Заворотнюк Анастасія Юріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анастасія Заворотнюк
рос. Анастасия Юрьевна Заворотнюк
Ім'я при народженні Анастасія Юріївна Заворотнюк
Народилася 3 квітня 1971(1971-04-03) (52 роки)
Астрахань, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Діяльність акторка, ведуча, телеведуча, співачка
Alma mater Школа-студія МХАТ і Astrakhan State Universityd
Роки діяльності 1991—2019
У шлюбі з Петро Чернишов
Батьки
Валентина Борисівна Заворотнюкd
IMDb ID 0953816
Нагороди та премії

CMNS: Анастасія Заворотнюк у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Анастасі́я Ю́ріївна Заворотню́к (3 квітня 1971(1971-04-03), Астрахань) — заслужена артистка Росії, акторка театру та кіно, телеведуча. З 1999 до 2009 мала прізвище чоловіка Стрюкова[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилась 3 квітня 1971 в театрально-телевізійній родині.

Мати — народна артистка Росії Валентина Борисівна Заворотнюк, працювала в Астраханському ТЮГу. Батько, Юрій Андрійович Заворотнюк, працював на телебаченні, член академії Російського телебачення. Ще з раннього дитинства вирішила грати в театрі й наполегливо йшла до своєї мрії: у вільний час займалась музикою й танцями, брала участь у танцювальному ансамблі «Лотос».

Вступила до Школи-студії при МХАТ ім. Чехова (курс Авангарда Миколайовича Леонтьєва). 1991 року вийшов перший фільм за її участі — «Машенька» Тамари Павлюченко (у головній ролі за мотивами книги Набокова), а 1993 року Анастасія, закінчивши Школу-студію МХАТ, стала акторкою театру-студії під керівництвом Олега Табакова. За 10 років роботи в театрі вона зіграла у 29 спектаклях. А її улюбленою роллю була й залишається роль Варі зі спектаклю «Страсти по Бумбарашу».

У масовці автопробігу Санкт-Петербург — Київ

Відомою її зробив серіал «Моя прекрасна нянька», до якого вона потрапила випадково: їй просто зателефонували й запропонували роль у серіалі, про який вона нічого не знала.

Окрім акторської діяльності, виступає як телеведуча. 2005 року вона змінила Тіну Канделакі на посаді ведучої програми «Хорошие песни» на каналі СТС. Вела програми «Кухня для чайников», «Танцы со звёздами», «Танцы на льду». Ведуча «Ледникового периода» разом із Маратом Башаровим (2008 рік) й Іриною Слуцькою (2009 рік). Співведуча Дмитра Діброва в шоу Першого каналу «Брачные игры» (2010 рік) та Марата Башарова в телешоу Першого каналу «Лёд и пламень» (2010 рік).

Брала участь у першому сезоні проекту «Две звезды» в парі з Михайлом Боярським, вийшла до фіналу, посіла 2-е місце.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Анастасія Заворотнюк була заміжньою тричі. Шлюб із першим чоловіком, німецьким бізнесменом, тривав близько року. З другим чоловіком, Дмитром Стрюковим вона прожила кілька років у Лос-Анджелесі, де вони разом відкрили аґентство елітної нерухомості.[2] У шлюбі з Дмитром Стрюковим народилося двоє дітей — Анна та Майкл. З 22 вересня 2008 року одружена з фігуристом Петром Чернишовим. У жовтні 2018 року в подружжя народилася дочка Мила. Після народження дочки в актриси діагностували пухлину мозку.

Творчість[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль
1992 ф Машенька Марійка
1992 ф Чайка
1993 ф Лихая парочка Лизка
2002 ф Наследник Настя
20042009 с Моя прекрасна нянька няня Віка
2007 ф Код Апокалипсиса Дар'я / Мари
2007 ф Шекспиру и не снилось Лізон
2008 ф Неидеальная женщина Любаня
2009 ф Артефакт Рита
2009 ф Гоголь. Ближайший Смирнова-Россет
2010 с Аманда О Аманда О
2011 ф Службовий роман. Наш час Оля Рижова
2011 ф Господиня «Білих ночей» Марина
2011 ф Дом на краю пропасти Анна
2012 ф Мамы[3] Надежда Пушкарева
2012 ф Наречений по оголошенню Віра Зарайська
2012 мф Московская сказка озвучування
2014 с Я больше не боюсь / Все к лучшему Вера Кольцова

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

  1. Страсти по Бумбарашу — Варя
  2. Обыкновенная история — Надійка
  3. Билокси-блюз — Деззі
  4. Матросская тишина — Тетянка
  5. Миф о Дон-Жуане — Жанет
  6. Псих — Таня, Оля
  7. Анекдоты — Катиш
  8. Прощайте… и рукоплещите — Маріана
  9. Еще Ван Гог — Дівчина в клініці
  10. Признания авантюриста Феликса Круля — Елінор Твентімен
  11. Опасные связи — Емілі
  12. Последние — Надія
  13. Секс, ложь и видео — Синтія Бішоп
  14. Ужин с дураком
  15. Все как у людей — Сюзетта
  16. 100 йен за услугу
  17. «Не всё коту масленица» О. М. Островського — Агнія
  18. Звёздный час по местному времени
  19. «Идиот» Ф. М. Достоєвського
  20. «На всякого мудреца довольно простоты» О. М. Островського
  21. «На дне» М. Горького
  22. Старый квартал

Телепроєкти[ред. | ред. код]

  • «Хорошие песни»
  • «Кухня для чайников»
  • «Танцы со звёздами»
  • «Танцы на льду»
  • «Ледниковый период»
  • «Брачные игры»
  • «Лёд и пламень»
  • «Смачна ліга»

Визнання й нагороди[ред. | ред. код]

  • 2005 — Лавреатка премії Золотий Остап «За найкращу жіночу комедійну роль» за роль у телесеріалі «Моя прекрасна нянька»
  • 2005 — Лавреатка премії Обкладинка Року «Відкриття року»
  • 2005 — Лавреатка премії «Top X Sexy» «Найсексуальніша акторка»
  • 2005 — Лавреатка премії ТЕФІ «Виконавиця жіночої ролі в телевізійному фільмі/серіалі» за роль у телесеріалі «Моя прекрасна нянька»
  • 2005 — Лавреатка премії «Жінка року Glamour» у номінації «Телевізійна акторка року»
  • 2005 — Лавреатка премії «Золота сімка» у номінації «Вітчизняна акторка секс-символ»
  • 2006 — Лавреатка премії «Теленеделя» у номінації «Найкраща телеакторка року»
  • 2006 — Заслужена артистка Росії
  • 2007 — Лавреатка премії «Золота сімка» у номінації «Найкраща акторка»
  • 2007 — Лавреатка премії ФСБ у номінації «Акторська робота» за роль офіцера ФСБ у художньому фільмі «Код Апокалипсиса».
  • 2008 — Лавреатка премії «Золота сімка» у номінації «Найкраща акторка»

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Здійснювала незаконну гастрольну діяльність на території окупованого Росією Криму. Фігурантка бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку[4].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Була двічі спародійована в телепередачі «Велика різниця» як акторка ролі няньки Віки в ситкомі «Моя прекрасна нянька» й Дар'ї у фільмі «Код апокалипсиса», й одного разу як співведуча шоу «Ледниковый период-2» артисткою трупи Нонною Гришаєвою.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Інна Фоміна (28 вересня 2009). Анастасія Заворотнюк: «Петя все терпів». Видавництво Семь Дней. Архів оригіналу за 6 квітня 2010. Процитовано 10 травня 2011. 
  2. Усі чоловіки Насті Заворотнюк. Архів оригіналу за 12-08-2010. Процитовано 10-05-2011. 
  3. Інформація про фільм «Мамы». [недоступне посилання з квітня 2019]
  4. Заворотнюк Анастасія Юріївна // Центр «Миротворець». Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 9 липня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]