Завоювання Асіли (1471)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Завоювання Асіли
Португальсько-марокканські війни
Штурм Асіли (Пастранські гобелени).

Штурм Асіли (Пастранські гобелени).
Дата: 1824 серпня 1471
Місце: Асіла, Марокко
Результат: перемога португальців
Сторони
Португалія Марокканський султанат
Командувачі
Афонсу V
принц Жуан
невідомо
Військові сили
30000 вояків
477 кораблів
невідомо
Втрати
невідомо 2000 убитих
5000 полонених

Завоюва́ння Асі́ли (порт. Conquista de Arzila) — військовий похід Португальського королівства по захопленню портового міста Асіла в Марокканському султанаті. Проходив протягом 1824 серпня 1471 року. Експедиційними силами, числом у 30 тисяч вояків та 477 кораблів, командував король Афонсу V. 21 серпня португальці почали штурм Асіли, яку здобули після запеклого триденного бою. Місто стало другим португальським форпостом на марокканському узбережжі.

Підготовка[ред. | ред. код]

Після захоплення Сеути в 1415 році португальці продовжили свою експансію в Марокко. Король Афонсу V планував підкорити багатий Танжер, але радники переконали його почати зі взяття портового міста Асіла, що було ключем до самого Танжера.

Час нападу вибрали оптимально — тогочасний Марокканський султанат охопили міжусобиці. Асіла, що нараховувала 7 тисяч мешканців і мала багату скарбницю, була без провідника. Її управитель шейх Мулей брав участь у облозі Феса на вимогу султана.

Для вивчення зони бойових дій португальці вислали до Асіли двох розвідників під виглядом купців — Перу де Алкасоваша й Вінсенте Сімойнша.

Збір португальських військ проходив у трьох місцях: Лісабоні, Порту і Лагуші. Останній був базою морських сил. Згідно з повідомленнями Руя де Піни, набрана армія нараховувала до 30 тисяч вояків, а флот — 477 кораблів[1]. Даміан де Гойш наводить скромніші цифри — 24 тисяч вояків на 338 кораблях. Експедицію очолив сам король Афонсу V, який взяв із собою принца-спадкоємця, 16-річного Жуана[2].

Штурм[ред. | ред. код]

Церква святого Варфоломея, колишня Асільська мечеть.

18 серпня 1471 року португальське військо рушило морем з Лагуша до Марокко. Погода була погана: море сильно штормило, декілька суден загубилися.

20 серпня португальці прибули до марокканського берега. Король провів нараду й вирішив атакувати Асілу зненацька наступного ранку.

21 серпня, незважаючи на зливу та неможливість розгорнути вповні артилерію, нападники почали обстріли й штурм міських укріплень. Під час висадки у внутрішньому порту португальські баржі сіли на рифи, поховавши у хвилях дві сотні вояків[1].

Бої тривали три дні. Гарнізон і містяни чинили запеклий спротив, але коли португальці захопили центр міста, вирішили здатися. Король відмовився приймати капітуляцію і дав безжальний наказ на тотальну зачистку міста й околиць. Найкривавішим місцем боїв стала мечеть: нападники виламали двері й вирізали усіх, хто шукав тут захисту, незважаючи на вік і стать[2].

24 серпня Асіла пала. Марокканці втратили убитими до 2 тисяч чоловік. 5 тисяч містян потрапили у полон, серед яких були жінки і діти місцевого володаря, шейха Мулея.

Здобич переможців склала 80 тисяч золотих, проте і вони мали серйозні втрати. У жорстокій січі зазнав поранення принц-спадкоємець Жуан. Загинули сотні португальських лицарів та шляхтичів, серед яких були монастівський граф Алваро де Каштру, маріалвинський граф Жуан де Кутіню та інші[2].

Наступного дня португальці перетворили Асільську мечеть на Церкву святого Варфоломея. У ній король посвятив свого сина Жуана в лицарі.

Після перемоги Афонсу V залишив новим управителем міста Енріке де Менезеша, валенсійського графа й господаря Сегерської фортеці.

Здобуття Асіли відкрило португальцям дорогу до Танжеру. Мешканці останнього, довідавшись про жахливу долю асільців, негайно евакуювалися з міста[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Pina 1790
  2. а б в Lopes 1989:25.
  3. Livermore 1947:205.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947. p. 205.
  • Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
  • Lopes, David. A Expansão em Marrocos. Lisboa, Editorial Teorema, 1989.
  • Pina, Rui de. Cronica de El-Rei D. Afonso V // Correa Da Serra, José. Collecção de Livros Inéditos de História Portugueza, dos reinados de D. João I, D. Duarte, D. Afonso V e D. João II. Vol. II. Lisboa, Academia Real das Sciencias, 1790.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Завоювання Асіли (1471)