Жінки у розвитку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Жінки у розвитку (англ. Women in development (WID)) — це підхід у руслі гендерної політики до проєктів розвитку, що з’явився в 1960-х роках, який закликає розглянути жіночі проблеми в проєктах розвитку. Це інтеграція жінок у світову економіку шляхом покращення їх статусу та сприяння загальному розвитку. Пізніше підхід щодо Гендеру та розвитку (ГІР) запропонував більше акцентувати увагу на гендерних відносинах, а не бачити проблеми жінок у відриві[1].

Концепція[ред. | ред. код]

В Африці одним з перших, хто визнав важливість жінок у сільському господарстві, був Герман Бауман[en] в 1928 році, з його класичною статтею «Розділ праці за африканською культурою мотики» (англ. The Division of Work According to African Hoe Culture). Kaberry опублікував дослідження, яке цитується про жінок у Камеруні в 1952 році, і емпіричні дані про чоловічу та жіночу діяльність були задокументовані в нігерійських какао-фермерах, опублікованих у 1956 році Galletti, Baldwin та Dina. [2] Піонерська роль Естер Босеруп[en] в ролі економічного розвитку привернула більше уваги до важливості ролі жінок у аграрній економіці та недостатнього узгодження проєктів розвитку з цією реальністю.[3] У передмові до своєї книги Босеруп писала, що «у величезній та постійно зростаючій літературі про економічний розвиток роздуми щодо конкретних проблем жінки мало і далеко» [4]. Вона показала, що жінки часто виконували більше половини сільськогосподарських робіт, в одному випадку - близько 80%, і що вони також відігравали важливу роль у торгівлі.[2]

В інших країнах жінки сильно зайняті. За даними перепису населення 1971 року в Індії, жінки становили 48,2% населення, але лише 13% економічної активності. Жінки були виключені з багатьох видів офіційної роботи, тому 94% жіночої робочої сили зайнято в неорганізованому секторі, зайнятому в сільському господарстві, агролісовому господарстві, рибному господарстві, ремеслі тощо.[5] З ростом обізнаності з жіночими питаннями, у 1970-х розробники планували намагатися краще інтегрувати жінок у свої проєкти, щоб зробити їх більш продуктивними [3] . Підхід WID спочатку прийняв існуючі соціальні структури в країні-реципієнті та розглядав, як краще інтегрувати жінок до існуючих ініціатив розвитку.[6]Безпосередньою метою було підвищення продуктивності та заробітку жінок. [7]

Діяльність[ред. | ред. код]

Програма розвитку ООН (ПРООН) створила спеціальний відділ для жінок у розвитку, пропагуючи конкретні дії для забезпечення участі жінок у проєктах ПРООН [8]. Документ Організації Об'єднаних Націй про Міжнародну стратегію розвитку третього десятиліття розвитку ООН, виданий у 1980 р., визнав низку проблем «Жінки у розвитку». Вона закликала жінок грати активну роль у всіх секторах та на всіх рівнях Програми дій, прийнятої Всесвітньою конференцією Десятиліття ООН для жінок, як агентів, так і бенефіціарів. Політика в галузі індустріалізації, продовольства та сільського господарства, науки і техніки та соціального розвитку повинна включати жіночу стать [9].

У звіті Центру розвитку ОЕСР за 1985 рік було досліджено широкий зразок проєктів розвитку, спрямованих на жінок. Він зробив висновок, що багато хто був занадто орієнтований на добробут. У ньому сказано, що «майбутні проєкти повинні уникати підходу до економіки вдома та зосереджуватись на заходах, що приносять дохід, які мають відношення та корисні для жінок-учасниць». Він також відзначив брак інформації про ролі та діяльність жінок та закликав до розширення досліджень як вкладів у проєкти розвитку.[10]

Гарвардська аналітична структура[en] намагалася вирішити ці проблеми. Структура бере свій початок у 1980 році з проханням до Гарвардського університету про підготовку Світового банку з питань WID. Джеймс Остін, який був добре відомий навчанням з методичних випадків у Гарварді, очолював команду з трьома жінками, досвідченими у роботі з WID: Кетрін Оверхолт, Мері Андерсон та Кетлін Хмар. Вони стали називатися «Гарвардською командою».[11]Структури були розроблені Гарвардським інститутом міжнародного розвитку у співпраці[en] з офісом WID USAID, і вперше був описаний у 1984 році Кетрін Оверхолт та іншими. Це було одним із самих ранніх подібних структур.[12] Вихідним пунктом для цієї основи було припущення, що для проєктів допомоги в розвитку має економічний сенс виділяти ресурси жінкам, а також чоловікам, що зробить розвиток більш ефективним - позиція, названа «підходом до ефективності».[13]

У листопаді 1990 р. лідери країн Асоціації регіонального співробітництва Південної Азії (SAARC) схвалили рекомендації другої міністерської зустрічі SAARC «Жінки у розвитку», яка відбулася в червні 1990 р., Погодившись, що 1991–2000 рр. слід дотримуватися як «Десятиріччя SAARC дівчат». Було прийнято широке коло рекомендацій щодо покращення розвитку дівчат.[14]

Критика[ред. | ред. код]

Обґрунтованість основних припущень підходу WID деякі критикують, а інші вважають, що він недостатньо розроблений.[15]Остання група каже, що вона ігнорує більші соціальні процеси, які впливають на життя жінок та їх репродуктивну роль.[3] Підхід не стосується першопричин гендерної нерівності. [16] Підхід щодо гендерних питань та розвитку (ГІР) у 1980-х роках намагався усунути проблему, використовуючи гендерний аналіз[en] для розробки більш широкого погляду. [3] Підхід більше стосується стосунків, способів участі чоловіків і жінок у процесах розвитку, а не суворої уваги до жіночих питань.[7]

У статті 1988 року «Жінки в розвитку: визначення проблем» (англ. Women in Development: Defining the Issues) для Світового банку Пол Коллер стверджував, що гендерно нейтральна державна політика може бути неадекватною, а для більш ефективного усунення проблем може знадобитися гендерна політика [16]. Принаймні в деяких країнах жінки все активніше беруть участь у фінансовому бюджеті та управлінні, і після Пекінської конференції 1995 року щодо жінок спостерігається сплеск гендерного бюджетування [17].

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]