Заводоуковськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Заводоуковськ
Заводоуковск
Coat of Arms of Zavodoukovsk (Tyumen oblast).png Zavodoukovsk Flag.jpg
Герб Заводоуковська Прапор Заводоуковська
Zavodoukovsk Temple.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації
Код ЗКАТУ: 71403000000
Код ЗКТМО: 71703000001
Основні дані
Площа 21 км²
Поштовий індекс 627140
Телефонний код +7 34542
Географічні координати: 56°30′ пн. ш. 66°33′ сх. д. / 56.500° пн. ш. 66.550° сх. д. / 56.500; 66.550Координати: 56°30′ пн. ш. 66°33′ сх. д. / 56.500° пн. ш. 66.550° сх. д. / 56.500; 66.550
Вебсторінка zavodoukovsk.admtyumen.ru
Мапа
Заводоуковськ (Росія)
Заводоуковськ
Заводоуковськ

Заводоуковськ (Тюменська область)
Заводоуковськ
Заводоуковськ


CMNS: Заводоуковськ у Вікісховищі

Заводоуко́вськ — місто в Росії, адміністративний центр Заводоуковського міського округу Тюменської області.

Відоме з 1729 року як село Уковська . У 1960 році отримало статус міста.

Населення — 26 195 осіб. Площа міста — 2096 га[1].

Географія[ред. | ред. код]

Місто Заводоуковськ розташоване на річці Ук (права притока річки Тобол), трохи нижче впадання Бегіли, у лісостеповій зоні Західного Сибіру (на західній околиці Ішимської рівнини). На північ і північний захід від міста знаходяться ліси[2].

Місто розташоване за 100 км (по автодорозі) на південний схід від обласного центру — міста Тюмень. Найближчий місто Ялуторовськ розташоване за 28 км на північний захід від Заводоуковська

Клімат

Для міста характерний континентальний клімат помірних широт з порівняно тривалою зимою, що відрізняється частими морозами й хуртовинами (середня температура січня 18,6 морозу) і коротке літо; безморозний період становить в середньому всього 120 днів (в окремі роки від 60 до 160 днів).

Історія[ред. | ред. код]

Залізнична станція

Відоме як село Уковськ з 1729 року. У 1740—1744 роках верхотурськими купцями Максимом Походяшіним і Олексієм Власьєвським була заснована Уковська гуральня. У 1756 році винокуріння було оголошено дворянською монополією. Винним відкупником по всьому Сибіру став граф Петро Іванович Шувалов.

В кінці XVIII — початку XIX століть гуральні перейшли в казенне відомство. Зрештою, Уковська гуральня припинила своє існування, і тільки в 1860-і роки XIX століття виробництво алкоголю в більш прогресивному промисловому масштабі відродив знаменитий сибірський підприємець польського походження Альфонс Хомич Поклевський-Козелл.

У 1787 році село стало волосним селом Заводоуковськ. Назву села можна розшифрувати як «завод на Уці», і пов'язане воно з розташованим в селі винокурним заводом. Інша версія пов'язана з поширеною в Сибіру в XVIII—XIX століттях традицією утворення спеціальних поселень — «заводів», призначених для відпочинку каторжан, яких направлялина заслання.

На початку XX століття будується залізниця Тюмень — Омськ. Перший робочий поїзд на станцію Заводоуковськ прийшов 9 травня 1910 року, а регулярний рух по північній гілці Транссибу почався в кінці 1913 року. Разом із залізницею побудовані будівлю вокзалу, водонапірна вежа, казарми для робітників.

Фотографії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Генеральный план. Приложение № 2. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 9 січня 2020. 
  2. O-42 карти Генштабу СРСР. Тобольськ, Ішим. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 січня 2020.