  • «Жіноча логіка» — дуже розповсюджена думка про те, що мислення жінок базується на деяких принципово інших засадах, ніж в чоловіків. Такий стереотип є однією з причин того, що жінок значно рідше допускають до керівних посад в компаніях. Сучасні дослідження доводять, що між чоловічим і жіночим мозком немає принципової різниці в будові.[19]
  • «Слабкість жінок» — рішучість, сміливість і сила часто вважаються «чоловічими» якостями, тому потрапити на роботу, що потребує фізичного чи психологічного навантаження, для жінки значно складніше.
  • «Підвищена емоційність жінок»: чоловіки вважаються більш раціональними і не мають демонструвати емоції, а жінки — підвищено емоційними, що не прислуховується до раціональних аргументів. Через цей стереотип обом статям доводится стримувати нормальну емоційність — чоловікам через суспільний осуд, а жінкам через ризик отримати стигму істерії.[20]
  • «Сімейна роль» — розповсюджена думка, що всі жінки прагнуть одружитися і завести дітей. Через це, з одного боку, жінки, що не мають такого потягу, засуджуються суспільством чи жаліються як «неповноцінні», а з іншого, репродуктивний тиск підштовхує жінок жертвувати кар'єрою або особистим життям заради сім'ї.[21] Жінки з вільною сексуальною поведінкою (пошук і часта зміна сексуальних партнерів(-ок)) вважаються «неправильними» і також нерідко засуджуються оточуючими.
  • «Розум і наука» — оскільки відомо значно менше жінок-вчених, з цього робиться висновок, що жінки загалом менш здібні до науки, а іноді і такий, що вони в принципі менш розумні. Стереотип самопідтримується, стримуючи дівчат від занять наукою, через що науковиць і зараз в кілька разів менше, ніж науковців, і цей дисбаланс продовжує підтримувати думку про несхильність жінок до науки. Також на кількість жінок серед вчених впливають і інші чинники, в тому числі стереотипи, перераховані вище.[22] Див. Сексизм в освіті, Освіта жінок у STEM.

Існує безліч інших стереотипів — жінки вважаються більш балакучими, легковажними, меркантильними, хитрими...[20] Такі стереотипи стимулюють збереження гендерних ролей та гендерної нерівності в суспільстві.[23] Вони шкодять не тільки жінкам, а й сповільнюють розвиток суспільства в цілому, адже людський потенціал лишається невикористаним.[24][25]

Становище в суспільстві[ред. | ред. код]

Роль жінок в сучасному суспільстві з точки зору антропології і культурології стала предметом досліджень відомого німецького лікаря та етнографа Германа Генріха Плосса. Він опублікував фундаментальну працю «Жінка у природознавстві та етнографії»[26].

Відсоток студенток, які навчаються на інженерних, виробничих і будівельних програмах у ВНЗ в різних частинах світу

Жінки і освіта[ред. | ред. код]

Жінки і влада[ред. | ред. код]

Участь жінок в урядах за країнами світу

Див. також: Список жінок-глав держав та урядів, Перша леді, Гендерні квоти

  • Хатшепсут — п'ята фараонка Вісімнадцятої династії Стародавнього Єгипту. Більшістю єгиптологів вважається найуспішнішою з жінок-фараонів Єгипту.

Ринок праці та бізнес[ред. | ред. код]

Жінки і релігія[ред. | ред. код]

У воєнній справі[ред. | ред. код]

Західна культура[ред. | ред. код]

Довгий час у західній культурі існувала нерівність у правах чоловіка і жінки, частково пов'язана з особливостями релігійних звичаїв (наприклад, до недавнього часу в християнстві жінки не входили в клір). В наш час[коли?] у багатьох західних країнах (переважно, в країнах Європи, а також в США) спостерігається тенденція зрівнювання в правах. Зміни у ставленні до жінки в ХХ ст. на Заході найяскравіше характеризуються розвитком фемінізму (політично-громадський рух, спрямовані на боротьбу з сексизмом) та сексуальною революцією.

Мусульманські культури[ред. | ред. код]

Докладніше: Жінка в ісламі

За Кораном, жінка, неодноразово порівняна з «криницею Ібліса» (диявол в ісламі),повинна займати принижене становище в суспільстві..У мусульманських суспільствах цей припис суворо виконуєиться. В деяких східних мусульманських країнах чоловіки досі мають право на полігамію (звичай шанується, доступний перш за все, багатим чоловікам, здатним сплатити «калим» (плата за жінку її батькам). Також у деяких ісламських країнах права жінок обмежені юридично: в Саудівській Аравії їм заборонено водити автомобіль, бувати на публіці без супроводу родича-чоловіка, брати участь «в усьому, що пов'язане з музикою і костюмованими виставами».

За країнами[ред. | ред. код]

Становище жінок у різних країнах світу аналізують різні гендерні індекси. Комплексним виміром є, наприклад, Індекс гендерної рівності, поданий у щорічному Глобальному звіті про гендерний розрив.

Жінки в Україні[ред. | ред. код]

Докладніше: Жінки в Україні, Фемінізм в Україні

Фемінізм[ред. | ред. код]

Багаторічний керівник Німецької Демократичної Республіки Еріх Гонеккер та Анджела Девіс — одна з найактивніших феміністок 20 століття, правозахисниця, символ руху за права ув'язнених

Завдяки емансипації жінок, поштовхом до котрої став жіночий рух у Західній Європі, традиційна патріархальна структура суспільства поставлена під сумнів. Сьогодні жінки можуть вільно вибирати професію та користуються в більшості країн такими ж юридичними правами, як і чоловіки.

Поява фемінізму як теорії була підготовлена наступними інтелектуальними течіями Заходу: ліберальна філософія і теорія прав людини (Локк, Руссо та інші); соціалістична теорія, розгляд сексуальності та сексуальної поведінки людини в соціальному і політичному контексті (Фрейд, Райх, Маргарет Мід, філософи Франкфуртської школи: Маркузе і Адорно). Крім того, на феміністську думку великий вплив здійснили ідеології молодіжного протесту, боротьби афроамериканців за громадянські права, утопії контркультури, ідеї сексуальної революції.

Першим проявом масового поширення феміністичних ідей став суфражизм — рух за надання жінкам однакових з чоловіками виборчих прав (див. Жіноче виборче право), що зародився в Англії на межі ХІХ—ХХ ст. Також суфражистки виступали проти дискримінації жінок взагалі в політичному й економічному житті, активно застосовували ненасильницькі методи громадянської непокори.

Під «другою хвилею» фемінізму розуміють ідеї та дії, пов'язані з жіночою визвольним рухом, який почав розвиватися з 1960-х років і виступав за юридичну та соціальну рівність жінок і чоловіків. «Третя хвиля» стала продовженням «другої хвилі» і реакцією на її фактичну невдачу[джерело?]. Появу «третьої хвилі» відносять до 1990-го років. Див. Історія фемінізму.

Суспільний вклад[ред. | ред. код]

Докладніше: Жінки в суспільстві, Гендерна історія, Поверх спадщини, Жіночі нагороди

Наука і технології[ред. | ред. код]

Детальніше: Жінки в науці, Жінки у галузях STEM, Ефект Матильди, Список дослідниць та мандрівниць, Список винахідниць, Список жінок у математиці, Список ботанікинь, Список лауреаток Нобелівської премії

Космос[ред. | ред. код]

Докладніше: Жінки у космосі, Список космонавток

Спорт[ред. | ред. код]

Докладніше: Жіночий спорт

  • Лагно Катерина Олександрівна — Наймолодша жінка-гросмейстерка. В 12 років виконала норматив гросмейстера серед жінок, потрапивши до книги рекордів Гінесса.

Мистецтво[ред. | ред. код]

Докладніше: Жінки-мисткині, Феміністичне мистецтво, Феміністичний мистецький рух, Жіноче письмо, Жіночий епос

Культурний образ[ред. | ред. код]

Символіка[ред. | ред. код]

Існує кілька символів, що традиційно позначають жіноче:

  • Дзеркало Венери (♀) — символ планети та богині Венери (Афродіти) у вигляді кола з невеликим хрестом знизу, що нагадує дзеркало з ручкою. Використовується в біології, щоб позначати істот жіночої статі. Досить розповсюджений у популярній культурі, де використовується я у парі з символом Марса (♂), у місцях, де існують гендеровані варіанти інформації або предмету, так і самостійно, як символ фемінності, наприклад, у емблемі фемінізму. Серед алхіміків символ позначав мідь і трактувався як єдність Духу (коло) та Матерії (рівносторонній хрест). Існує також версія про середньовічний символ Венери без горизонтальної риски, котру додали пізніше з християнським символізмом; як і походження знака від древнього анкха, символа богині.
  • Інь — в давньокитайській філософії жіноче і чоловіче начало вважаються взаємопроникаючими і пов'язаними і часто візуалізуються у вигляді символа інь-ян. При цьому, чорна частина (інь) є символом жінки, а також темряви, вологості і холоду. Існує ще кілька пар, що мають такі значення: пуруша і пракріті в індуїзмі, аніма і анімус у Юнга, Ор і Клі у каббалі.
  • Рожевий колір — зараз вважається традиційним для жінок, проте в реальності ця асоціація стала популярною лише в ΧΧ столітті.[27]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жінка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Жона // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.
  4. Webster's New World Dictionary, Second College Edition, entry for "woman". 
  5. dictionary.reference.com. 
  6. The Woman's Bible, By Elizabeth Cady Stanton and the Revising Committee, 1898. 
  7. Англійська Вікіпедія. 
  8. Евгений Азеев, Светлана Кузина. Девочки рождаются ближе к экватору
  9. Константин Красовский, директор Украинского информационного центра по проблемам алкоголя и наркотиков: Почему в Украине вымирают люди среднего возраста?. Архів оригіналу за 6 січень 2012. Процитовано 11 вересень 2010. 
  10. CIA — The World Factbook 2009 — Life expectancy at birth
  11. Женщина, Сексологическая энциклопедия
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 листопада 2012. Процитовано 19 вересня 2016. 
  13. Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок
  14. Розрив у заробітній платні у Євросоюзі в 2014 році
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 січень 2017. Процитовано 19 вересень 2016. 
  16. Global Gender Gap report 2014
  17. GENDER BIAS WITHOUT BORDERS(англ.)
  18. 10 Famous Films That Surprisingly Fail The Bechdel Test(англ.)
  19. Sex beyond the genitalia: The human brain mosaic
  20. а б [1]
  21. [2]
  22. Экологические модели объяснили, почему в науке мало успешных женщин
  23. [3]
  24. [4]
  25. Why sexism is bad for the economy (англ.)
  26. Плосс Г. Женщина: Монография. Кн. I. — Сыктывкар-Киров, «Вятка». 1995.
  27. [5]

Посилання[ред. | ред. код]

Для подальшого читання