Завій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Завій
Нова греко-католицька церква
Нова греко-католицька церква
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Калуський район
Рада/громада Завійська сільська рада
Код КОАТУУ 2622882801
Основні дані
Засноване 1356
Перша згадка 1648
Населення 2089
Площа 26,5 км²
Густота населення 78,83 осіб/км²
Поштовий індекс 77356
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 48°57′07″ пн. ш. 24°25′32″ сх. д. / 48.95194° пн. ш. 24.42556° сх. д. / 48.95194; 24.42556Координати: 48°57′07″ пн. ш. 24°25′32″ сх. д. / 48.95194° пн. ш. 24.42556° сх. д. / 48.95194; 24.42556
Водойми Луква, Сажівка
Місцева влада
Адреса ради 77356, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Завій, вул. Данила Галицького, 350 , тел. 99-2-75
Карта
Завій. Карта розташування: Україна
Завій
Завій
Завій. Карта розташування: Івано-Франківська область
Завій
Завій
Мапа

Завій у Вікісховищі?

За́вій — село Калуського району Івано-Франківської області.

Село розтягнулося на 7 км вздовж річки Лукви.

Географія[ред. | ред. код]

У селі потік Сажівка впадає у річку Лукву.

Історія[ред. | ред. код]

Дату заснування села неможливо встановити через відсутність писемних документів тої сивої давнини. Завій належить до найдавніших сіл Галичини, родючі землі якої здавна були заселені слов'янським населенням і яка в VI ст. стала джерелом його розселення на Балкани. В ІХ ст. Галичина була охрещена Кирилом і Мефодієм, а в 981 р. внаслідок військового походу київського князя Володимира Святославовича включена до складу Русі. Наявні ж документи з кінця XІV ст., і в них ми не бачимо жодної згадки про село. Тільки у XVII ст. фіксується поселення. Дехто безпідставно трактує першу збережену згадку як дату заснування, хоча зміст згадки заперечує таке трактування. У давні часи в селі була солеварня при соляній криниці, відомій як Гвоздиха. Польська влада називала одну частину села Лукєв, другу — Завуй. Селяни активно взяли участь у повстанні 1648 року[1].

Завій. Церква Архістратига Михаїла 1832 року

Завійська церква святого Михайла згадується 1685 року в реєстрі катедратика (столового податку), святого Архістратига Михаїла — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року і протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740—1755 рр. (рік побудови — 1720, 29 парохіян-господарів).

У 1864—1883 рр. у селі Завій місцевим парохом був Володимир Ґлодзінський — дід провідника ОУН Степана Бандери.

У 1890 році в селі було 205 будинків, 1330 мешканців у селі та 151 на території фільварку (1193 греко-католики, 161 юдей, 87 римо-католиків, 40 інших визнань; 1314 українців, 29 поляків, 18 німців). Функціонувала однокласова школа. Діяв паровий тартак потужністю 40 кінських сил з 26 пилами звичайними і одною циркулярною, який зокрема в 1877 році переробив 12000 кубометрів ялицевої і смерекової деревини і виробив 8000 кубометрів дощок та брусів.

На 01.01.1939 р. в селі проживало 2010 мешканців (1800 українців, 60 поляків і 150 євреїв)[2].

За радянської влади чимало мешканців Завою було насильно переселено до Сибіру, оскільки село було пристановищем відділів УПА[3][4][5].

У Завої вперше в новітній історії 8 червня 1989 року над Калущиною піднявся синьо-жовтий стяг[6].

Сучасність[ред. | ред. код]

В селі діють дві церкви: новозбудована греко-католицька, яка відкрита та освячена 8 грудня 2013 року[7], та православна — збудована теж греко-католиками у 1832 року церква св. Архистратига Михаїла (храмове свято 21 листопада)[8], але в 1946 забрана комуністичною владою і передана московській православній церкві, пізніше була передана громаді Української Православної Церкви Київського Патріархату[9]. Зараз храм потребує реставрації, пам'ятка архітектури місцевого значення № 489/1. Нещодавно церква відсвяткувала 200 років.

21 листопада 2014 року на храмове свято у Завою урочисто було відкрито сучасний спортивний майданчик зі штучним покриттям, який знаходиться на території школи. Свято, попри холодну погоду, було справді урочистим. Чин освячення спортивного майданчика відправили п'ятеро священиків.

У тому, що село отримало спортивний майданчик, — чимала заслуга й керуючого справами обласної ради Івана Даніва, й обласної ради, районної ради та РДА, меценатів, зокрема депутата районної ради Миколи Дутки.

На цю подію приїхали не тільки представники влади району, області, а й… держави. Представник Міністерства молоді та спорту, уродженець села Грабівка, Михайло Мельник, зокрема, підкреслив: «Тут, на спортмайданчику, буде рости міцна, здорова наша молодь, яка завжди зможе захистити нашу державу».

Михайло Мельник нагородив грамотами найкращих учнів-спортсменів: Ірину Гриців, Романа Безрученка, Мар'яну Ільків, Назарія Мартищука, Василя Шкутяка, Зоряну Кобу і Наталія Петрушку.

Сучасний спортивний майданчик зі штучним покриттям
Сучасний спортивний майданчик зі штучним покриттям

Заступник начальника управління молоді та спорту ОДА Назар Павлів додав, що спорт дає чимало можливостей: багато друзів, подорожі.

Голова райдержадміністрації Микола Жовнір подякував сім'ям Сагайдака, Маруняка, Івасютяка, чиї сини захищали чи захищають Україну в зоні АТО.

Голова районної ради Василь Дзундза зазначив, що наступного року таких же спортивних майданчиків дочекається Тужилів.

Директор Завійської ЗОШ І-ІІ ст. Марія Данів подякувала всім, хто долучився до будівництва спортмайданчика і додала, що школа здобула велику перемогу — отримала такий гарний спортивний майданчик, який носитиме ім'я вчителя фізкультури Перегінця.

Іван Данів і Михайло Мельник забили перший м'яч, після чого діти, нарешті, почали випробувати на міцність новий спортмайданчик.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Амбулаторія
  • Лікарська амбулаторія.
  • Народний дім.
  • Школа І-ІІ ст[10].
  • 705 дворів, 2288 мешканців.

Село газифіковане[11].

Вулиці[ред. | ред. код]

У селі є вулиці[12]:

  • Данила Галицького
  • Зелена
  • Івана Франка
  • Лісова
  • Луги
  • Садова

Фотографії[ред. | ред. код]

Завійська школа
Завійська школа
Народний дім
Сільрада
Луква в селі Завій

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 214, 305 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
  3. 92-річна Євдокія Чіпко із Завою: «Декалогу Українського Націоналіста мене навчив Степан Бандера»
  4. У селі Завій згадали подвиг молодої дівчини, яка віддала за Україну своє життя. ФОТО
  5. Калушани розкопують у Чорному лісі підірвану криївку УПА. ФОТО
  6. http://visti-kalush.com.ua/articles/category/society/2009/06/11/2800/view 20 років тому вознісся прапор у Завою на Вознесіння]
  7. У Завою освятили храм Покрови Пресвятої Богородиці
  8. Церква Св. Арх. Михайла
  9. Івано-Франківська єпархія УПЦ КП, Калуське благочиння, с. Завій Калуського району
  10. Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014. 
  11. Завій і Перевозець — уже із газом!
  12. Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району

Посилання[ред. | ред. код]