Збройні сили Російської Федерації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з ЗС РФ)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Збройні сили Російської Федерації
рос. Вооружённые силы Российской Федерации
Емблема Збройних сил Російської Федерації
Емблема Збройних сил Російської Федерації
Прапор Збройних сил Російської Федерації
Прапор Збройних сил Російської Федерації
Види збройних сил
Сухопутні війська
Військово-морський флот
Повітряно-космічні сили
Ракетні війська СП
Повітряно-десантні війська
Сили спеціальних операцій
Штаб Москва
Командування
верховний головнокомандувач Президент
Володимир Путін
Міністр оборонигенерал армії
Сергій Шойгу
Начальник генерального штабугенерал армії
Валерій Герасимов
Людські ресурси
Вік18—27 років[1]
Призов12 місяців (2014)[1]
Населення у
призовному віці
34.765.736 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
35.410.779 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Придатних для
військової служби
22.597.728 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
23.017.006 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Щорічно досягають
призовного віку
696.768 ч. (оц. 2010[1]),
664.847 ж. (оц. 2010[1])
Активні службовці766.055 (2014)[2]
1 150 628 (2023)[3]
Резерв2.485.000 (2013)[4]
Витрати
Бюджет
$ 60.400.000.000 (2015)[5]
Відсоток у ВВП3,49 % (2014)[1]
Промисловість
Національні постачальники
Річний імпорт
Річний експорт$ 15.700.000.000 (2013)
Історія
Однострої та звання
Військові звання Росії
Нагороди
Військові нагороди Росії

Збройні сили Російської Федерації у Вікісховищі

Збро́йні си́ли Росі́йської Федерáції (абревіатура; ЗС РФ) (рос. Вооружённые силы Российской Федерации) — російська терористична армія, створена за наказом Бориса Єльцина від 7 травня 1992 року, яким він створив Міністерство оборони РФ та підпорядкував йому радянські збройні формування на території РФ.

Чисельність активних Збройних сил — 771 тис. осіб (4-ті у світі)[6]. Військові резерви становлять близько 2 млн осіб,[7] у напіввійськових формуваннях перебуває 359 100 осіб. Загальна чисельність військовослужбовців — 3 396 100 осіб (8-мі у світі).

Головнокомандувачем Збройних сил є Президент РФ (Володимир Путін).

У Росії існує загальна військова повинність для чоловіків 18-27-ми років з терміном служби — 1 рік. Планувалося довести кількість військових за контрактом до 70 % у 2010 році.

Військовий бюджет Росії на 2008 рік становив 956 млрд рублів ($ 36,8 млрд у цінах 2008 року), на 2010 — 1 трлн. 320 млрд рублів ($ 52 млрд у цінах 2010 року). У 2012 році планувалося близько 1 трлн. 540 млрд рублів ($ 64 млрд у цінах 2012 року).

17 листопада 2017 р. президент Путін підписав указ № 555 «Про встановлення штатної чисельності Збройних сил Російької Федерації», яким чисельність Збройних сил РФ визначена в 1 902 758 одиниць, у тому числі 1 013 628 військовослужбовців. Указ став чинним 1 січня 2018 року.[8][9]

Від 1 січня 2023 року встановлено штатну чисельність Збройних сил Російської Федерації в кількості 2 039 758 одиниць, у тому числі 1 150 628 військовослужбовців.[3]

Історія

[ред. | ред. код]

У лютому 2018 року було оголошено, що в ЗС Росії мають намір відновити політичне управління й посади політруків. Нову-стару структуру будуть створювати на основі вже наявного управління з роботи з особовим складом. Вона буде наділена широкими повноваженнями.[10]

Державне оборонне замовлення на 2018 рік склало 1,5 трлн російських рублів (близько $ 28 млрд). Збройні сили мають отримати 160 літаків, 10 човнів, 14 систем космічного базування. Сухопутні війська отримають 500 одиниць ракетного та артилерійського озброєння на броньованому шасі[11].

Підрозділи повітряно-космічних сил мають отримати нові Су-34, Су-35С та Су-30С, гелікоптери Мі-28 та Ка-52. Підрозділи протиповітряної оборони мають отримати С-400 та Панцир-С[11].

У травні 2019 року в збройних силах РФ впроваджена нова посада — головний сержант. Про те, що в армії може з'явитися така посада, заступник міністра оборони РФ Микола Панков говорив ще 2011 року.

Аналогічна посада існує в країнах НАТО, де головний сержант координує та контролює сержантський корпус. У США сержант також є радником міністра оборони і голови об'єднаного комітету начальників штабів.[12]

Склад

[ред. | ред. код]

Збройні сили Російської Федерації складаються з:

Військові формування, які не підпорядковані Міністерству оборони РФ складаються з:

Військова присутність за кордоном

[ред. | ред. код]

Станом на лютий 2023 року, згідно повідомлення міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса в ефірі ВВС Radio 4, 97 % усієї російської армії знаходиться в Україні[13][14].

Новий поділ на військові округи, який діє з 1 грудня 2010 року

Сухопутні війська поділені за 4-ма військовими округами — оперативно-стратегічними командуваннями:

Чисельність — 395 000 осіб (2006), з яких 190 тис. призовників. До складу наземних сил входять 35 тис. військових Повітряно-десантних військ.

Військово-морські сили Росії, Військово-морський флот Росії ділиться на 4 окремих флоти та Каспійську флотилію:

Генеральний штаб Збройних сил для генералів і Президента Росії розмішений біля Чехова та Шарапового за 80 км на південь від Москви, Чаадаєвка на схід від Пензи, глибокого закладення бункер у Воронове, можливо за 70 км на південь від Москви і біля Липецька.[15]

У Москві існує система бункерів, пов'язаних системою «Метро-2».

Підземне місто-бункер гора Ямантау площею 1000 км² північніше оренбурзького міста Білоріцька в Уральських горах, призначений бути останньою базою Російської держави на випадок атомної війни.[16]

Воєнні злочини

[ред. | ред. код]

ЗС РФ у збройних конфліктах, в яких брали участь, здійснили безліч дій, які мають всі ознаки воєнних злочинів.[17][18][19][20][21][22][23][24][25]

Чечня

[ред. | ред. код]

Грузія

[ред. | ред. код]

Сирія

[ред. | ред. код]

Україна

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Scott Boston, Dara Massicot (2017). The Russian Way of Warfare. A Primer (Звіт). Perspectives. RAND Corporation. с. 16. doi:10.7249/PE231. PE-231-A. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018.

Примітки

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Ганебне озброєння «другої армії світу». Таємне життя матрьошки. Епізод 63 на YouTube // ГРОШІ. — 2022. — 28 серпня. (рос.)
  1. а б в г CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
  2. Active Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2015.
  3. а б У Росії збільшать штатну чисельність ЗС Росії з 2023 року. https://mil.in.ua/. Мілітарний. 25 серпня 2022. Процитовано 1 січня 2023.
  4. Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
  5. Defence Budget by Country. «Global Firepower». Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 7 вересня 2015.
  6. Russia's Armed Forces, CSIS (Page 32) (PDF). 25 липня 2006. Архів оригіналу (PDF) за 26 грудня 2018. Процитовано 21 серпня 2008.
  7. ЦРУ Книга фактів 2006, https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/rs.html [Архівовано 28 листопада 2006 у Wayback Machine.]
  8. Путин сократил штат Вооруженных Сил. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 5 лютого 2018.
  9. Указ Президента Российской Федерации от 17 ноября 2017 года № 555 «Об установлении штатной численности Вооруженных Сил Российской Федерации». Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
  10. Назад до СРСР: у російську армію хочуть повернути політруків. https://www.unian.ua/. УНІАН. 5 лютого 2018. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
  11. а б Dylan Malyasov (21 травня 2018). Russia allocates $24 billion for state defence order 2018. Defence Blog. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
  12. Головний сержант: Росія копіює досвід НАТО. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 27 травня 2019. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019. {{cite web}}: Текст «MIL.IN.UA» проігноровано (довідка)
  13. LIVEWallace: 97 % of Russian army is in Ukraine. 11:57 15 Feb
  14. 97 % усієї російської армії перебуває в Україні, — міністр оборони Британії. 16.02.2023, 00:00
  15. http://www.globalsecurity.org/wmd/world/russia/c3i_fac.htm [Архівовано 12 січня 2003 у Wayback Machine.] Strategic C3I Facilities
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 21 серпня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. Україна: Нові подробиці здійсненого Росією обстрілу залізничної станції. Human Rights Watch (укр.). 21 лютого 2023. Процитовано 17 березня 2023.
  18. «Воєнні злочини і геноцид в Бучі вимагають додаткових санкцій проти Росії»: світ реагує на масові вбивства цивільних в Бучі. web.archive.org. 4 квітня 2022. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 17 березня 2023.
  19. Удар по Дніпру: кількість загиблих зросла до 40. Українська правда (укр.). Процитовано 17 березня 2023.
  20. Macias, Amanda. UN report details horrifying Ukrainian accounts of rape, torture and executions by Russian troops. CNBC (англ.). Процитовано 17 березня 2023.
  21. Coles, Daniella Cheslow and Isabel. U.N. Sees Wide Range of War Crimes by Russian Forces in Ukraine. WSJ (амер.). Процитовано 17 березня 2023.
  22. Цензор.НЕТ. Десятки тіл цивільних зі зв'язаними руками та розстріляних окупантами в Бучі: Так виглядає геноцид. ФОТО 18+. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 17 березня 2023.
  23. Цензор.НЕТ. "Я чув, як вони катували людей з інших камер, бідні кричали від болю, а потім їх просто розстрілювали", - студент з Маріуполя розповів, що роблять росіяни з тими, хто намагався виїхати з міста. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 17 березня 2023.
  24. A Reminder of the Importance of the Crime of Aggression: Considering the Situation of Russia and Ukraine. Opinio Juris (амер.). 4 лютого 2022. Процитовано 17 березня 2023.
  25. Росіяни підтвердили вбивство цивільних чоловіків в Маріуполі. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 17 березня 2023.
  26. Бучанська різанина.
  27. Авіаудар по лікарні в Маріуполі.
  28. Руденко, Євгенія (28 квітня 2023). Депортація та примусове вивезення українських дітей до РФ: що саме ухвалила ПАРЄ в резолюції про ознаки геноциду?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 11 червня 2023.
  29. "Никогда не забудем": звезды эмоционально вспоминают авиаудар по драмтеатру Мариуполя год назад. 24 Канал (рос.). 16 березня 2023. Процитовано 11 червня 2023.
  30. Ракетний удар по колонії в Оленівці: загинули близько 40 українських полонених, ще 130 поранені — Delo.ua. delo.ua (укр.). 29 липня 2022. Процитовано 24 червня 2023.
  31. Масова загибель українських полонених в Оленівці. Що відомо. BBC News Україна (укр.). Процитовано 24 червня 2023.
  32. Зв'язані руки і мотузка на шиї. В Ізюмі розкопали масові могили з сотнями людей. BBC News Україна (укр.). Процитовано 24 червня 2023.
  33. У соцмережах поширюють відео, на якому окупанти вбивають імовірно українського полоненого. Громадське радіо (укр.). 6 березня 2023. Процитовано 24 червня 2023.
  34. Ракетний удар по багатоповерхівці у Дніпрі: в ОВА розповіли перші деталі та показали фото. ТСН.ua (укр.). 14 січня 2023. Процитовано 24 червня 2023.
  35. Лобанок, Даша (11 червня 2023). Через підрив Каховської ГЕС збитки навколишньому середовищу перевищили 55 мільярдів гривень. Ґвара Медіа (укр.). Процитовано 11 червня 2023.
  36. https://armyinform.com.ua/2024/07/08/u-kyyevi-vnaslidok-raketnogo-udaru-rf-5-zagyblyh-i-9-postrazhdalyh-ye-vluchannya-v-ohmatdyt-kmva/