Завенягін Авраамій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Завенягін Авраамій Павлович
Zavenyagin AP.jpg
Народився 1 (14) квітня 1901
Узлова, Росія[1]
Помер 31 грудня 1956(1956-12-31)[1] (55 років)
Москва, СРСР[1]
Поховання Некрополь біля Кремлівської стіни
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність металург, політик
Alma mater Moscow Mining Academy[d] (1930)
Володіє мовами російська
Заклад Національний дослідницький технологічний університет «МІСС»[d], Магнітогорський металургійний комбінат і Q4327355?
Членство Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу і Центральний виконавчий комітет СРСР
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання генерал-лейтенант, старший майор державної безпеки і комісар державної безпеки 3-го рангу
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці Герой Соціалістичної Праці медаль «Серп і Молот» медаль «Серп і Молот» Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Сталінська премія

Завенягін Абраамій Павлович (2 (14) квітня 1901(19010414), Узлова, Узловський район, Тульська область — 31 грудня 1956, Москва) — комуністичний політичний діяч, член ВУЦВК, член ЦВК СРСР, Верховної Ради СРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у сімʼї залізничника. Член більшовицької партії з 1917 р. Протягом 1919–1920 рр. — в Червоній армії. В 1921–1923 рр. — секретар Юзівського окружкому КП(б)У. Закінчив Московську гірничу академію. 1930 — ректор Московського інституту сталі, 1931–1931 — директор наукового інституту в Ленінграді, по тому — співробітник народного комісаріату тяжкої промисловості.

Січень-серпень 1933 р. — директор металургійного заводу у Дніпродзержинську. Протягом 1933–1937 рр. — директор Магнітогорського металургійного комбінату. В 1938 р. очолив Норильлаг.

Протягом 1941–1951 рр. — заступник наркому внутрішніх справ СРСР. З 1945 р. — генерал-лейтенант НКВС.

Керував радянським атомним проектом. Ним було організовано роботу з вивезення в СРСР німецьких ядерних спеціалістів — металургів, хіміків, фізиків.

Похований біля Красній площі Москви.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Д. Алкацев, Ж. Трошев. «Авраамий Завенягин» Красноярское книжное издательство, 1975.
  • М.Колпаков, В.Лебединский. «Формула Завенягина» Тула, Приокское книжное издательство, 1985.
  • Е. А. Завенягина, А. Л. Львов. «Завенягин. Личность и время» М., МИСИС, 2006.
  • М. П. Грабовский. «Атомный аврал». — М.: «Научная Книга», 2001.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Завенягин Авраамий Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Посилання[ред. | ред. код]