Заводоуковськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Заводоуковськ
рос. Заводоуковск
Герб Заводоуковська Прапор Заводоуковська
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Тюменська область
Міський округ Заводоуковський
Код ЗКАТУ: 71403000000
Код ЗКТМО: 71703000001
Основні дані
Населення 25647 осіб (2010[1])
Площа 21 км²
Поштовий індекс 627140
Телефонний код +7 34542
Географічні координати: 56°30′ пн. ш. 66°33′ сх. д. / 56.500° пн. ш. 66.550° сх. д. / 56.500; 66.550Координати: 56°30′ пн. ш. 66°33′ сх. д. / 56.500° пн. ш. 66.550° сх. д. / 56.500; 66.550
Вебсторінка zavodoukovsk.admtyumen.ru
Мапа
Заводоуковськ (Росія)
Заводоуковськ
Заводоуковськ

Заводоуковськ (Тюменська область)
Заводоуковськ
Заводоуковськ

Мапа


CMNS: Заводоуковськ у Вікісховищі

Заводоуко́вськ (рос. Заводоуковск) — місто, адміністративний центр Заводоуковського міського округу Тюменської області, Росія.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на річці Ук (права притока річки Тобол), трохи нижче впадіння Бегіли, у лісостеповій зоні Західного Сибіру (на західній околиці Ішимської рівнини). На північ і північний захід від міста знаходяться ліси[2].

Місто розташоване за 100 км (по автодорозі) на південний схід від обласного центру — міста Тюмень. Найближчий місто Ялуторовськ розташоване за 28 км на північний захід від Заводоуковська.

Клімат[ред. | ред. код]

Для міста характерний континентальний клімат помірних широт з порівняно тривалою зимою, що відрізняється частими морозами й хуртовинами (середня температура січня 18,6 морозу) і коротке літо; безморозний період становить в середньому всього 120 днів (в окремі роки від 60 до 160 днів).

Історія[ред. | ред. код]

Залізнична станція

Відоме як село Уковськ з 1729 року. У 17401744 роках верхотурськими купцями Максимом Походяшиним і Олексієм Власьєвським була заснована Уковська гуральня. У 1756 році винокуріння було оголошено дворянською монополією. Винним відкупником по всьому Сибіру став граф Петро Іванович Шувалов.

В кінці XVIII — початку XIX століть гуральні перейшли в казенне відомство. Зрештою, Уковська гуральня припинила своє існування, і тільки в 1860-ті роки XIX століття виробництво алкоголю в більш прогресивному промисловому масштабі відродив знаменитий сибірський підприємець польського походження Альфонс Хомич Поклевський-Козелл.

У 1787 році село стало волосним селом Заводоуковськ. Назву села можна розшифрувати як «завод на Уці», і пов'язане воно з розташованим в селі винокурним заводом. Інша версія пов'язана з поширеною в Сибіру в XVIII—XIX століттях традицією утворення спеціальних поселень — «заводів», призначених для відпочинку каторжан, яких направляли в заслання.

На початку XX століття будується залізниця Тюмень — Омськ. Перший робочий поїзд на станцію Заводоуковськ прийшов 9 травня 1910 року, а регулярний рух по північній гілці Транссибу почався в кінці 1913 року. Разом із залізницею побудовані будівлю вокзалу, водонапірна вежа, казарми для робітників.

У 1960 році отримало статус міста.

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 25647 осіб (2010, 25674 у 2002[3]).

Фотографії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Результати перепису населення 2010 року в Тюменській області (рос.)
  2. O-42 карти Генштабу СРСР. Тобольськ, Ішим. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 січня 2020. 
  3. Результати перепису населення 2002 року в Тюменській області (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Аркуш карти O-42-122 Заводоуковск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1988 р. (рос.)