Забій (медицина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Забій

Забій, також забиття (лат. contusio) — пошкодження тканин без порушення їх цілісності. Виникає внаслідок удару тупим предметом або удару об предмет, дії повітряної хвилі (контузія). Характеризується болем, набряком, крововиливом, стійкими порушеннями функцій уражених тканин, органів.

Клінічні прояви залежать від місця ураження, сили удару, фізичних характеристик агента (форми, маси, швидкості). Найбільш чутливими до забоїв є підшкірна клітковина, м'язи, паренхіматозні органи. Менш — шкіра, фасції, апоневроз, сухожилля.

Лікування[ред. | ред. код]

Забій головного мозку[ред. | ред. код]

Забій головного мозку (contusio cerebri) — порушення цілісності мозкової речовини на обмеженій ділянці. Постраждалого з підозрою на забій г.м. обов'язково має оглянути профільний спеціаліст, невропатолог або нейрохірург.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Каніковський О. Є., Дронов О. І., Польовий В. П., Сандер С. В. Загальна хірургія з клінічною психологією. Вінниця: «Діло», 2015. С. — 662