Жінки під час російського вторгнення в Україну 2022 року

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Докладніше: Жінки в російсько-українській війні (з 2014) та Жінки у війні на сході України
Українська поліцейська з двома жінками в Києві 16 березня 2022
Частина серії
Жінки і війна
Портал Проєкт Стиль
Російсько-українська війна
Передумови та причини
Основні теми
Схожі теми
Проєкт і портал
Проєкт • Портал

Жінки України активно беруть розмаїту участь від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року[1][2][3][4][5]: у Збройних силах, волонтерському русі, в тилу, в мирних акціях та протестах і у міжнародній адвокації України.

Перша леді України Олена Зеленська заявила, що «наш опір, як і наша майбутня перемога, набули виразно жіноче обличчя», і висловила шану українським жінкам за службу в армії, виховання дітей у військовий час та надання основних послуг[6].

Військовички[ред. | ред. код]

Докладніше: Жінки в Збройних силах України, Жінки в російсько-українській війні (з 2014) та Жінки у війні на сході України

З початком російсько-української війни в 2014 році відбулося значне зростання ролі жінок в українському війську, включаючи доступ до посад, які були раніше зарезервовані лише для чоловіків. Вони стали доступними і для жінок, а загальна кількість жінок, які приєдналися до Збройних сил України, зросла більш ніж вдвічі[7]. Однак дискримінація та переслідування залишилися серйозними проблемами в середовищі українських військових. У відповідь розгорнувся жіночий волонтерсько-мілітарний рух (з такими ініціятивами, як Жіночий ветеранський рух, Невидимий батальйон, Українська Жіноча Варта).

У відповідь на вторгнення значна кількість жінок зголосилася воювати у складі ЗСУ[8][9][10][11][12]. Міа Блум і Софія Москаленко з Університету штату Джорджія заявили, що «українські жінки історично мали незалежність, яка не поширена в інших частинах земної кулі», і що «Україна пропонує унікальне уявлення про роль, яку жінки можуть відігравати у захисті нації та як власне лідерки»[13].

Жіночі втрати Збройних сил України з початку російського вторгнення 2022 року
п/п Прізвище, ім'я, по-батькові Звання/посада Дата народження Дата смерті Місце смерті
1. Шорис Ольга Павлівна[14] старший солдат,

14-та радіотехнічна бригада (Україна), 141-а окрема радіолокаційна рота

1978 24.02.2022 с. Липецьке, Одеська область
2. Косар Лілія Ігорівна[15] солдат,

14-та радіотехнічна бригада (Україна), 141-а окрема радіолокаційна рота

1978 24.02.2022 с. Липецьке, Одеська область
3. Скурат Тетяна Валентинівна[14] солдат,

14-та радіотехнічна бригада (Україна), 141-а окрема радіолокаційна рота

1987 24.02.2022 с. Липецьке, Одеська область
4. Процишина Наталія Андріївна солдат,

14-та радіотехнічна бригада (Україна), 141-а окрема радіолокаційна рота

1978 24.02.2022 с. Липецьке, Одеська область[16]
5. Барбул Вікторія Вікторівна[17] старший солдат,

14-та радіотехнічна бригада (Україна), 141-а окрема радіолокаційна рота

1986 24.02.2022 с. Липецьке, Одеська область
6. Гуцол Лариса Миколаївна[16] старший солдат,

14-та радіотехнічна бригада (Україна), 141-а окрема радіолокаційна рота

1975 24.02.2022 с. Липецьке, Одеська область
7. Гордієнко Юлія Андріївна[18] майор,

Медична служба ЗСУ (підрозділ не встановлений)

29.12.1986 24.02.2022
8. Кутішевська Людмила Русланівна[16] старший солдат,

14-та радіотехнічна бригада (Україна), 141-а окрема радіолокаційна рота

1993 24.02.2022 с. Липецьке, Одеська область
9. Шапорова Наталія Миколаївна[16] солдат,

14-та радіотехнічна бригада (Україна), 141-а окрема радіолокаційна рота

1986 24.02.2022 с. Липецьке, Одеська область
10. Беріна Олена Віталіївна[16] солдат,

14-та радіотехнічна бригада (Україна), 141-а окрема радіолокаційна рота

1979 24.02.2022 с. Липецьке, Одеська область
11. Стратон Алла Вікторівна[16] старший cолдат,

14-та радіотехнічна бригада (Україна), 141-а окрема радіолокаційна рота

1970 24.02.2022 с. Липецьке, Одеська область
12. Добровольська Олена Миколаївна[16] старший cолдат,

14-та радіотехнічна бригада (Україна), 141-а окрема радіолокаційна рота

1984 24.02.2022 с. Липецьке, Одеська область
13. Анатій Віра Юріївна[19] лейтенант,

ВМС України (підрозділ не встановлений)

28.07.1985 24.02.2022 Чорне море
14. Іващенко Наталія Леонідівна[20] головний корабельний старшина, військова медсестра медпункту військової частини ЗС України (підрозділ — не уточнено) 1972 24.02.2022 Київська область

Журналістки[ред. | ред. код]

Жінки відіграють важливу роль як журналістки під час російського вторгнення[21][22]. Лінн Елбер з Associated Press заявила, що «присутність жінок, які висвітлюють події в Україні, відбувається на тлі традиційних ролей та очікувань», але ця присутність «змінила природу репортажів про війну. Вони охоплюють тактику війни, але дають рівні міра до її плати[що?]». Станом на 23 березня двоє з п'яти журналістів, загибель яких під час російського вторгнення підтверджена, були жінками: Олександра Кувшинова та Оксана Бауліна[23][24].

Журналістки зіткнулися з особливими труднощами під час російського вторгнення. Foreign Policy цитує журналістку Українського радіо Ірину Славінську, яка сказала після смерти Кувшинової: «На жаль, це часто трапляється з українськими журналістками на війні», які, за її словами, змушені обирати між тим, чи залишитися в зоні конфлікту, щоб працювати, чи втекти зі своїми родинами, на додаток до загрози сексуального насильства[25].

Українські біженки на мітингу в Кракові, 2022

Жінки в культурній дипломатії[ред. | ред. код]

Жінка з травмами обличчя після ракетної атаки Києва 18 березня 2022

Військові злочини та насильство проти жінок[ред. | ред. код]

Докладніше: Сексуальне насильство під час російсько-української війни, Насильство проти жінок в Україні та Воєнні злочини під час війни Росії проти України (2022)

Від початку вторгнення російська армія чинить згвалтування українок усіх вікових груп на тимчасово окупованих територіях, використовуючи сексуальне насильство як зброю війни[26][27]. Українські народні депутатки Леся Василенко, Альона Шкрум, Марія Мезенцева та Олена Хоменко заявили, що більшість літніх жінок в окупованих Росією містах були страчені після зґвалтування або вдалися до самогубства[28].

Маріупольська міська рада заявила, що російські війська примусово депортували з міста до Росії кілька десятків тисяч українських жінок і дітей[29].

Авіаудар по лікарні в Маріуполі був спрямований по пологовому відділенню[30].

Цивільні українки[ред. | ред. код]

Цивільні українки зіткнулися зі значними небезпеками та проблемами під час війни[31][32][33]. Ромки стикалися з особливим рівнем дискримінації, часто їм відмовляли у статусі внутрішньо переміщених осіб[34].

Криза в освіті[ред. | ред. код]

Див. також: Жіноча освіта в Україні

Порушене функціонування системи освіти перекладає на матерів завдання домашнього навчання. Особливо постраждали ромки, оскільки їхня освіта не заохочувалася і до вторгнення[35].

Репродуктивне здоров'я[ред. | ред. код]

Репродуктивне здоров'я, включаючи охорону здоров'я вагітних, в Україні зазнало значних порушень через російське вторгнення[36]. Міжнародна федерація з прав людини заявила, що російське вторгнення «справляє серйозний вплив на жінок, дівчат і маргіналізоване населення в Україні та ставить під загрозу їхнє сексуальне та репродуктивне здоров'я та права»[37]. Керолайн Нокс, голова Комітету з питань жінок і рівності британського парламенту, заявила, що «жінки, які врятувалися від війни, втратили доступ до важливих медичних послуг. Вагітні та годуючі жінки часто не можуть отримати доступ до життєво важливих допологових та післяпологових послуг або знайти місця для безпечних пологів»[38].

Сурогатні матері в Україні також повідомили про серйозні проблеми, викликані російським вторгненням[39][40][41].

Попри це, навіть поширення інформації про зґвалтування українок, у Україні з'являлися антиабортні петиції.

Українські біженки та переселенки[ред. | ред. код]

Див. також: Біженці та вимушені переселенці російсько-української війни (з 2014) та Міграційна криза унаслідок російсько-української війни

Жінки становлять більшу частку українських біженців, які тікають від війни[42]. Юлія Гріс, єдина раввинка в Україні, була змушена покинути країну через російське вторгнення[43].

Дискримінація та насильство проти українських біженок[ред. | ред. код]

Біженки також стикалися з дискримінацією та сексуальним насильством за межами України. 22 березня Amnesty International заявила, що «з'являються повідомлення про ґендерне насильство щодо жінок і дівчат, які викликають особливе занепокоєння» з точки зору захисту біженців у Польщі. Польські правозахисні групи «спостерігали, як чоловіки в Любліні агресивно наближаються до жінок з України, пропонуючи їм транспорт та проживання»[44].

Рухи проти абортів у Польщі також націлили на українських біженок свою пропаганду та дезінформацію[45].

Інше[ред. | ред. код]

У збройних силах РФ[ред. | ред. код]

Міноборони РФ за весь період повномасштабної війни визнало загибель лише однієї жінки-військовослужбовця окупаційної армії РФ, 35-ти річної єфрейторші Анастасії Савицької. Вона служила у російській армії з 18-річного віку. Поїхати на війну вона зголосилася самостійно[46].

У російському антивоєнному русі[ред. | ред. код]

Жінки зіграли значну роль в антивоєнних протестах 2022 року в Росії[47][48][49][50][51]. Феміністський антивоєнний спротив був започаткований після початку вторгнення. Група очолила акції протесту до Міжнародного жіночого дня, протестуючи біля монументів німецько-радянської війни в кількох містах РФ[52]. Проти війни виступив і Союз комітетів солдатських матерів Росії[53][54][55]. «Медуза» заявила, що «здебільшого цим жінкам загрожує справжнє насильство та серйозне ув'язнення»[56]. Жінки та ґендерні меншини, які протестували проти війни, зазнали жорстокости з боку російської поліції, включаючи погрози секснасильством[57][58].

Транс-жінки[ред. | ред. код]

Докладніше: Права ЛГБТ в Україні

Трансґендерні та небінарні жінки зіткнулися з дискримінацією в результаті війни[59]. Транс-жінки, які намагалися виїхати з України, стикалися з необхідністю роздягатися і фізичними оглядами на контрольно-пропускних пунктах, їм забороняли виїхати як біженкам[60][61]. У деяких випадках трансґендерам рекомендували не мати при собі посвідчення особи, щоб уникнути переслідувань під час спроби виїхати з України. Деякі транс-люди, які застрягли в Україні, повідомили, що збільшення доступної зброї через російське вторгнення призвело до збільшення насильницьких погроз щодо транс-людей[62][63][64].

Див. також[ред. | ред. код]

Література та посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Kelleher, Patrick (18 березня 2022). Russian bombs kills 'heroic, brave and courageous' Ukrainian LGBT+ activist. PinkNews (en-GB) . Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  2. ↑ Baker, Faima (8 березня 2022). 5 Women To Follow On Social Media For An Insight Into Ukrainian Life Right Now. HuffPost (англ.). Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  3. ↑ Adebahr, Cornelius (21 березня 2022). What Germany’s turning point means for its feminist foreign policy. Politico (амер.). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  4. ↑ Moaveni, Azadeh; Nagarajan, Chitra (15 березня 2022). Another deeply gendered war is being waged in Ukraine. Al Jazeera (англ.). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  5. ↑ Olmstead, Molly (3 березня 2022). How Women Forced Ukraine to Welcome Them Into the Military. Slate (англ.). Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  6. ↑ Willsher, Kim (22 березня 2022). Olena Zelenska thanks other first ladies for supporting Ukraine. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022. Our resistance, as our future victory, has taken on a particularly feminine face. Women are fighting in the army, they are signed up to territorial defence [units], they are the foundation of a powerful volunteer movement to supply, deliver, feed ... they give birth in shelters, save their children and look after others' children, they keep the economy going, they go abroad to seek help. Others are simply doing their jobs, in hospitals, pharmacies, shops, transport, public services ... so that life continues.”
  7. ↑ Women are changing the face of armed forces in Ukraine. UN Women | Europe and Central Asia (англ.). Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 17 липня 2021.
  8. ↑ https://time.com/6159261/women-ukraine-war-russia/ [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.] [голе посилання]
  9. ↑ O'Grady, Siobhán (18 березня 2022). Ukrainian women stand strong against Russian invaders. Washington Post. Архів оригіналу за 24 грудня 2022. Процитовано 19 лютого 2023. (англ.)
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ https://inews.co.uk/news/world/russia-ukraine-women-volunteers-enlist-ukrainian-army-russia-invasion-threat-escalates-1442651 [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.] [голе посилання]
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ а б На Одещині російські окупанти вбили 18 осіб. 24.02.2022, 12:59 [Архівовано 8 березня 2022 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Указ Президента України № 145/2022 від 18 березня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
  16. ↑ а б в г д е ж Указ Президента України № 145/2022 від 18 березня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  17. ↑ Вічна пам`ять загиблим військовим ВЧ 0173. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  18. ↑ Зеленський нагородив 70 українських Героїв. Частину відзначили посмертно (список)
  19. ↑ Анатій Віра Юріївна
  20. ↑ Указ Президента України від 4 березня 2022 року № 105/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  21. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  23. ↑ Ukraine war: Russian journalist Oksana Baulina killed in Kyiv shelling. BBC News. 23 березня 2022. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022. (англ.)
  24. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  25. ↑ Kassova, Luba; Scharff, Xanthe (20 березня 2022). Ukrainian Women on the Front Lines but Not in the Headlines. Foreign Policy (амер.). Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  26. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  27. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  28. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  29. ↑ Ukraine crisis: claims Mariupol women and children forcibly sent to Russia. The Guardian. 20 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022. (англ.)
  30. ↑ Rouan, Joey Garrison and Maureen Groppe, Rick (9 березня 2022). 'Horrifying.' Russia strike on Ukraine maternity hospital draws outrage as civilian war toll rises. USA Today. Архів оригіналу за 22 травня 2023. Процитовано 16 жовтня 2023. (англ.)
  31. ↑ Ukrainian women find themselves bearing the cost of endless war. The World from PRX. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 27 березня 2022.
  32. ↑ Nidzvetska, Svitlana; Rodriguez-Llanes, Jose M.; Aujoulat, Isabelle; Gil Cuesta, Julita; Tappis, Hannah; van Loenhout, Joris A. F.; Guha-Sapir, Debarati (9 січня 2017). Maternal and Child Health of Internally Displaced Persons in Ukraine: A Qualitative Study. International Journal of Environmental Research and Public Health. 14 (1): 54. doi:10.3390/ijerph14010054. PMC 5295305. PMID 28075363.
  33. ↑ 'Failed By The System': Women In Eastern Ukraine At 'Heightened Risk' Of Gender-Based Violence. RadioFreeEurope/RadioLiberty. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
  34. ↑ Roma women and girls in war zones need special protection. 7 квітня 2021. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
  35. ↑ Rapid gender analysis in Ukraine reveals different impacts and needs of women and men. UN Women – Headquarters (англ.). 5 квітня 2022. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022. As of 25 March, according to OCHA, more than 10 million people had been forcibly displaced by the war in Ukraine, with more than 3.7 million fleeing to neighbouring countries – 90 per cent of whom are women and children.
  36. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  37. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  38. ↑ https://www.politicshome.com/thehouse/article/war-in-ukraine-is-exacerbating-gender-inequalities-women-and-girls-must-be-at-the-forefront-of-our-international-development-strategy [Архівовано 18 березня 2022 у Wayback Machine.] [голе посилання]
  39. ↑ ‘Will the babies be left in a war zone?' The terrified Ukrainian surrogates – and the parents waiting for their children. The Guardian. 10 березня 2022. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022. (англ.)
  40. ↑ In a Kyiv Basement, 19 Surrogate Babies Are Trapped by War but Kept Alive by Nannies. The New York Times. 12 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022. (англ.)
  41. ↑ Ukraine: Impossible choices for surrogate mothers and parents. BBC News. 22 березня 2022. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022. (англ.)
  42. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  43. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  44. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  45. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  46. ↑ У Росії заявили про загибель у війні проти України першої російської військовослужбовиці
  47. ↑ Ludwig, Mike (18 березня 2022). Women Are Leading Russia’s Antiwar Protests — and They’re in Putin’s Crosshairs. TruthOut. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  48. ↑ Ukrainian, Belarusian, and Russian Women in the Anti-War Movement. Wilson Center (англ.). 23 березня 2022. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  49. ↑ https://www.opendemocracy.net/en/5050/how-russian-feminists-are-opposing-the-war-on-ukraine/ [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.] [голе посилання]
  50. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  51. ↑ https://inews.co.uk/news/world/russian-mothers-confront-regional-governor-saying-putin-using-their-son-as-cannon-fodder-in-ukraine-war-1502118 [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.] [голе посилання]
  52. ↑ Russian Feminists Stage Anti-War Protests in 100 Cities. The Moscow Times. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
  53. ↑ Sauer, Pjotr (2 березня 2022). 'Just a sea of tears': the group helping anxious mothers of Russian soldiers. [The Guardian. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  54. ↑ 'Our sons were sent to Ukraine as cannon fodder': Furious Russian mothers face down Kremlin. The Daily Telegraph. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022. (англ.)
  55. ↑ https://www.opendemocracy.net/en/odr/russia-ukraine-invasion-putin-flails-future-outcome-china-mothers-troops/ [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.] [голе посилання]
  56. ↑ Illing, Sean (11 березня 2022). "The alarmists were right all along": A Moscow journalist on Putin and the new Russian reality. Vox (англ.). Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  57. ↑ Moscow police beat and torture women after anti-war protests. openDemocracy. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
  58. ↑ Russia: Brutal Arrests and Torture, Ill-Treatment of Anti-War Protesters. Human Rights Watch. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
  59. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  60. ↑ ‘I will not be held prisoner': the trans women turned back at Ukraine's borders. The Guardian. 22 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022. (англ.)
  61. ↑ https://www.cbc.ca/news/world/lgbtq-ukrainiane-war-1.6382323 [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.] [голе посилання]
  62. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  63. ↑ https://www.latimes.com/world-nation/story/2022-03-03/lgbt-ukrainians-are-terrified-of-a-life-under-russia-where-homophobia [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.] [голе посилання]
  64. ↑ https://www.pinknews.co.uk/2022/03/01/ukraine-russia-war-lgbt-human-rights-nah-mir-center/ [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.] [голе посилання]
Нема зображення
Ця стаття недостатньо ілюстрована. Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жінки_під_час_російського_вторгнення_в_Україну_2022_року&oldid=41704177