Забродський Михайло Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Забродський.
Михайло Віталійович Забродський
 Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження 24 січня 1973(1973-01-24) (50 років)
Дніпро
Alma Mater Командно-штабний коледж армії США
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  ДШВ України
Рід військ  Десантні війська
Війни / битви

Миротворчі місії України

Війна на сході України

Командування
2015—2019 Десантно-штурмові війська, командувач
2013—2015
 95 ОАеМБр, командувач
2009 Український контингент у Косові, командувач
2009
 95 ОАеМБр, нач. штабу
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
CMNS: Забродський Михайло Віталійович у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Європейська Солідарність 29 серпня 2019 — 20 березня 2023[1]

Картка на сайті Верховної Ради України

Забро́дський Михайло Віталійович (нар. 24 січня 1973, Дніпропетровськ, нині Дніпро, УРСР) — український воєначальник, генерал-лейтенант ЗСУ, Народний депутат України IX скл. (до 20 березня 2023[2]). Командувач Десантно-штурмових військ (2015—2019), перший заступник керівника Антитерористичного центру при СБУ і керівник АТО (2017). Герой України (2014).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 24 січня 1973 року в Дніпрі[3] в сім'ї військових. У 1989 році закінчив середню школу. З 1989-го по 1994 рік військову освіту здобував у Санкт-Петербурзі у Військово-космічній академії ім. Можайського, далі протягом п'яти років служив за контрактом у РФ. Після повернення до України почав службу в 95-ій окремій аеромобільній бригаді командиром взводу.

У 2005—2006 роках — слухач коледжу Командування армії та штабу США. Вільно володіє англійською мовою.[4][5]

У 2009 році у званні підполковника був начальником штабу і першим заступником командира 95-ї окремої аеромобільної бригади. Восени 2009 року призначений на посаду командира українського контингенту, що входить до складу українсько-польського миротворчого батальйону («УкрПолбат») у Косові, основу якого складали військовики 95-ї окремої аеромобільної бригади 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ.[6]

У січні 2013 року Забродського призначено командиром 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир).

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Російська збройна агресія проти України (з 2014) та Війна на сході України

У ході Війни на сході України 95-та аеромобільна бригада під командуванням Забродського виконувала задачу з блокування міст Слов'янськ та Краматорськ, захопила та утримувала важливий опорний пункт — гору Карачун.[7]

У квітні 2014 року під керівництвом полковника Забродського була відбита бойова техніка 25-ї окремої повітрянодесантної бригади, що її захопили сепаратисти в місті Слов'янськ раніше. Також у квітні під час проведення операції під його керівництвом аеромобільна група в районі населеного пункту Крива Лука не допустила відходу бойовиків на територію Російської Федерації. 23 травня особисто брав участь у розблокуванні колони 2-го батальйону 30-ї ОМБр біля Рубіжного[8].

Докладніше: Бій під Рубіжним 22 травня 2014

Улітку 2014 року 95-та бригада під командуванням Забродського здійснила рейд у тил супротивника. За два тижні, виконуючи бойові завдання, бригада Забродського пройшла 470 км від Слов'янська до Маріуполя, потім уздовж російсько-українського кордону, і через Луганськ повернулася до Слов'янська. На думку американського експерта Філіпа Карбера (англ. Phillip A. Karber) це був найдовший рейд збройного формування у новітній історії.[4][9]

Докладніше: Рейд 95-ї бригади

24 серпня 2014 року командував зведеним парадним батальйоном учасників АТО на Параді на честь дня Незалежності[10].

У березні 2015 року призначений командувачем Високомобільних десантних військ України.[11]

3-4 червня 2015 року командував українськими силами в ході боїв за Мар'їнку[12].

Під час війни Михайло Забродський продовжив навчання, а в червні 2017 року закінчив Університет оборони України ім. Черняховського, отримав диплом магістра[13].

9 листопада 2017 року Президент Порошенко повідомив, що новим командувачем сил АТО призначено Забродського[14][15][16]. Одночасно з новим, у ході однієї з наймасштабніших ротацій, у зоні АТО на лінію зіткнення зайшло кілька бригад ДШВ, серед яких і 25-та повітряно-десантна та 79-та десантно-штурмова[17][18].

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

Перший заступник голови Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки[19].

17 березня 2023 було оголошено, що Забродський склав мандат нардепа для роботи в керівництві ЗСУ[20][21]. 20 березня депутати підтримали це рішення[22].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (23 серпня 2014) — за особисту мужність, самовідданість та високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України[23]
  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (21 жовтня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[24]
  • Орден Данила Галицького (22 лютого 2010) — за вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, вирішення питань соціального захисту та реабілітації ветеранів війни, патріотичне виховання молоді, багаторічну бездоганну службу, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди Дня захисника Вітчизни[25]
  • Відзнаки Міністерства оборони України — медалі «10 років Збройним Силам України», «15 років Збройним Силам України», «За сумлінну службу» I та II ст.
  • Медаль «За спільну службу» спільного українсько-польського миротворчого батальйону «УкрПолбат»
  • Нагрудний знак «15 років аеромобільним військам Сухопутних військ Збройних Сил України»

Військове звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Постанова Верховної Ради України від 20 березня 2023 року № 2968-IX «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Забродського М.В.»
  2. ↑ Рада припинила повноваження депутата Забродського, який отримав посаду в ЗСУ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 березня 2023. 
  3. ↑ Кандидати до Житомирської обласної ради — Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015. 
  4. ↑ а б Михаил Забродский: Надо любить армию, чтобы стать профессионалом. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 3 серпня 2016. 
  5. ↑ Герой Украины Михаил Забродский. Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 3 серпня 2016. 
  6. ↑ Украинских миротворцев опять отправляют в Косово. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 3 серпня 2016. 
  7. ↑ Глава держави присвоїв звання Герой України двом бійцям АТО. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014. 
  8. ↑ Муженко з боєм деблокував 30-ту бригаду, віз на голові матюкливого солдата і був збитий «градом». Інтерв'ю. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 15 грудня 2017. 
  9. ↑ Наталья Песня (11/19/2014). Если Украина отступит, вы проиграете. ТСН. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 3 серпня 2016. 
  10. ↑ Батальйони просять броню. Архів оригіналу за 20 вересня 2015. Процитовано 4 вересня 2014. 
  11. ↑ Президент присвоїв звання Героя України чотирьом військовим командирам. Сайт Президента України. 23 березня 2015. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 23 березня 2015. 
  12. ↑ Марьинка полностью освобождена от диверсантов - Порошенко. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 серпня 2016. 
  13. ↑ В університеті відбувся випуск слухачів оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів підготовки. НУОУ. 16 червня 2017. Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 17 червня 2017. 
  14. ↑ Призначено нового командувача сил АТО: ним став генерал із величезним бойовим досвідом (укр.). Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 10 листопада 2017. 
  15. ↑ Сили АТО очолив командувач Десантно-штурмових військ Забродський. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 10 листопада 2017. 
  16. ↑ Порошенко привітав Героя України Забродського з призначенням командувачем силами АТО на Донбасі. https://novynarnia.com. Новинарня. 9 листопада 2017. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. 
  17. ↑ Дмитро Лиховій (8 листопада 2017). АТО: кількість секторів скорочено до двох, змінено командувача. Новинарня. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 8 листопада 2017. 
  18. ↑ У зоні АТО – найбільша ротація: одночасно виходять чотири бригади. Новинарня (uk-UA). 22 жовтня 2017. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 10 листопада 2017. 
  19. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  20. ↑ Забродський отримав посаду у керівництві ЗСУ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 21 березня 2023. 
  21. ↑ [1]
  22. ↑ Рада припинила депутатство Забродського: генерал-лейтенант повертається на військову службу. Українська правда (укр.). Процитовано 20 березня 2023. 
  23. ↑ Указ Президента України № 672/2014 від 23 серпня 2014 року «Про присвоєння М. Забродському звання Герой України» [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.].
  24. ↑ Указ Президента України № 817/2014 від 21 жовтня 2014 року «Про відзначення державними нагородами України» [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.].
  25. ↑ Указ Президента України № 208/2010 від 22 лютого 2010 року «Про відзначення державними нагородами України» [Архівовано 11 липня 2019 у Wayback Machine.].
  26. ↑ Указ Президента України № 464/2015 «Про присвоєння військового звання». Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 3 серпня 2016. 
  27. ↑ Указ Президента України від 5 грудня 2016 року № 541/2016 «Про присвоєння військових звань»

Джерела[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Забродський Михайло Віталійович
Попередник: Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка»
№ 32
23 серпня 2014 		Наступник:
Завада Богдан Олексійович Зеленський Євгеній Олександрович


Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Забродський_Михайло_Віталійович&oldid=39030679