Зав'язанці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Зав'язанці
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Мостиський район
Рада/громада Зав'язанцівська сільська рада
Код КОАТУУ 4622482801
Основні дані
Засноване 1446
Населення 805
Площа 1,447 км²
Густота населення 556,32 осіб/км²
Поштовий індекс 81384[1]
Телефонний код +380 3234
Географічні дані
Географічні координати 49°40′40″ пн. ш. 23°15′09″ сх. д. / 49.67778° пн. ш. 23.25250° сх. д. / 49.67778; 23.25250Координати: 49°40′40″ пн. ш. 23°15′09″ сх. д. / 49.67778° пн. ш. 23.25250° сх. д. / 49.67778; 23.25250
Середня висота
над рівнем моря
293 м
Місцева влада
Адреса ради 81384, Львівська обл., Мостиський р-н, с.Зав’язанці , тел. 6-23-44
Карта
Зав'язанці. Карта розташування: Україна
Зав'язанці
Зав'язанці
Зав'язанці. Карта розташування: Львівська область
Зав'язанці
Зав'язанці
Мапа

Зав'я́занці — село в Україні, в Мостиському районі Львівської області. Населення становить 805 осіб. Орган місцевого самоврядування - Зав'язанцівська сільська рада.

Розміщене на шляху Крукеничі-Вишенька-Зав'язанці-Рудки-Комарно. Перша письмова згадка про село датована 1446 р. За усною легендою, село начебто існувало ще в ХІІ-XIV ст. Його перша назва невідома, а сучасна могла походити від того, що місцеве селянство, маючи маленьку фортецю, згуртувалося проти польської окупації після 1340 р. і боролося з нею. Якось селяни оточили досить численний польський загін і разом із мешканцями сусідніх сіл Острожця і Хлиплів «зав'язали» його у петлю, тобто задушили. Отже, Ляшки-Зав'язані. Зав'язанецькі селяни брали активну участь у визвольній боротьбі Богдана Хмельницького. Було багато добровольців у козацькі загони. На початку села, на горбочку,- рештки невеличкої фортеці начебто XIV—XVI ст. дають підстави твердити, що вона побудована за оборонними правилами тих часів.

Духовне життя[ред. | ред. код]

У селі діяла дерев'яна церква св. Дмитрія (1760 р.), відновлена в 1917 р. Наприкінці 80-их — на початку 90-их років XX ст. її розібрали і на тому місці побудували цегляну церкву св. Дмитрія. Сьогодні вона належить парафії ПЦУ[2].

Греко-католицька громада у 1994—1998 рр. побудувала церкву Стрітення Господнього.

У центрі села, напроти церкви св. Дмитрія, 1898 р. на честь 50-річчя скасування панщини в Галичині побудовано пам'ятник — фігуру з відповідним написом.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]