Завенягін Авраамій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Завенягін Авраамій Павлович
Zavenyagin AP.jpg
Народився 1 (14) квітня 1901
Узлова, Богородицький повіт[d], Тульська губернія, Російська імперія[1]
Помер 31 грудня 1956(1956-12-31)[1] (55 років)
Москва, СРСР[1]
Поховання Некрополь біля Кремлівської стіни
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність металург, політик
Alma mater Московська гірнича академія[d] (1930) і Національний дослідницький технологічний університет «МІСС»[d]
Володіє мовами російська
Заклад Національний дослідницький технологічний університет «МІСС»[d], Магнітогорський металургійний комбінат і Q4327355?
Членство Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу і Центральний виконавчий комітет СРСР
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання генерал-лейтенант, старший майор державної безпеки і комісар державної безпеки 3-го рангу
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці — 1949Герой Соціалістичної Праці — 1954
Орден Леніна — 1935Орден Леніна — 1943Орден Леніна — 1945Орден Леніна — 1949
Орден Леніна — 1951Орден Леніна — 1956
Сталінська премія — 1951

Завенягін Абраамій Павлович (1 (14) квітня 1901, Узлова, Російська імперія — 31 грудня 1956(1956-12-31), Москва, СРСР) — комуністичний політичний діяч, член ВУЦВК, член ЦВК СРСР, Верховної Ради СРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 2 (14) квітня 1901(19010414) року в сімʼї залізничника на станції Узлова, Узловський район, Тульська область. Член більшовицької партії з 1917 р. Протягом 1919–1920 рр. — в Червоній армії. В 1921–1923 рр. — секретар Юзівського окружкому КП(б)У. Закінчив Московську гірничу академію. 1930 — ректор Московського інституту сталі, 1931–1931 — директор наукового інституту в Ленінграді, по тому — співробітник народного комісаріату тяжкої промисловості.

Січень-серпень 1933 р. — директор металургійного заводу у Дніпродзержинську. Протягом 1933–1937 рр. — директор Магнітогорського металургійного комбінату. В 1938 р. очолив Норильлаг.

Протягом 1941–1951 рр. — заступник наркома внутрішніх справ СРСР. З 1945 р. — генерал-лейтенант НКВС.

Керував радянським атомним проектом. Ним було організовано роботу з вивезення в СРСР німецьких ядерних спеціалістів — металургів, хіміків, фізиків.

Помер 31 грудня 1956 року в Москві. Похований у некрополі біля Кремлівської стіни на Красній площі Москви.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Завенягин Авраамий Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Алкацев Д., Трошев Ж. Авраамий Завенягин. — Красноярск : Красноярское книжное издательство, 1975.
  • Колпаков М., Лебединский В. Формула Завенягина. — Тула : Приокское книжное издательство, 1985.
  • Завенягина Е. А., Львов А. Л. Завенягин. Личность и время. — М. : МИСИС, 2006.
  • Грабовский М. П. Атомный аврал. — М. : Научная книга, 2001.