Жіноча білизна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жіноча білизна

Як і одяг взагалі, жіноча спідня білизна є віддзеркаленням моди відповідної епохи. З другої половини XX століття жіноча нижня білизна перестає бути суто потаємною, велелюдний її показ більше не вважається чимось непристойним і поганим, а саме ― білизна набуває більш естетичних/еротичних властивостей й інколи стає майже витвором мистецтва. Французьким модельєром Шанталь Томассо була запропонована концепція «верхньої нижньої білизни» — спідня білизна, як і інші види одягу, стала засобом самовираження.

Етимологія[ред. | ред. код]

Українське слово білизна, походить від назви виробів з тканин (у давнину переважно білих) для надягання на тіло чи на постіль.[1]

Назва виробу англ. lingerie — слово, взяте безпосередньо з французької мови, що означає нижню білизну, і використовується винятково для позначення найбільш легких предметів жіночої нижньої білизни.[2][3] Французьке слово у первинній формі походить від французького слова linge, яке означає «білизна» або «одяг». Слово «білизна» вперше було використано для позначення нижньої білизни та бюстгальтерів 1922 року.[4] Невимушене його використання, означає зовні привабливий або навіть еротичний одяг. Хоча більшість нижньої білизни призначено для носіння жінками, деякі виробники тепер (2000-і) розробляють нижню білизну для чоловіків.

Походження[ред. | ред. код]

Задум нижньої білизни, як зовнішньо привабливого нижнього одягу, з'явився наприкінці дев'ятнадцятого століття. Леді Дафф-Гордон (Люсіль) була першою у розробці нижньої білизни, яка звільнила жінок від більш обмежувальних корсетів. Протягом першої половини 20-го століття, жінки носили нижню білизну з трьох основних причин: щоби змінити власний зовнішній вигляд (спочатку за допомогою корсетів, а згодом за допомогою поясів або бюстгальтерів), з охайності і для скромності. До винаходу криноліну жіноча нижня білизна часто була дуже розлогою та громіздкою.

Наприкінці 19 століття корсети стали меншими, менш громіздкими та більш обтяжливими, і їх поступово витіснив бюстгальтер, вперше запатентований у 20 столітті Мері Фелпс Джейкоб. Коли почалася Перша світова війна, жінки виконували робочі завдання чоловіків, створюючи попит на більш зручну нижню білизну. Виробники стали використовувати більш легкі і дихальні тканини. 1935 року, бюстгальтери були доповнені м’якими чашечками, щоби зробити маленькі груді більшими, а за три роки були представлені бюстгальтери на кісточках, що утворювали бюст який стирчить. Також відбулося повернення до тонкої талії, досягнутої за допомогою поясів. Жінка 1940-х була худорлявою, але мала пишні стегна та загострені груді. У 1960-х роках жіноча статура була розкріпачена разом із суспільними звичаями. На вигляд, це були підліткові груді, стрункі стегна та надзвичайна худорлявість. Андре Курреж був першим, хто зробив наголос на моду з молодіжної культури, коли його колекція 1965 року представила андрогінні фігури та образ сучасної жінки, яка відчуває себе природно у власному тілі.[5]

У 20-му столітті нижня білизна ставала все меншою і більш прилеглою. У 1960-х виробники нижньої білизни, такі як Frederick's of Hollywood, починають прикрашати нижню білизну. Виробництво нижньої білизни розширилося в 21-му столітті з моделями, які застосовувалися як верхній одяг. Французи називають це «dessous-dessus», що означає щось подібне на «внутрішній одяг, як верхній одяг».[6]

З усіх видів одягу, жіноча нижня білизна вирізняється найбільшим розмаїттям типів і фасонів, серед яких:

Спортивний одяг римлянок, ІV ст. нашої ери. Мозаїка, Вілла Романа дель Казале- змагання серед дівчат із врученням корони, і пальмової гілки, переможниці.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. БІЛИЗНА – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 18 вересня 2022. 
  2. Pocket Oxford-Hachette French Dictionary: French-English. 1 січня 2010. doi:10.1093/acref/9780191739545.001.0001. Процитовано 18 вересня 2022. 
  3. 1868-1934., Chevalley, Abel, (1977). The Concise Oxford French dictionary. Claredon Press. OCLC 640937269. 
  4. Kerr-Berry, Julie (2008-07). Female Dancing Bodies in a Post-Feminist Era: Burn Your Brassiere Meets the “Push-up Bra”. Journal of Dance Education 8 (3). с. 99–101. ISSN 1529-0824. doi:10.1080/15290824.2008.10387366. Процитовано 18 вересня 2022. 
  5. Coomes, Oliver T. (2003). Brookfield, H. 2001. Exploring Agrodiversity. Columbia University Press, New York, New York, USA.. Conservation Ecology 7 (1). ISSN 1195-5449. doi:10.5751/es-00464-070104. Процитовано 18 вересня 2022. 
  6. May, Gareth (2012). Man of the world. London: Square Peg. ISBN 978-1-4090-4188-7. OCLC 1280802716.