Завадський Ігор Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Борисович Завадський
Основна інформація
Дата народження 20 січня 1966(1966-01-20) (52 роки)
Місце народження Інта (РРФСР, Комі АРСР)
Роки активності з 1991
Країна Україна Україна
Професії соліст
Інструменти Кнопковий акордеон
Жанри класична, народна, естрадна музика
Нагороди орден Святого князя Володимира (УПЦ МП) ІІІ ступеня
«Золотая лира»
zavadsky.net.ua

І́гор Бори́сович Зава́дський (* 20 січня 1966, Інта, Комі АРСР) — український акордеоніст (кнопковий акордеон), виконавець та популяризатор творів класичної музики. Заслужений артист України (2000); переможець міжнародних конкурсів у Франції, Італії, Ірландії, Іспанії; володар «Золотої медалі» (Франція); перший український акордеоніст у Книзі рекордів України, як єдиний володар 3-х «Золотих лір» — головних призів міжнародних конкурсів акордеоністів; перший український музикант, що потрапив до Книги рекордів Гіннеса (Канада). Нагороджений орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира (УПЦ МП) III ступеня.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у м. Інта на півночі Росії, де батько працював шахтарем. Ігор — сьома дитина у сім'ї. Коли йому виповнилося 7 років, сім'я переїхала до м. Екибастуза (Казахстан). Там в 11 років він пішов до першого класу музичної школи. Продовжив музичну освіту в м. Запоріжжі (Україна), куди у 12 років переїхав жити разом з батьками.

Батько прищепив Ігорю любов до акордеону. 19 жовтня 2016 року в Будинку актора відбувся 103-й сольний концерт, присвячений пам'яті батька, якому у цей день виповнився б 101 рік.[1]

У 16 років вступив до Запорізького державного музичного училища. Після закінчення отримав диплом з відзнакою.

У 20 років вступив до Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського, навчався у Миколи Давидова. Склавши на відмінно випускні іспити, отримав розподіл до м. Борисполя (Київська область) на посаду акомпаніатора хору Будинку культури радгоспу «Бориспільський», а з 26 до 28 років — художній керівник і директор цього Будинку культури.

У 27 років, після того, як з'явився перший власний концертний інструмент, почав активну гастрольну діяльність.

У 28 років отримав Золоту медаль і став лауреатом міжнародного конкурсу акордеоністів «Гран-прі» у Франції (м. Андрезьє-Бутеон).

У 29 років став володарем головного призу «Золота ліра» на міжнародному конкурсі акордеоністів «Стефано Біззаррі» в Італії, отримавши при цьому найвищий бал — 100 зі 100 можливих, що стало унікальним випадком у багаторічній історії міжнародних конкурсів. За три місяці після цього успіху вступив до асистентури-стажування (виконавська аспірантура) Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського.

Загалом музична освіта тривала 17 років: 5 років — музична школа (у 1-му класі викладач зі спеціальності — Солодков Віктор Михайлович; з 2-го по 5-й — Давидов Євген Анатолійович); 4 роки — музичне училище (клас педагога Петриченка Анатолія Григоровича); 5 років — консерваторія і там же (нова назва — Національна музична академія України імені П. І. Чайковського) 3 роки — асистентура-стажування (клас професора Давидова Миколи Андрійовича).

У трудовій діяльності Ігоря Завадського можна відзначити його дворічний досвід викладання у Київському Національному університеті культури і мистецтв, а також чотирирічний досвід у ролі провідного соліста-інструменталіста Полтавської обласної державної філармонії і чотири роки на такій же посаді — в Хмельницькій обласній державній філармонії.

Нагороди[ред. | ред. код]

Серед великої кількості призів та нагород Ігоря Завадського (з деякими з них можна ознайомитись на сайті музиканта), на додаток до конкурсних, можна виокремити ще дві:

28 грудня 2000 р. — Президент України підписав Указ про присвоєння Ігорю Завадському почесного звання «Заслужений артист України» за вагомі досягнення в професійній діяльності та багаторічну добросовісну працю. Зі слів секретаря нагородного відділу адміністрації Президента, серед великої кількості інших указів, які подавалися на підпис Президенту у довільному порядку, саме цей указ виявився останнім, підписаним ним у сторіччі, що минало.

6 травня 2002 р. — за розвиток високодуховного музичного мистецтва і численні благодійні концерти Блаженнійший митрополит Київський і усієї України Володимир вручає музиканту орден Святого князя Володимира ІІІ ступеня.

Незвичні досягнення[ред. | ред. код]

25 червня 2003 р. — на Міжнародному фестивалі акордеоністів у Чикаго відбувся своєрідний міні-конкурс між найкращим акордеоністом США Стасом Венглевським (президент Гільдії акордеоністів та вчителів США, колишній громадянин СРСР, який зараз мешкає в Чикаго. Він — улюбленець місцевої публіки) та найкращим представником Європи — Ігорем Завадським. Переможця мали визначати за гучністю аплодисментів глядачів. Кожен грав свій репертуар протягом 20 хвилин. Після виступу Ігоря Завадського зал аплодував стоячи, і президент фестивалю Джоан Саммерс запропонувала йому повернутися на сцену зіграти на біс. Це була перемога. «The best of the best» («Найкращий з найкращих»), — згодом написали про Ігоря Завадського в американському електронному літературно-художньому і публіцистичному журналі «Русский глобус» (№ 6, червень 2003 року).

7 липня 2005 р. — під час міжнародного фольклорного фестивалю у місті Кімберлі (Британська Колумбія, Канада) бере участь у встановленні нового рекорду «Книги Гіннеса» на найбільший у світі оркестр акордеоністів — 644 виконавці з 5 країн разом 30 хвилин грали попурі на відомі американські та канадські теми. Ігор був солістом цього оркестру та єдиним представником України. Попередній рекорд був встановлений 1 червня 2000 року в місті Діпенгейм (Нідерланди), де 566 акордеоністів грали в унісон 22 хвилини.

1 березня 2006 р. — отримав Золоту медаль як найкращий музикант у категорії «інструментальна музика» на конкурсі в рамках 1-го Міжнародного фестивалю котів (м. Ллорет де Мар, Іспанія), де обов'язковою умовою був костюм кота. Ігор обрав собі костюм «Кота у чоботях» з казки Шарля Перро і у ньому грав конкурсну програму.

Репертуар[ред. | ред. код]

І. Виконання Ігоря Завадського: класична музика у перекладеннях Ігоря Завадського та обробках сучасних авторів (перша цифра в дужках — кількість записаних варіантів, потім — назви музичних альбомів, де записано твір або його частина)

  • І.Альбеніс — «Астурія» (2: соло зі студії — «Янгольські трелі»; соло з концерту, скорочений варіант — «Даніельф»)
  • Т.Альбіноні — Адажіо (4: соло — «Мінор»; у супроводі групи віолончелей і контрабасів — «Фестиваль»; з саксофоном і симфонічним оркестром — «Містерія»; у дуеті з саксофоном — «Максимуз»)
  • Й. С. Бах — Арія з сюїти № 3 для камерного оркестру (з камерним оркестром — «Фестиваль»)
  • Й. С. Бах — Концерт № 3 для клавіра — Adagio, BWV 974, А.Марчелло (у дуеті з клавесином — «Максимуз»)
  • Й. С. Бах — Концерт ре мінор для клавіра з камерним оркестром — фрагмент (з камерним оркестром — «Даніельф»)
  • Й. С. Бах — Органна токата та фуга ре мінор (2: соло зі студії — «Мінор»; Токата, без фуги: соло з концерту — «Даніельф»)
  • Й. С. Бах — Органна прелюдія до мажор (соло — «Ave любов»)
  • Й. С. Бах — Органна прелюдія мі мінор (соло — «Мінор-2»)
  • Й. С. Бах — Органна хоральна прелюдія фа мінор (соло — «Містерія»)
  • Й. С. Бах — Прелюдія та фуга до мінор — ДТК, том 1 (соло — «Мінор-2»)
  • Й. С. Бах — Прелюдія та фуга фа мінор — ДТК, том 2 (соло — «Фестиваль»)
  • Й. С. Бах — «Сициліана» (з клавесином — «Янгольські трелі»)
  • Й. С. Бах — Скерцо з сюїти № 2 — «Жарт» (7: соло — «Мінор»; у дуеті з клавішним акордеоном — «Мінор-2»; з клавесином — «Янгольські трелі»; у естрадній обробці — «Даніельф»; з флейтою і камерним оркестром — «Фестиваль»; з квартетом саксофоністів — «Містерія»; у супроводі струнного квінтету і клавесину — «Максимуз»; зі струнним квартетом, флейтою та фортепіано — «Душа»)
  • Й. С. Бах-Ш.Гуно — Ave Maria (у дуеті зі скрипкою — «Ave любов»)
  • Л. ван Бетховен — «Елізі» (соло — «Фестиваль»)
  • Л. ван Бетховен — Симфонічна увертюра «Коріолан» (соло — «Мінор»)
  • Л. ван Бетховен — Симфонія № 7 ля мажор — Allegretto (зі струнним квартетом, флейтою та фортепіано — «Душа»)
  • Л. ван Бетховен — Соната № 14, «Місячна» (соло — «9-а планета»)
  • Ж.Бізе — «Хабанера» з опери «Кармен» (з хором та оперною солісткою — «Ave любов»; з оркестром народних інструментів, хором та оперною солісткою — «9-а планета»)
  • Л.Боккеріні — Менует (2: у дуеті з кнопковим акордеоном — «9-а планета»; у дуеті з фортепіано — «Душа»)
  • Й.Брамс — Угорський танець № 5 (у естрадній обробці — «Душа»)
  • Й.Брамс — Симфонія № 3 — Poco Alegretto (з симфонічним оркестром — «Фестиваль»)
  • А.Вівальді — Концерт до мажор для флейти з камерним оркестром — Largo (2: з флейтою і камерним оркестром — «Фестиваль»; у супроводі струнного квінтету і клавесину — «Максимуз»)
  • А.Вівальді — Концерт «Зима» з циклу «Пори року», три частини (4+1: соло — «Мінор»; з ансамблем клавішних акордеонів «Гранд-акордеон» — «Мінор-2»; з київським камерним оркестром «ARCHI» — «Янгольські трелі»; з камерним оркестром Полтавської обласної філармонії — «Даніельф»; перша частина концерту: з камерним оркестром та зі звуками природи — «Містерія»)
  • А. Вівальді — Концерт «Весна» з циклу «Пори року» — Largo e pianissimo sempre (у супроводі струнного тріо: 2 скрипки, альт — «Максимуз»)
  • А.Вівальді — Концерт «Літо» з циклу «Пори року», друга та третя частини (з київським камерним оркестром «ARCHI» — «Янгольські трелі»); «Літня гроза» — третя частина концерту «Літо» з циклу «Пори року» (3: соло — «Мінор»; з камерним оркестром Полтавської обласної філармонії — «Даніельф»; з камерним оркестром та зі звуками природи — «Містерія»)
  • А.Вівальді — Концерт ля мінор для двох скрипок з камерним оркестром, Allegro (2: соло — «Містерія»; у супроводі струнного квінтету і клавесину — «Максимуз»)
  • А.Вівальді — Концерт ля мінор для скрипки з камерним оркестром, три частини (3: з ансамблем клавішних акордеонів «Гранд-акордеон» — «Мінор-2»; з київським камерним оркестром «ARCHI» — «Янгольські трелі»; з камерним оркестром Полтавської обласної філармонії — «Даніельф»)
  • А.Вівальді — Концерт «Ніч», дві частини: «Сон» (з камерним оркестром — «Фестиваль»), Allegro (2: з камерним оркестром — «Фестиваль»; соло — «Максимуз»)
  • А.Вівальді — Концерт ре мінор для камерного оркестру — Grave (2: соло — «Містерія»; з камерним оркестром — «Фестиваль»)
  • А.Вівальді — Концерт ре мінор для камерного оркестру — перша частина і скорочений фінал (у дуеті з кнопковим акордеоном — «9-а планета»)
  • Г. Ф. Гендель — «Dignare» з ораторії «Te Deum» — «Тобі, Господи» (з хором хлопчиків при Академії музики ім. П.Чайковського — «Максимуз»; з хором хлопчиків ім. Л.Ревуцького — «Душа»)
  • О.Грибоєдов — Вальс мі мінор (соло — «Максимуз»)
  • Е.Гріг — «У печері гірського короля» з сюїти «Пер Гюнт» (з оркестром і хором — «Ave любов»; соло — «9-а планета»)
  • К.Гуаставіно — «Недільний ранок» — фуга (соло — «Мінор-2»)
  • Л. К. Дакен — «Зозуля» (2: соло — «Мінор»; соло — «Даніельф»; соло з концерту, з імітацією співу птахів Київським квартетом саксофоністів — «Містерія»)
  • А.Дворжак — Слов'янський танець (соло — «Містерія»)
  • А.Детуш — Пасп'є (соло — «Містерія»)
  • Дж. Каччіні — Ave Maria (у дуеті зі скрипкою — «Ave любов»; у тріо зі скрипкою та оперною солісткою — «9-а планета»)
  • Ф.Куперен — «Зозуля» (соло — «Душа»)
  • Ф.Куперен — «Маленькі вітряки» (соло — «Душа»)
  • Ф.Куперен — «Очерет» (соло — «Мінор»)
  • Ф.Ліст — Угорська рапсодія № 2, транскрипція (соло — «Душа»)
  • С.Людкевич — «Сумна пісенька» (соло — «Душа»)
  • Б.Марчелло — Молитва (у дуеті з трубою — «Містерія»)
  • В.Монті — Чардаш (у естрадній обробці — «Містерія»)
  • В. А. Моцарт — Концерт № 23 ля мажор для фортепіано з камерним оркестром (з камерним оркестром — «Фестиваль»)
  • В. А. Моцарт — «Маленька нічна серенада» — Рондо (з камерним оркестром — «Фестиваль»)
  • В. А. Моцарт — Реквієм, дві частини: «Конфутатіс» (з хором і симфонічним оркестром — «Містерія»); «Лакримозо» (2: з хором; з хором і симфонічним оркестром — «Містерія»)
  • В. А. Моцарт — Турецький марш (у естрадній обробці — «Даніельф»)
  • В. А. Моцарт — Фантазія ре мінор (соло — «Мінор»)
  • М.Огинський — Полонез, обробка М.Різоля (соло — «Мінор-2»)
  • К.Орф — Кантата «Карміна Бурана», пролог з двох частин: "О, Фортуно! " (2: з хором і симфонічним оркестром — «Фестиваль»; з хором і ударними — «9-а планета»); «Оплакую рани, завдані мені долею» (з хором і симфонічним оркестром — «Фестиваль»)
  • Н.Паганіні — 24-й каприс, варіації П.Хугеса (соло — «Мінор»)
  • Ж. Ф. Рамо — «Перегукування птахів» (соло — «Фестиваль»)
  • Ж. Ф. Рамо — «Тамбурин» (соло — «Фестиваль»)
  • М.Регер — Органна інтродукція ре мінор (соло — «Мінор-2»)
  • М.Римський-Корсаков — «Політ джмеля» (2: соло — «Мінор-2»; з симфонічним оркестром — «Фестиваль»)
  • Х.Родріго — Концерт «Аранхуес» — Adagio (зі струнним квартетом, флейтою та фортепіано — «Душа»)
  • Дж. Россіні — Каватина Фігаро з опери «Севільський цирульник» (соло — «Душа»)
  • Дж. Россіні — «Неаполітанська тарантела» (соло — «Максимуз»)
  • Д.Скарлатті — Соната сі мінор (2: соло зі студії — «Мінор»; соло з концерту — «Максимуз»)
  • Д.Скарлатті — Соната до мажор (соло — «Фестиваль»)
  • Д.Скарлатті — Соната ре мінор (соло — «Максимуз»)
  • Д.Скарлатті — Соната мі мажор (соло — «Максимуз»)
  • Д.Тартіні — «Трель диявола» (у дуеті з клавесином — «Янгольські трелі»)
  • П.Чайковський — «Неаполітанська пісенька» з «Дитячого альбому» для фортепіано (соло — «Максимуз»)
  • Ф.Шопен — Вальс № 3 ля мінор (соло — «Янгольські трелі»)
  • Ф.Шопен — Вальс № 7 до дієз мінор (соло — «Мінор-2»)
  • Ф.Шопен — Вальс № 10 сі мінор (соло — «Мінор»)
  • Ф.Шопен — Вальс № 14 мі мінор (соло — «Мінор-2»)
  • Ф.Шопен — Мазурка ля мінор (соло — «Ave любов»)
  • Ф.Шопен — Ноктюрн до дієз мінор (соло — «Мінор»)
  • Ф.Шопен — Ноктюрн № 2 мі бемоль мажор (соло — «Мінор-2»; соло з концерту — «Душа»)
  • Ф.Шопен — Прелюдія № 4 мі мінор (соло — «Ave любов»)
  • Ф.Шопен — Фрагменти вальсів № 7, 10, 14 (соло — «Даніельф»)
  • Й.Штраус — «Біля прекрасного блакитного Дунаю» (соло — «Душа»)
  • Ф.Шуберт — «Музичний момент» (соло — «Фестиваль»)
  • Ф.Шуберт — Ave Maria (з хором хлопчиків — «Максимуз»; у дуеті зі скрипкою — «Ave любов»)

(Загалом — 113 творів. З них: 79 — різні, 34 — нові версії)

ІІ. Виконання Ігоря Завадського: популярна музика, авторські п'єси та обробки сучасних авторів

  • З. де Абреу — «Тіко-тіко» (3: соло — «Мінор»; у естрадній обробці — «Янгольські трелі»; у супроводі естрадної групи — «Даніельф»)
  • К.Баделт — «Він — пірат!» з кінофільму «Пірати Карибського моря» (у естрадній обробці — «Душа»)
  • В.Верменич — «Чорнобривці» (з хором і двома солістами — «Ave любов»)
  • А.Вершурен — Вальс «Стиль-мюзет» (у тріо з клавішним та кнопковим акордеонами — «Душа»)
  • А.Вершурен-Ж.Гестем — Вальс «Сен-Хюбер» (у естрадній обробці — «Душа»)
  • А.Вершурен-Д.Мотет — Вальс «Тромпет-мюзет» (у естрадній обробці — «Душа»)
  • Ж.Гарваренць — «Вічне кохання» з кінофільму «Тегеран-43» (соло — «Ave любов»)
  • В.Дашкевич — Тема з кінофільму «Пригоди Шерлока Холмса і Доктора Ватсона» (соло — «Максимуз»)
  • Є Дербенко — «Фестиваль» (у дуеті з кнопковим акордеоном — «Фестиваль»)
  • А.Джойс — Вальс «Осінній сон» (соло — «Ave любов»)
  • С.Джоплін — «Артист естради» (соло — «Ave любов»)
  • Є.Дога — Вальс з кінофільму «Мій лагідний та ніжний звір» (3: соло — «Містерія»; у естрадній обробці — «Янгольські трелі»; у естрадній обробці, з додатковим накладанням ударної установки — «Даніельф»)
  • Р.Дуган — Саундтрек з кінофільму «Матриця» (з естрадною групою — «9-а планета»)
  • Х.Жеро — Вальс «Під небом Парижа» (соло — «Ave любов»)
  • І.Завадський — Тарантела-фантазія «Даніельф» (у естрадній обробці, з додатковим накладанням ударної установки — «Даніельф»)
  • В.Зубков[ru] — Мелодія з кінофільму «Циган» (2: соло — «Фестиваль»; у естрадній обробці — «Містерія»)
  • І.Івановичі — Вальс «Дунайські хвилі» (у естрадній обробці, з додатковим накладанням ударної установки — «Даніельф»)
  • Д.Коломбо — Вальс-мюзет «Індіференс» (3: соло — «Мінор»; у естрадній обробці — «Янгольські трелі»; у естрадній обробці, з додатковим накладанням ударної установки — «Даніельф»; у дуеті з кнопковим акордеоном, Габріелем Шантріє — «9-а планета»; у дуеті з кнопковим акордеоном, Франком Віленом — «Душа»)
  • Б.Кулє — «Дачиш на твоїм шляху» з кінофільму «Хористи» (з хором хлопчиків ім. Л.Ревуцького, струнним квартетом, флейтою та фортепіано — «Душа»)
  • Б.Кулє — «Реквієм» з кінофільму «Хористи» (з хором хлопчиків ім. Л.Ревуцького, струнним квартетом, флейтою та фортепіано — «Душа»)
  • М.Кюсс — Вальс «Амурські хвилі» (у естрадній обробці — «Максимуз»)
  • М.Легран — Тема з кінофільму «Шербурзькі парасольки» (соло — «Максимуз»)
  • Ф.Лей — «Історія кохання» (соло — «Ave любов»)
  • П.Майборода — «Рідна мати моя» (з хором і двома солістами — «Ave любов»)
  • Е.Морріконе — «Бразиліана» (у естрадній обробці, з додатковим накладанням ударної установки — «Даніельф»)
  • Д.Мотет-А.Вершурен — «Фантастичний чардаш» (2: у естрадній обробці — «Янгольські трелі»; у естрадній обробці, з додатковим накладанням ударної установки — «Даніельф»)
  • Є.Петерсбургський — «Втомлене сонце» (соло — «Ave любов»)
  • П.Піццигоні — Вальс-мюзет «Світло й тіні» (у тріо з двома кнопковими акордеонами — «Душа»)
  • А.П'яццолла — «Лібертанго» (8: соло — «Мінор»; у дуеті з клавішним акордеоном у студії — «Мінор-2»; у дуеті з клавішним акордеоном на концерті — «Фестиваль»; у естрадній обробці — «Янгольські трелі»; у супроводі естрадної групи — «Даніельф»; у тріо з кнопковим акордеоном та акустичною гітарою — «Фестиваль»; з контрабасом і групою ударних «Арс-Нова» — «Містерія»; у дуеті з кнопковим акордеоном — «9-а планета»)
  • А.П'яццолла — «Облівіон» (з клавішним акордеоном і трубою — «Містерія»; у дуеті з клавішним акордеоном — «9-а планета»)
  • Г.Родрігес — «Ля Кумпарсіта» (соло — «Ave любов»)
  • О.Рибак — «Казка» (з естрадною групою — «9-а планета»)
  • Г.Свиридов — Вальс з музичних ілюстрацій до повісті О.Пушкіна «Заметіль» (соло — «Ave любов»)
  • Г.Свиридов — Романс з музичних ілюстрацій до повісті О.Пушкіна «Заметіль» (2: соло — «Максимуз»; з оркестром народних інструментів — «9-а планета»)
  • Г.Свиридов — «Тройка» з музичних ілюстрацій до повісті О.Пушкіна «Заметіль» (з оркестром народних інструментів — «9-а планета»)
  • П. де Сенневіль — «Балада для Аделіни» (соло — «Ave любов»)
  • П. де Сенневіль — «Барвиста ніжність» (соло — «Душа»)
  • П. де Сенневіль-О.Туссен — «Любов» (соло — «Ave любов»)
  • М.Таривердієв — «Спогад» з кінофільму «17 миттєвостей весни» (соло — «Максимуз»)
  • М.Теодоракіс — Увертюра до народної опери «Квартал янголів» (з оркестром народних інструментів — «9-а планета»)
  • Я.Тірсен — «Вальс Амелі Пулен» з кінофільму «Амелі» (з фортепіано — «Душа»)
  • Я.Тірсен — «На струнах душі» з кінофільму «Амелі» (соло — «Душа»)
  • Г.Тьерні — Пасадобль «Ріо-Ріта» (у естрадній обробці — «Максимуз»)
  • Е. Л. Уеббер — «Привид опери» (з оркестром, хором, естрадною групою та оперною співачкою — «9-а планета»)
  • Г.Хамел — Полька-фантазія «Кришталеві перлини» (у естрадній обробці — «Янгольські трелі»)
  • А.Хачатурян — Вальс до драми М.Лермонтова «Маскарад» (соло — «Ave любов»)
  • В.Черников — Парафраз на тему пісні Б.Мокроусова «Одинокая гармонь» (соло — «Мінор-2»)
  • В.Шаїнський — «День народження» (з мультфільму) (у супроводі естрадної групи — «Даніельф»)
  • Ю.Шахнов-В.Ушаков — Обробка пісні «Крутится-вертится шар голубой» (з кінофільму) (у дуеті з клавішним акордеоном — «Мінор-2»)
  • Карело-фінська полька (2: у дуеті з клавішним акордеоном — «Мінор-2»; у супроводі естрадної групи — «Даніельф»)
  • Попурі на теми: «Queen» — «The Show Must Go On», «Scorpions» — "Still Loving You ", «Boney М» — «Rasputin», саундтрек з кінофільму «Кримінальне чтиво» (з естрадною групою — «9-а планета»)
  • Попурі на теми пісень Джо Дассена «L'ete Indien», «Salut», «Et si tu n'existais pas» (з естрадною групою — «9-а планета»)
  • Попурі на українські народні теми «Гармошечки-сестрички» (у дуеті з гармонню — «9-а планета»)
  • Старовинна полька «Дідусь» (у естрадній обробці, з додатковим накладанням ударної установки — «Даніельф»)
  • Старовинне танго «Бризки шампанського» (соло — «Ave любов»)
  • Українська народна пісня «Із-за гори кам'яної» (у дуеті з гармонню — «9-а планета»)
  • Українська полька, обробка М.Корецького, аранжування І.Завадського, В.Жаворонкова (у тріо з клавішним та кнопковим акорденами — «Душа»)
  • «АВВА» — «Money» (з естрадною групою — «9-а планета»)
  • «Europe» — « The Final Countdown» (з естрадною групою — «9-а планета»)

(Загалом — 79 творів. З них: 59 — різних, 20 — нових версій)

ІІІ. Найкращі акордеоністи України та світу, молоді музиканти, колективи народної музики на концертах Ігоря Завадського 45 музикантів-солістів з 9 країн світу (Україна, Росія, Білорусь, Сербія, Чорногорія, Італія, Німеччина, Франція, Китай): 27 — кнопковий акордеон, 15 — клавішний акордеон, 2 — гармонь, 1 — саксофон; ансамбль народної музики «Узоры» (м. Миколаїв); тріо «Троїсті музики» (м. Дніпропетровськ); квартет (м. Киев): клавішний акордеон, скрипка, віолончель, фортепіано, Дитячий зразковий ансамбль гармоністів (м. Жашків, Черкаська обл.)

  • Р.Алессандріні — «П'яццолліно» (дует: Є.Гаврилюк, акордеон і М.Заікін, саксофон — «Максимуз»)
  • О.Аляб'єв — «Соловей» (П.Уханов — «Містерія»)
  • Г.Аміхалакіоає — «Діксіленд» (Д.Мотузок — «Фестиваль»)
  • Ф.Анжеліс — «Спогад» на тему А.П'яццолли (А.Безрук — «Душа»)
  • Ф.Анжеліс — «Ритмічна скринька» (Є.Гаврилюк — «Максимуз»)
  • Ф.Анжеліс — «Asia-Flashes» з сюїти для акордеона (Р.Ліцман — «Фестиваль»)
  • Ф.Анжеліс — «B.B.Brel-Bach» з сюїти для акордеона (В.Ісенко — «Фестиваль»)
  • А.Астьєр — «Дивертисмент» (О.Микитюк — «Фестиваль»)
  • Ж.Бардо — «Великий французький вальс-мюзетт» (І.Квашевич — «Фестиваль»)
  • Й. С. Бах — Партіта № 2: симфонія, andante, фуга (В.Козицький — «Ave любов»)
  • Й. С. Бах — Прелюдія та фуга мі мінор (ДТК, перший том) (Є.Гаврилюк — «9-а планета»)
  • Й. С. Бах — Французька сюїта № 2 c-moll: Allemande, Courante (В.Козицький — «9-а планета»)
  • Й. С. Бах — Французька сюїта № 2 c-moll: Сарабанда, Арія, Менует, Жига (В.Козицький — «Душа»)
  • К. Ф. Е. Бах — Сонатина «Кароліна» (Д.Снігірьов — «Душа»)
  • В.Бешевлі — Соната-каприччіо, друга частина (Є.Ковальов — «9-а планета»)
  • А.Білошицький — Концертний триптих в іспанському стилі (В.Козицький — «Ave любов»)
  • Й.Брамс — Угорський танець № 1 (П.Фенюк — «Містерія»)
  • Е.Ваше-Ш.Пегюрі — «Тріолі» (Г.Шантріє — «Ave любов»)
  • Г.Венявський — Скерцо-тарантелла (Ю.Деметьєва — «Фестиваль»)
  • В.Власов — «Босса Нова» (Іван Завадський — «9-а планета»)
  • В.Власов — «Кроки» (А.Вальков — «Ave любов»)
  • С.Войтенко — «Одкровення» (В.Козицький — «Душа»)
  • Р.Вюртнер — Варіації на тему російської народної пісні «Очи черные» (Я.Тищенко — «Душа»)
  • В.Гаврилін — Тарантела з балету «Анюта» (П.Фенюк — «Максимуз»)
  • Р.Гальяно — Вальс «Марго» (О. та І.Крачковські — «Містерія»)
  • Р.Гальяно — Вальс «Французький дотик» (І.Корнєв — «9-а планета»)
  • Р.Гальяно-А.Музікіні — «Пісня для Джосс» (А.Вальков — «Ave любов»)
  • Е.Гранадос — Два іспанських танці (О.Антоненко — «Фестиваль»)
  • В.Гридін — «Циганська рапсодія» (В.Ісаєв — «Містерія»)
  • В.Гридін — «Іскристий зорепад» (Ю.Калашников — «Максимуз»)
  • В.Грушевський — «Учора лисиця у гостях була» — обробка білоруської народної пісні (І.Квашевич — «Містерія»)
  • В.Губанов — Вальс з Ретро-сюїти (Є.Гаврилюк — «Максимуз»)
  • В.Губанов — «Коли йде дощ» (Іван Завадський — «Душа»)
  • Є.Дербенко — «Біг часу» (І.Гоца — «Ave любов»)
  • Є.Дербенко — Маленька сюїта: «Полька», «Півні» (А.Єременко — «Фестиваль»)
  • Є.Дербенко — «Орловський сувенір» (П.Уханов — «Містерія»)
  • Є.Дербенко — «Падеспань» (Д.Мотузок — «Фестиваль»)
  • Є.Дербенко — Парафраз на тему Россіні (Д.Мазур — «Фестиваль»)
  • Є.Дербенко — Рапсодія № 2 (П.Уханов — «Містерія»)
  • Є.Дербенко — Токата (П.Уханов — «Містерія»)
  • Є.Дербенко — «Жартівлива сонатина» (Б.Машталяр — «9-а планета»)
  • О.Джойс-Г.Шендерьов — Вальс «Осінній сон» (В.Ісаєв — «Фестиваль»)
  • Х.Жиро — «Під небом Парижа» (Є.Гаврилюк — «Фестиваль»)
  • А.Журбін — «Концертна бурлеска» (І.Гоца — «Душа»)
  • В.Загумьонов — «Гумореска» (О.Микитюк — «Фестиваль»)
  • С.Зажитько — «Маленькі музичні перверсії для Анастасії Гнатюк» (Р.Юсипей — «Ave любов»)
  • В.Зубицький — «Присвячення Астору П'яццоллі» (Є.Гаврилюк — «Фестиваль»)
  • В.Зубицький — «Зимушка-зима» з сюїти № 2 «Російська» (І.Стаменич — «Максимуз»)
  • В.Канаєв — Фантазія на тему російської народної пісні «Тонкая рябина» (В.Ісаєв — «Містерія»)
  • Ла Компаньола — «Дивертисмент», перша частина — транскрипція М.Давидова (С.Вуячич — «9-а планета»)
  • С.Коняєв — Скерцо (І.Квашевич — «Максимуз»)
  • В.Корнев — «Віртуоз» (І.Квашевич — «Душа»)
  • В.Косма — «Осіннє листя», транскрипція В.Черникова (В.Мурза — «Максимуз»)
  • В.Марсо — «В імлі» (Г.Шантріє — «Ave любов»)
  • А.Мацанов — «Бджілка» (І.Квашевич — «Фестиваль»)
  • В.Мелоккі — «Балетоманія» (Р.Ліцман — «Містерія»)
  • Б.Мирончук — Самба (М.Кашук — «Ave любов»)
  • М.Мошковський — «Іскорки» (Ю.Кіпень — «Містерія»)
  • На Юн Кін — «Бариня» (І.Корнєв — «Ave любов»)
  • На Юн Кін — «Капітан» (І.Корнєв — «Ave любов»)
  • Л.Ніка — «Тест Коло», «Сіка Севино Коло» (М. Кашук — «9-а планета»)
  • В.Новиков — Концертне рондо "Пробач мене, Моцарт! " (В. Козицький — «9-а планета»)
  • В.Новиков — «Циганський парафраз» (Ю. Калашников — «Максимуз»)
  • Я.Олексів — «Давайте рухатись в джазі» (Д. Мазур — «9-а планета»)
  • Л.Павкович — Румунська п'єса і Сорбсько хоро (І. Стаменич — «Максимуз»)
  • Х.Паділья — «Де Джуліо» (В.Жаворонков — «Душа»)
  • А.Петров — Вальс з кінофільму «Стережись автомобіля», обробка А. Тихончука (М. Кашук — «Максимуз»)
  • Ю.Пешков — «Очи черные» (І. Єргієв — «Містерія»)
  • Л.Піхлаяма — «Танець вітру» (О. Міткевич — «Містерія»)
  • Ж.Пріват — «Чарівниця» (Г.Шантріє — «Ave любов»)
  • С.Прокоф'єв — Марш з опери «Любов до трьох апельсинів» (Ч.Фон — «Містерія»)
  • Ф.Пуленк — Імпровізація № 7 (М.Кашук — «Душа»)
  • А.П'яццолла — Танго «Контрабас» (Д.Мазур — «Містерія»)
  • А.П'яццолла — Танго «Односторонній рух» (Є.Гаврилюк — «Ave любов»)
  • А.П'яццолла — Танго «S.V.P.» (М.Кашук — «Ave любов»)
  • А.П'яццолла — Танго-етюд № 3 (М.Заікін, саксофон — «Максимуз»)
  • А.П'яццолла — «Inverno» (квартет — «9-а планета»)
  • А.П'яццолла — «Primavera Partena» (квінтет — «Душа»)
  • С.Рахманінов — Вокаліз (А.Желізко — «Душа»)
  • М.Родрігес — «Ля Кумпарсіта» (Р.Руджієрі — «Містерія»)
  • Р.Руджієрі — «Гранд Джо» (Р.Руджієрі — «Містерія»)
  • Р.Руджієрі — «Карнавал» (Р.Руджієрі — «Містерія»)
  • Р.Руджієрі — Попурі на італійські теми (Р.Руджієрі — «Максимуз»)
  • Р.Руджієрі — Джазова імпровізація (Р.Руджієрі — «Максимуз»)
  • В.Семенов — «Брамсіана», фрагмент (А.Єременко — «Фестиваль»)
  • В.Семенов — «Калина красная» (В.Козицький — «9-а планета»)
  • Д.Скарлатті — Соната фа мажор (Є.Гаврилюк — «Фестиваль»)
  • І.Сухий — «Видумка на гармоніці» (І.Сухий — «9-а планета»)
  • С.Тихонов — «Ранчо веселого Джека» (І.Квашевич — «Фестиваль»)
  • Л.Фанчеллі — «10 кілометрів до віконця» (О.Микитюк — «Максимуз»)
  • К.Фоменко — Скерцо (Є.Гаврилюк — «Фестиваль»)
  • П.Фроззіні — «Карнавал у Венеції» (О.Микитюк — «Максимуз»)
  • П.Чайковський — З «Дитячого альбому»: «Гра в коники», «Марш дерев'яних солдатиків», «Солодка мрія», «Вальс» (Є.Гаврилюк — «Ave любов»)
  • Й.Штраус — Перський вальс (В.Гусак — «9-а планета»)
  • У.Ютіла — «Французький візит» (М.Кашук — «Душа»)
  • Два гуцульських танці (В.Ісаєв — «Максимуз»)
  • Джазова мініатюра «Bach's Lunch» (струнний квартет «AlterEgo» — «Душа»)
  • Парафраз на народні теми (ансамбль «Узоры» — «Максимуз»)
  • Попурі на теми мюзетів (Ф.Вилен — «Душа»)
  • Попурі на теми Парижа (Ф.Вилен — «Душа»)
  • Попурі на французькі теми (Ф.Вілен — «Душа»)
  • Попурі на французькі теми (Г.Шантріє — «9-а планета»)
  • «Сорбсько хоро» (дует: О.Микитюк-Д.Мотузок — «Фестиваль»)
  • Танго «9 липня» (Г.Шантріє — «9-а планета»)
  • Татарський народний танець «Хайтарма» (К.Стрельченко — «Максимуз»)
  • «Циганочка», імпровізація виконавця (Ю.Калашников — «Максимуз»)
  • Українська народна пісня «Вишиванка» (тріо «Троїсті музики» — «Ave любов»)
  • Українська полька (тріо «Троїсті музики» — «Душа»)
  • Українська весільна полька (тріо «Троїсті музики» — «Ave любов»)
  • Українська полька «Вогонь» (ансамбль гармоністів — «Ave любов»)
  • Українська народна мелодія «Зачибучка» (ансамбль гармоністів — «Ave любов»)

(Загалом — 111 творів)

Дискографія[ред. | ред. код]

З 2001 по 2018 рік Ігор Завадський випустив 13 музичних альбомів на 20 CD та 3 DVD-альбоми з концертними відеозаписами. Перші 4 музичні альбоми, 12-й та 13-й складаються з одного диску. На них звучать твори лише у виконанні Ігоря Завадського. Альбоми з 5-го по 11-й складаються з двох дисків: на перших дисках записані твори у виконанні Ігоря Завадського, на других дисках — твори у виконанні понад 50 солістів та музичних колективів з 10 країн: України, Росії, Білорусі, Сербії, Чорногорії, Німеччини, Італії, Франції, Китаю, Фінляндії.

«Мінор. Від Баха до П'яццолли» (2001)[ред. | ред. код]

Альбом на одному CD. Записаний в студії. У сольному виконанні Ігоря Завадського.

Назва «Мінор» близька виконавцю в усій багатогранності значень цього слова. Це не лише позначення музичної тональності, але й романтичний, меланхолійний настрій. Музикант професійно передає різні відтінки та характер творів, представлених в альбомі: монументальність, іронію, героїзм, замріяність, трагедію, ностальгію... Слово «мінор» означає «неповнолітній», «підліток». Ігорю Завадському дуже близькі безпосередність та чистота сприйняття світу, притаманні юному віку. Саме цей стан душі він прагне передати слухачеві.

Чільне місце в альбомі відведено 13 класичним творам XVIII—XIX століть у власному перекладенні Ігоря Завадського для кнопкового акордеону, також в альбомі записані й сучасні твори - французький вальс-мюзет «Індіференс» Джозефа Коломбо та імпровізація “Лібертанго” Астора П'яццолли.

«Мінор-2» (2002)[ред. | ред. код]

Альбом на одному CD. Як і перший альбом, записаний в студії.

В альбомі представлено 12 класичних творів та 5 обробок популярної музики, 11 номерів записані у сольному виконанні, 2 — з ансамблем «Гранд-акордеон», складеним зі студентів Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського та 4 — у дуеті з Євгенією Черказовою (клавішний акордеон). Три записаних твори являють собою нові варіанти творів, які вже були у першому альбомі: концерт «Зима» з циклу «Пори року» Антоніо Вівальді — з ансамблем акордеоністів, «Жарт» Йогана Себастьяна Баха та “Либертанго” виконані у дуеті з клавішним акордеоном.

«Янгольські трелі» (2003)[ред. | ред. код]

Альбом на одному CD. Записаний в студії.

В альбомі записано 8 класичних творів та 5 популярних мелодій в естрадній обробці (аранжування Андрія Остапенка). «Сициліана» та «Жарт» Йогана Себастьяна Баха, Соната Джузеппе Тартіні вперше записані у дуеті з клавесином (Світлана Шабалтіна), частини з трьох концертів Антоніо Вівальді виконані у супроводі київського камерного оркестру «Archi».

Головною композицією альбому є транскрипція сонати «Трель диявола» Джузеппе Тартіні. В інтерпретації Ігоря Завадського змінюється назва та ідейний зміст сонати. Епіграфом до цього твору могли б стати слова Лоуренса Пітера: «Диявол ще може змінитися. Колись він був ангелом і, можливо, продовжує еволюціонувати». Янгольські трелі поступово набирають сили, а голос диявола стає слабшим та переходить у плач каяття — так артистом у боротьбі двох музичних образів переданий конфлікт між добром та злом. Згідно з творчим задумом музиканта, енергетика, закладена ним у виконання цього твору допоможе слухачам краще відрізняти добро та зло, посилить віру у перемогу над темними силами.

«Даніельф» (2004)[ред. | ред. код]

Альбом на одному CD. Запис зроблено на концерті в День народження музиканта, 20 січня 2004 року, в київському Центральному будинку офіцерів Збройних сил України.

Назва альбому і центральна його композиція — тарантела-фантазія «Даніельф» — виникли під враженням від гастрольних подорожей влітку 2003 року, під час яких музикант відвідав європейські, азійські країни, Америку та Ісландію. «Даніельф» — це добрий ельф Даніель, характер якого відображено у творі, написаному Ігорем Завадським на основі народних мелодій Іспанії, Італії та Греції.

7 творів альбому були виконані Ігорем Завадським вперше. До альбому також потрапили нові версії тих творів, які раніше вже були записані. Частина номерів альбому записані з камерним оркестром Полтавської обласної державної філармонії (концерти Антоніо Вівальді та Йогана Себастьяна Баха); популярна музика звучить у супроводі естрадної групи.

«Фестиваль» (2005)[ред. | ред. код]

П'ятий альбом Ігоря Завадського. Записаний на різних концертах музиканта впродовж року і складається з двох дисків.

Більшість класичних творів першого диску були записані під час концерту в Київському академічному театрі оперети (20 січня 2005 року). Окрім сольних номерів, дуета з акордеоном і вже традиційного виконання у супроводі камерного оркестру, вперше на диску Ігор Завадський використовував звучання свого інструмента у складі великого симфонічного оркестру та хору. Також вперше Ігор акомпанував флейті разом з камерним оркестром, а в Адажіо Альбіноні дуже цікавим стало звучання кнопкового акордеону у супроводі групи віолончелей і контрабасів.

До другого диску потрапили в основному твори сучасних композиторів, зіграні на різних концертах Ігоря за останній рік кращими молодими акордеоністами України і солістом Білоруської державної філармонії - Ігорем Квашевичем. Наймолодшому виконавцю, Дмитру Мазуру, на момент запису виповнилося 14 років. Саме твір "Фестиваль", виконаний Ігорем Завадським у дуеті з цим юним талантом і дав назву усьому альбому. Але назва "Фестиваль" має ще й інше символічне значення, адже запис альбому був здійснений на своєрідних міні-фестивалях, організованих відомим маестро в рік 175-ліття з моменту винаходу акордеону. Ігор Завадський презентує широкому колу слухачів 11 виконавців: 5 - на клавішному і 6 - на кнопковому акордеоні. У майбутньому він планує й далі включати у свої дискі твори, виконані на його концертах кращими акордеоністами України і світу. В останній момент у диск потрапила нова версія "Лібертанго", де Ігор уперше грає в тріо з кнопковим акордеоном і акустичною гітарою.

«Містерія» (2006)[ред. | ред. код]

Шостий альбом і продовження музичної виконавської антології Ігоря Завадського, де максимально широко продемонстровані можливості акордеона у різних жанрах: класика, джаз, авангард, сучасні обробки народної та популярної музики. Як і попередній альбом, новий записаний на різних концертах музиканта протягом року і також складається з двох дисків.

Більшість творів першого диску записані у трьох концертних залах Києва: Палац мистецтв «Україна», Київський академічний театр оперети і Будинок актора. Крім творів у сольному виконанні, у естрадній обробці, а також з хором, камерним та симфонічним оркестрами, кнопковий акордеон Ігоря Завадського звучить вперше: у дуеті з трубою; у тріо з трубою і клавішним акордеоном; з квартетом саксофоністів; з саксофоном у супроводі симфонічного оркестру; з контрабасом і групою ударних інструментів; зі звуками природи.

На другому диску альбома свою високу майстерність та індивідуальність демонструють 13 виконавців з шести країн світу: України, Росії, Білорусі, Китаю, Німеччини та Італії (6 – кнопковий акордеон, 6 – клавішний, 1 – гармонь).

У стародавніх греків і римлян «містерія» - це таємничий культ богів, до якого допускалися лише посвячені. Як духовна драма вона виникла у Х столітті з мімічних вистав, що виконувалися в церквах, для пояснення старозавітних подій. У ХІІІ столітті, у повному розквіті, перейшла на міський майдан, до міських жителів, послуживши прототипом сучасного театру. Існувала ціла духовна традиція, у межах якої актори виходили на театральну сцену і розігрували, у залежності від жанру, грандіозні вистави: комедії, трагедії або драматичні твори. Містерія завжди закінчувалась радістю, перемогою над темрявою. Такі видовища, окрім закладеної в них філософської основи, повинні були впливати на публіку й психологічно: глядачі, очищені і просвітлені, з новими силами повертались до своїх повсякденних турбот. Неординарний, творчій підхід, помножений на працю та велике терпіння, забезпечували успіх вистави. Аналогічний підхід до своїх концертів, як до театрального дійства, демонструє сьогодні Ігор Завадський. Композиції альбому «Містерія» звучать у його виконанні глибоко та зворушливо.

«Максимуз» (2007)[ред. | ред. код]

Сьомий музичний альбом Ігоря Завадського, який складається з двох дисків. Усі записи альбому «Максимуз» зроблені на концертах Ігоря Завадського в київському Будинку актора впродовж 2007 року.

З усіх альбомів цей має найбільшу тривалість звучання, що знайшло відображення в назві. «Максимуз» - це «максимум музики». Взагалі, слово «максимум» є одним з ключових у творчості Ігоря Завадського. Він – максималіст в усьому і прагне робити все максимально якісним, відвертим, цікавим і ексклюзивним.

«Максимуз», як і попередні три альбоми, записаний на концертах Ігоря Завадського. Лише 2 композиції повністю зроблені в студії з його незмінним аранжувальником Андрієм Остапенком: «Амурські хвилі» та «Ріо-Ріта». Вони зіграні Ігорем Завадським на кнопковому акордеоні «Scandalli» (зі специфічним естрадним тембром звучання), який з’явився у виконавця наприкінці 2007 року. Крім цих композицій, на першому диску розміщено 11 творів у його сольному виконанні та 2 дуети: з клавесином і саксофоном. Ще кнопковий акордеон Ігоря Завадського вперше на його дисках звучить у супроводі струнного тріо, струнного квінтету і клавесину, а також з хором хлопчиків при Національній музичній академії України ім.П.І.Чайковського (художній керівник – Алла Шейко). Крім 6 нових версій творів, записаних раніше, 15 творів – прем’єрні. Це і перекладення Ігоря Завадського класичної музики для кнопкового акордеону, і його обробки мелодій з відомих кінофільмів, і популярна музика в стилі ретро.

На другому диску записані танці народів світу, сучасна та джазова музика у виконанні майстрів з України, Білорусі, Сербії та Італії (6 виконавців – кнопковий акордеон, 5 – клавішний акордеон, 1 – саксофон, 1 – дует саксофону з клавішним акордеоном, 1 – ансамбль народної музики «Узоры»).

«Ave любов» (2009)[ред. | ред. код]

Восьмий музичний альбом Ігоря Завадського. Усі записи альбому “Ave любов” зроблені на концертах Ігоря Завадського у Києві в період з 21 січня 2008-го до 21 січня 2009-го року.

Як і попередні три, він складається з двох дисків. “Ave” у перекладі з латинської мови означає “янгольське привітання”. В деяких інших мовах, наприклад, у німецькій, це означає “привіт” або “прощавай”. Як і все на землі, любов має свій початок і кінець, якщо йдеться про людські стосунки. В цьому випадку доречний переклад “привіт, любов; прощавай, любов”. Деякі композиції альбому близькі до цієї філософії, наприклад: “Любов”, “Історія кохання” або “Балада для Аделіни”. Любов у більш широкому розумінні передбачає її нескінченність. В альбомі це найбільш показово відображено у трьох дуетах “Ave Maria”, у двох піснях про любов до матері та в композиції “Вічна любов”. Всі композиції альбому, зіграні на “живих” концертах Ігорем Завадським та іншими виконавцями, поєднані любов’ю до музики і до глядача.

На першому диску тільки один твір вже зустрічався в попередніх альбомах. Це – “Ave Maria” Ф.Шуберта. В новій версії кнопковий акордеон Ігоря Завадського вперше звучить в дуеті зі скрипкою. Як і в інших двох творах з назвою “Ave Maria”, партію скрипки виконує Ульріке Вернер з Німеччини. У ролі акомпаніатора Ігор виступив ще в 3-х творах. В них співають хор і солісти. Більшість композицій першого диску – це романтичні твори або музика в стилі ретро. “У печері гірського короля” Е.Гріга – творчий експеримент Ігоря Завадського, де, крім оркестру і хору, він додав партію свого інструмента, що підкреслює звучання головної теми і надає більшої сучасності цій композиції.

На другому диску записані класичні, оригінальні твори, обробки української музики у виконанні вітчизняних музикантів і композиції у стилі мюзет відомого акордеоніста з Франції – Габріеля Шантріє.

«9-а планета» (2010)[ред. | ред. код]

Дев'ятий музичний альбом музиканта. Як і попередні чотири, він складається з двох дисків. Усі композиції альбому записані безпосередньо на трьох київських концертах митця – у «Жовтневому палаці» (20 січня 2010 р.) і в Будинку актора (21.01.2009 р. та 21.01.2010 р.).

Якщо дивитися глобально, то у Ігоря Завадського, як і у кожної творчої особистості, є свій власний світ, своя планета, життя на якій не має нічого спільного з повсякденною реальністю. А якщо мати на увазі музичний світ, то кожний альбом для Ігоря – це як окрема музична планета, зі своєю назвою та особливостями. 24 серпня 2006 року у Сонячній системі залишилось 8 планет. Міжнародна астрономічна спілка вирішила позбавити Плутон статусу планети. Ігор Завадський завжди не вписувався в будь-які рамки. Зараз він вийшов за межі Сонячної системи зі своєю дев’ятою планетою :)

В альбомі «9-а планета», у порівнянні з іншими, розширені хронологічні рамки дат написання музичних творів, які увійшли до CD – від XVI ст. (Дж.Каччіні) до XXI ст. (О.Рибак), це половина тисячоліття! Розширені й жанрові рамки репертуару – вперше Ігор виконав рок і світові естрадні хіти популярної музики XX та XXI століть. Вперше кнопковий акордеон Ігоря Завадського звучить у поєднанні з оркестром народних інструментів, у тріо зі скрипкою та оперною солісткою, з хором і ударними, у дуеті з гармонікою. У «Привиді опери» Е.Л.Уеббера Ігор поєднав акустичне звучання свого інструмента, оркестру, хору та оперного співу з електронним звуком естрадної групи. Також вперше на дисках Ігоря Завадського можна почути його голос: перед твором Г.Свиридова «Тройка» Ігор декламує епіграф до повісті О.Пушкіна «Заметіль» (вірш В.Жуковського).

З 22-х номерів, де грає Ігор, 8 вже зустрічалися в його попередніх альбомах, але в інших інтерпретаціях. На другому диску альбому – три дуети за участю Ігоря Завадського і гості його концертів з України, Франції та Чорногорії.

«Душа» (2011)[ред. | ред. код]

Десятий музичний альбом музиканта. Альбом складається з двох дисків. Композиції альбому записані на київських концертах Ігоря Завадського.

Будь-який музичний інструмент, на якому грають з душею, може зачаровувати слухачів своїм звучанням і мати з виконавцем спільну душу. А якщо цей інструмент – акордеон, звучання якого найбільш близько перегукується з людськими душами, тоді це нікого не залишає байдужим. Саме широкій душі акордеона Ігор Завадський присвячує свій ювілейний музичний альбом.

Альбом «Душа» містить твори, виконані Ігорем сольно, з хором хлопчиків імені Л.Ревуцького, в естрадному аранжуванні, записи гостей концертів музиканта – кращих акордеоністів України, Білорусі та Франції. У новому альбомі вперше на дисках Ігоря Завадського записана його гра у дуеті з фортепіано, у тріо з двома акордеонами, в ансамблі зі струнним квартетом, флейтою та фортепіано. Також уперше на дисках можна почути написаний ним текст до пісні з кінофільму «Хористи». Майже половина записаної в альбомі музики пов’язана із Францією – країною, згадка про яку у багатьох пробуджує романтичні почуття та викликає асоціацію з акордеоном.

«Soul» – це не тільки переклад на англійську слова «душа», але й назва музичного стилю. На сленгу тих, хто співає у стилі «Soul», це слово також означає «справжність, чесність, відвертість». Саме таким Ігор Завадський завжди прагне бути на сцені перед своїми глядачами. Акордеон для нього – «друга половина», яка може тонко відчувати та відтворювати різні душевні настрої.

Альбом «Душа» – це можливість відчути коливання тих струн душі, які у повсякденному житті не завжди звучать, і не лише акордеон Ігоря Завадського, а й інструменти інших виконавців у цьому альбомі щиро відкривають слухачеві свої душі.

«Лібертанго» (2017)[ред. | ред. код]

Одинадцятий музичний альбом музиканта. Альбом складається з двох дисків. Композиції альбому записані на київських концертах Ігоря Завадського.

Саме цей альбом вже був проанонсований і мав вийти ще 5 років тому. Але завадила "творча відпустка". Вже майже завершена робота над альбомом була зруйнована і довелося по крихтах збирати до купи все, що було напрацьовано 5 років тому. Тому цей альбом є знаковим для Ігоря не лише за назвою "Лібертанго" ("Танго свободи"), але й за тим, з якими стражданнями і у яких муках він народжувався...

І на підтвердження назви альбому у ньому міститься три різні варіанти виконання "Лібертанго" Астора П'яццолли.

На першому диску альбома представлені твори у сольному виконанні Ігоря Завадського, його дуети з кращими українськими акордеоністами і відомим італійським джазовим акордеоністом та композитором - Ренцо Руджієрі. На цьому ж диску Ігор разом з симфонічним оркестром виконав низку класичних композицій, а також твір Ренцо Руджієрі "Італійські акварелі". Окрім цього на диску записані твори у виконанні Ігоря Завадського разом з квартетом саксофоністів, в естрадній обробці та з перкусією.

На другому диску альбому записані класичні, оригінальні твори, обробки української музики у виконанні вітчизняних музикантів та кращих акордеоністів з Італії та Фінляндії.

Запис альбому розпочато у 2012 році, закінчено у 2016. Презентація альбому відбулася під час концерту Ігоря Завадського 20 січня 2017 року в київському Будинку актора.

«Фенікс» (2018)[ред. | ред. код]

Дванадцятий музичний альбом музиканта. Альбом на одному CD. Записаний в студії. У сольному виконанні Ігоря Завадського.

Альбом "Фенікс" – перший альбом Ігоря Завадського, який повністю записаний ним після тривалої паузи. Цей альбом став своєрідним символом перемоги людського духу і відродження музиканта. 23.03.2012-12.06.2016 (1543 дні) – у Ігоря Завадського була вимушена пауза без репетицій, в результаті чого була повністю втрачена виконавча форма музиканта. Але дивним чином техніка виконання і концертна форма були повністю відновлені.

Цей альбом став другим з дванадцяти (після першого "Мінор. Від Баха до П'яццолли"), який записаний лише у сольному виконанні Ігоря Завадського. Чотири композиції цього альбому записані з естрадною обробкою. "Фенікс" - альбом, у якому, порівнюючи з іншими альбомами, більше всього треків з класичною музикою у перекладенні Ігоря Завадського для кнопкового акордеону.

Запис альбому зроблено у студії наприкінці 2017 року. Презентація альбому відбулася під час концертів Ігоря Завадського 20 та 21 січня 2018 року в київському Будинку актора.

«Віват, 13!» (2018)[ред. | ред. код]

Тринадцятий музичний альбом музиканта. Альбом на одному CD. Записаний в студії і в Органному залі.

"Віват, 13!" - це перший альбом Ігоря Завадського, який практично повністю записаний у дуеті з органом (Станіслав Калінін).

Ось як сам Ігор Завадський каже про свій новий альбом, основу якого складають твори, виконані у дуеті з органом: “Вперше у мене за один рік випущено вже два альбоми. Вперше вийшов альбом тільки з класичною музикою. Вперше у мій ювілейний, 20-й CD, записані дуети з органом. Сучасний акордеон - це своєрідний портативний орган, який можна носити з собою. Акордеон більш динамічний за звучанням, ніж орган. Впевнений, що у недалекому майбутньому вже про акордеон, а не про орган, будуть казати, як про короля музичних інструментів.

Віднедавна цифра “13” стала для мене щасливою. До мого 13-го альбому увійшли шедеври світової класики, у створенні яких брали участь 13 композиторів. Віват, 13!"

Основу альбому склали твори композиторів-класиків, серед них: Концерти "Весна" та "Зима" з циклу "Пори року" та інші Концерти А.Вівальді; три "Ave Maria" Дж.Каччіні, Ш.Гуно та Ф.Шуберта; Менует та "Жарт" з Оркестрової сюїти №2, "Сициліана" Й.С.Баха; Мелодія К.В.Глюка; Полонез М.Огінського; "Облівіон" А.П'яццолли. Також до альбому увійшли: сольне виконання Adagio з Концерту "Аранхуес" Х.Родріго та три твори у естрадній обробці - Серенада Ф.Шуберта, "Неаполітанська пісенька" П.І.Чайковського та "О, Фортуно!" К.Орфа.

Запис альбому зроблено у студії (м.Київ) та в Органному залі Харківської обласної державної філармонії у 2018 році. Презентація альбому відбулася 22 та 23 травня 2018 року в київському Будинку актора на концертах Ігоря Завадського "Віват, 13!" та "День народження акордеона".

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]